Яка
роль кожного з них у .формуванні бюджету?
4. Податок на прибуток корпорації визначено в обсязі 35 тис. доларів. Опо-
даткований прибуток становив 125 тис. доларів. Якою була ставка оподат-
кування?
5. У 1991 р. надходження у державний бюджет України становили 76,806
млрд крб., а видатки - 97,918 млрд крб. Чи був бюджет дефіцитним? Якщо
так, то яким був розмір цього дефіциту?
6. У 1988 р. державний борг США складав 26600,8 млрд доларів, а по
процентах за кредит держава сплатила 154,2 млрд доларів. Визначте, якою
була ставка сплачуваного державного процента по державному боргу Як
змінився процент, якщо відомо, що у 1940 р. норма процента по державному
боргу становила 2,2 %?
Тема 6. Грошова політика держави
Грошовою називають політику, головна мета якої - здійс-
нювати регулювання кредитів, ставок банківського процента
і грошової маси. Провідна роль у цьому регулюванні нале-
178

жить центральному (національному) банку країни. В схемі
макроекономічного кругообігу ми залишили поза увагою,
звідки держава одержує гроші на покриття державного боргу
і дефіциту платіжного балансу, звідки беруть гроші підпри-
ємства для інвестицій і розширення виробництва, а домашні
господарства - для придбання дорогих речей довгостроко-
вого користування. Тепер нас цікавитимуть саме ці питання.
Ми зосередимо увагу на ринку кредитів і ринку грошей.
Для зясування того, що таке ринок кредитів, знову
скористаємося схемою (див. мал. 56). Функціонування рин-
ку кредитів повязане з такими субєктами господарської
діяльності: домашніми господарствами, підприємцями, дер-
жавним сектором, закордонними кредиторами.
Домашні господарства постачають на ринок кредитів
власні заощадження і формують попит на позички, най-
частіше - на кредити для придбання побутових предметів
довгострокового користування: автомобілів, будинків та ін.
Підприємці на ринку кредитів пропонують тимчасово
вільні кошти, які утворюються, наприклад, після продажу
партій товарів до початку нового виробничого циклу, а
також під час нагромадження амортизаційного фонду. Вони
формують попит на кошти для інвестицій у розширення
виробництва.
Держава постачає на ринок кредитів кошти і може
одержувати з нього позички для покриття державного
боргу.
Iноземці пропонують на ринку кредитів вільні кошти
й одержують кредити. Дефіцит платіжного балансу, який
виникає в результаті зовнішньоекономічної діяльності, фі-
нансується за рахунок іноземного боргу. Активне сальдо
платіжного балансу означає, що надаються кредити за
кордон.
Підпрнсмці
Дерх-
ввй
сектор
-
>
4
-
Рннок
креди
ті>

4
-
-
-
-
>
Зарубіжні
країни


ї ,
.



господарств
Малюнок 56. Ринок кредитів
179

Винагорода, що її одержує власник грошей, який надав
їх користувачеві у вигляді позички, називається позичко/
вим процентом. Винагорода, що її одержує баик, надаючи
кредити своїм клієнтам, називається банківським процен-
том за кредит. Саме банківський процеят виконує на
кредитному ринку стимулюючу або стримуючу роль, за-
охочує або, навпаки, зменшує зацікавленість у кредиті.
Банківський процент як явище ринкової економіки фор-
мується під впливом попиту на гроші та їх препозицій.
Одним із важливих засобів грошової політики є вплив на
норму позичкового процента. Щоб зрозуміти можливі на-
прями такого впливу,потрібно розглянути фактори, які
визначають попит на гроші та їх пропозицію.
Попит на гроші з боку виробників і споживачів за-
лежить від рівня економічної активності, оскільки вона
передбачає збільшення обсягів поточних угод між під-
приємцями і відповідно збільшення обсягів створених те-
варів і послуг.
Попит на гроші з боку підприємців залежить від потреби
в інвестиціях, що зростає в період економічного піднесення
та структурних перебудов економіки.
Попит на гроші з боку держави залежить від балансу
державного бюджету. Зростання бюджетного дефіциту по-
роджує державний борг, а необхідністю його повернення
і сплати процентів по ньому визначається попит на
гроші.
Пропозиція грошей у ринковій економіці формується
банківською системою. Емісійна політика уряду реалізу-
ється через центральний банк.
Від активності комерційних банків та інших фінансо-
во-кредитних посередників залежить бажання клієнтів
вкладати кошти (цим визначається маса грошей, що може
бути запропонована в кредит). Можливості комерційних
банків здійснювати кредитування формуються також цен-
тральним банком країни. Банк визначає розмір кредитних
резервів, тобто тих коштів, які мають бути передані у
центральний банк на зберігання і за рахунок яких не
можуть надаватися кредити.
Центральний банк може збільшити або зменшити кіль-
кість грошей в обігу, викуповуючи в населення або про-
даючи йому цінні папери - облігації державних позик.
На обсяг пропозиції гронової маси впливає рух валюти
за кордон та з-за кордону в країну. Чим вищий позичковий
процент у країні порівняно з іншими країнами, тим ін-
тенсивніше гроші плинуть у цю країну з інших.
180

Регулювання пропозиції грошей відбувається за допо-
могою банківської системи - сукупності фінансово-кре-
дитних установ, між якими існують розподіл функцій і
підпорядкування. Чільне місце в здійсненні грошової по-
літики належить центральному (національному) банку кра-
їни, який є провідником ідей уряду.
Банківська система країни є своєрідним інструментом
проведення грошової політики, тому дуже важливо, яку
концепцію (едею) покладено в її основу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80