1) ті, що породжують інфляцію попиту, і 2) ті, що
є причиною інфляції витрат. До першої групи належать:
скорочення обсягів виробництва (виробничих можливо-
стей), дефіцит торговельного і платіжного балансів і дер-
жавного бюджету, кредитна і грошова емісії. До другої -
підвищення цін на енергоносії, підняття цін монополістами,
167

Скорочення
виробничих
можливостей

Дефщит
торгового
і платіжного

Дефіцит
державного
бюджету


балансів



<
1
/



Факторе

Креяитва


гііісрівфпяції

і грошова




емісія


1
\

Зростани>

Нсобгрунтовіві

Зростання
щн на
енергоносії

ідмііпгппя
цін виробникамя-

зароптв без
збільшенні


моїкніояістамя

прояуктвмосгі




орті

Малюнак 53. Гіперінфляція в Україні
зростання зарплати, не підкріплене підвищенням продук-
тивності праці. Падіння виробничих можливостей стимулює
інфляційне очікування населення, яке весь час шукає мож-
ливості <отоварення> грошей. Дефіцити торговельного і
платіжного балансів і бюджету разом з емісією створюють
додаткову масу грошей, що тисне на ринок.
Підвищення цін на енергоносії та необгрунтоване зро-
стання заробітної плати розкручують інфляційну спіраль. Iс-
нування тотальної монополії виробників (відповідно - від-
сутність конкуренції) також є причиною підвищення цін.
ПIДСУМКИ
1. Зовнішнім проявом інфляції є тотальне зростання цін.
Швидкість зростання цін визначається індексом цін.
2. Iснують дві головні причини інфляції: надлишковий
попит і зростання витрат.
3. Iнфляція призводить до негативних наслідків, серед яких:
знецінення заощаджень, зменшення рівня споживання, по-
глиблення майнової нерівності, зникнення стимулів до про-
дуктивної праці, гальмування технічного прогресу, втрата
цінами регулюючої ролі, необхідність переходу до адміні-
стративних методів регулювання економіки.
4. До стратегічних антиінфляційних заходів належать: об-
меження кількості грошей в обігу через жорстку дер-
жавну політику в цій сфері; послаблення інфляційного
очікування за умови зростання довіри населення до дій
168

уряду і підприємців; скорочення дефіциту бюджету; про-
тидія зовнішнім інфляційним впливам; підвищення курсу
валюти. До тактичних антиінфляційних заходів належать:
збільшення рівня товарності господарств; роздержавлен-
ня економіки; стимулювання імпорту; обмеження ліквід-
ності грошей.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Поясніть, чим інфляція попиту відрізняється від інфляції витрат.
2. Назвіть негативні наслідки інфляції. Які з них мають найдужчий вплив
на порушення макроекономічної рівноваги?
3. Визначте індекс цін і темпи інфляції за таких умов: ціна споживчого
кошика поточного року складає 560 грошових одиниць, минулого року -
520. Iндекс цін минулого року - 105 %.
4. Підвищення роздрібних цін в Україні в 1992 р. визначалося показниками
<У % ДО попереднього місяця), занесеними до таблиці:
Сі-

Лю-

Бере-

Кві-

Тра-

Чер-

Ли-

Сер-

Вере
-

Жов-

Лис-
Гру-

чень
тий
зень
тень
вень
вень
пень
пень
сень
тень
гопа
д
день
357,
2
113,4
115,5
109,9
108,
6
119,
2
119,
3
115,2
114,
7
1Ц,8
119,
4
129.8

Тема 5. Податки і державний бюджет.
Бюджетний дефіцит.
Державний борг
Сучасну ринкову економіку неможливо уявити без держав-
ного регулювання. Відтворення макроекономічної рівноваги
передбачає активну участь держави в економічних процесах.
Чільне місце у цьому належить податковій системі.
Податками називаються обовязкові платежі, які дер-
жава стягує з окремих осіб, установ, організацій у цен-
тральний та місцевий бюджети. Податки стягуються за
різними принципами, мають різне призначення і виконують
різні функції.
Розрізняють два принципи стягнення обовязкових пла-
тежів: пропорційне оподаткування і прогресивне оподат-
кування. Відмінності між ними можна зрозуміти із даних
таблиці 9 (цифри умовні).
169

Таблиця 9
Прогреси
вне опода
псування
Пропорці
іне оподатк
сування
оподаткова-
ний доход
податко-
ва ставка
сума подат-
ку
V
оподаткова-
ний доход
податкова
ставка
сума по-
датку
0-50
и Ї/
13 /о
0-7,5
0-50
Тї Ї/
" /Ї
0-11
51-100
20 %.
А" /О
10,2-20
51-100
22%
11,22-22
101-150
25%
23,25-37,5
101-150
22%
22,22-33

За умови прогресивного оподаткування; а) податкова
ставка збільшується із зростанням доходу; б) обмежуються
зростання та перерозподіл доходів; в) зявляються можли-
вості для приховування доходів (після досягнення певної
їх межі).
За умови пропорційного оподаткування: а) податкова
ставка незмінна і не залежить від рівня доходу; б) виникає
зацікавленість у зростанні доходів; в) збільшується соці-
альна несправедливість (у разі, якщо надвисокі доходи
одержано випадково або незаконно).
За обєктом оподаткування податки поділяються на пря-
мі та непрямі. Прямі - це податки на доходи. Непрямі _-
податки на споживання, що стягуються залежно від обсягів
придбаних товарів і послуг. Непрямі податки є частиною
ціни реалізованих товарів, їх збільшення безпосередньо
збільшує ціну.
Структуру податкової системи можна проілюструвати
схемою (див. мал. 54).
Особистий прибутковий податок. Платниками податків
є наймані працівники і власники підприємств. У країнах
з розвинутою ринковою економікою 70-75 % надходжень
у бюджет за цим податком сплачують наймані працівники,
тобто ті люди, які одержують доходи у вигляді заробітної
плати.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80