Отже, існує обєктивна основа для міжна-
родного поділу праці.
Постсоціалістичні країни ще недостатньо беруть участь
у міжнародному поділі праці. Якщо в розвинутих країнах
обсяг експорту в 1990 р. становив 17,8 % до ВНП, то у
колишніх соціалістичних країнах - лише 6,3 %. З одного
боку, це пояснюється їх відокремленням від світової еко-
номічної системи, з другого - відносно невисоким рівнем
техніки і технології виробництва, а отже, невисокою кон-
курентоспроможністю продукції. Тому сьогодні перед усіма
постсоціалістичними країнами стоїть завдання пошуку
власного місця в світовому поділі праці, підвищення рівня
конкурентоспроможності товарів і послуг.
Міжнародний поділ праці надає державам певних пе-
реваг. Завдяки участі в ньому країна може підвищити
ефективність своєї національної економіки. Це обумовлено
такими можливостями міжнародного поділу праці:
1. Країна обирає таку спеціалізацію економіки, яка дає
їй змогу якнайраціональніше використовувати свої ресурси,
а отже, збільшувати загальний обсяг виробництва.
2. Країна зосереджується на створенні товарів і послуг,
виробництво яких їй обходиться дешевше, і відмовляється
від виробництва продукції, яку дешевше виробляти в інших
країнах.
3. Участь у міжнародному поділі праці країни стимулює
розвиток науки і техніки, впровадження нових технологій,
підвищення якості продукції.
190

Першою в історії формою економічних відносин між
країнами була міжнародна торгівля, яка нині є найрозви-
нутішою формою міжнародного поділу праці. Чому країни
торгують одна з одною? Iснування міжнародної торгівлі є
настільки звичайним явищем, що мало хто замислюється
над тим, чому виник і розвивається світовий ринок. Свого
часу це питання цікавило багатьох дослідників.
Адам Сміт, класик економічної науки, застосував для
зясування причин розвитку світового ринку поняття ви-
трат виробництва різних товарів. Якщо порівняти, на-
приклад, витрати виробництва вівса і виноградного вина
у Шотландії і у Португалії, то зрозуміло, що через від-
мінності в кліматі овес вигідніше вирощувати в Шотландії,
а виноград - у Португалії. Якщо ці країни відповідно
спеціалізуватимуться й обмінюватимуться результатами
своєї праці, то це буде вигідно для кожної з них.
Давід Рікардо, великий англійський економіст, обгрун-
тував, чому є вигідним міжнародний обмін навіть тими
товарами, виробництво яких не залежить від природних
умов. Рікардо винайшов принцип порівняльних переваг.
Цей принцип полягає в тому, що в рамках міжнародного
поділу праці та світової торгівлі кожній країні вигідніше
виробляти й експортувати ті товари, при виготовленні яких
продуктивність праці на її підприємствах найвища
Iнакше кажучи, за рахунок спеціалізації країни вигра-
ють на виробах, які вони створюють з найбільшою від-
носною ефективністю й обмінюють на товари, ефективність
виробництва яких більша в іншій країні. Наприклад, Японія
має велику кількість кваліфікованих працівників, тому
вона здатна ефективно виробляти (з незначними витрата-
ми) товари, для виготовлення яких необхідна кваліфікована
праця, і спеціалізується на виготовленні трудомісткої про-
дукції: відеомагнітофонів, фотокамер, радіоприймачів тощо.
Австралія володіє великими земельними просторами, але
не має достатніх людських ресурсів і капіталу. Тому вона
спеціалізується на виготовленні продукції, яку дешевше
виробляти на значних земельних площах, а саме: пшениці,
вовни, мяса. В Бразилії - тропічний клімат, родючі землі,
багато некваліфікованої робочої сили; усе це забезпечує
можливість виробництва дешевої кави. Економічно розви-
нуті країни спеціалізуються на виробництві капіталоміст-
ких товарів, наприклад автомобілів, обладнання, машин
тощо.
Таким чином, у світі немає країни, яка не змогла б
знайти свого місця на світовому ринку, використовуючи
191

те, чим вона багата і в чому її відносна перевага. Значна
кількість багатих країн досягла добробуту саме завдяки
активній участі в світовій торгівлі.
Економічна ефективність, з якою країни виробляють
різні товари, може з часом змінюватися. Зрушення в роз-
поділі ресурсів і технологій призводять до зрушень у ви-
робництві товарю у різних країнах. Наприклад, в Україні
за останні 50 - 60 років істотно поліпшилась якість робочої
сили і значно зріс сукупний обсяг основних фондів. Тому
Україна експортує не тільки сільськогосподарську продук-
цію, як і півстоліття тому, а й вироби металургійної,
машинобудівної промисловості та ін. Отже, під час еволюції
національної економіки можуть змінюватися кількість і
якість робочої сили, обсяг і склад капіталу, навіть деякою
мірою площі і якість земельних і природних ресурсів,
виникають нові технології. В процесі цих змін відносна
ефективність, з якою країни виробляють різні товари, та-
кож змінюватиметься.
Для зовнішньої торгівлі важливе значення має конку-
рентоспроможність товарів, які продаються на світовому
ринку. Конкурентоспроможність товару визначається по-
рівнянням сукупних його характеристик із характеристи-
ками товарів-конкурентів за ступенем задоволення кон-
кретних потреб і за ціною. Світові ціни відображають
інтернаціональну (міжнародну) вартість товару, яка ви-
значається головними продавцями і покупцями певних
видів продукції та формується в ході здійснення великих
і регулярних операцій з товаром у вільно конвертованій
валюті на світовому ринку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80