Може виникнути запитання, чи не наводимо ми людину на
хибний шляхi На це можна вiдповiсти так: когнiтивнi переду-
мови особистiсноє проблеми характеризуються iмперативнiстю,
яка визначау напрям поведiнки в бiльшiй мiрi, нiж тс припу-
щення, яке може висловити керiвник групи. Лише точна пси-
ходiагностика. несе в собi можливостi психокорекцiє.

Процесуальна психодiагностика в групi АСПН передбачау,
що психолог володiу теорiую питань особистiсного розвитку
субукта, що стосууться позитивноє дезiнтеграцiє, розумiння те-
орiє "психологiчних захистiв". З iншого боку, здiйснення проце-
суальноє психодiагностики не спирауться з самого початку нi на
якi конкретнi припущення, нi на якi клiше - класифiкацiє рис
характеру, типи особистостi, що зумовлювали б спрощенiсть
пiзнання й пiдготовку iндивiда пiд якусь наперед задану рамку,
штамп.

Процесуальна психодiагностика в АСПН будууться на мак-
симальному наближеннi до внутрiшньоє феноменологiє субукта,
до його бачення себе й оточуючих, до його розумiння проблем



i несвiдомих передумов труднощiв спiлкування. З огляду на це
в групi, як правило, не використовуються будь-якi поняття ака-
демiчноє психологiє, що передбачають знання "наперед",
знання "поза субуктом", знання, обтяженi оцiнними суд-
женнями в чорно-бiлих категорiях. Завдяки такому пiдходовi
ми можемо пiзнавати складнiсть взаумозвязкiв мiж свiдомою
й несвiдомою сферами субукта.

В процесi психодiагностики багато важить значущiсть подiє,
факту поведiнки для субукта, сила його емоцiйного сприйман-
ня, а не вiдповiднiсть академiчним схемам пiзнання. Тому ми
надзвичайно уважнi до будь-якого змiсту, що йде вiд клiунта -
чи то малюнок, чи розповiдь, чи емоцiйна реакцiя, чи iнтер-
претацiя. За таких умов для нас вiдкривауться можливiсть пiз-
нати логiку несвiдомого на поведiнковому матерiалi того чи
iншого учасника навчання, який пiддауться аналiзовi.

Ще одна iстотна особливiсть процесуальноє психодiагности-
ки полягау в тому, що єє висновки завжди вiдноснi, й ми не
прагнемо дати завершену картину особистостi "на даний мо-
мент"; залежно вiд аналiзованого матерiалу, а також вiд рiвня
розвитку групи та сензетивностi субукта складаються (або нi)
психодiагностичнi висновки.

1.4. ГРУПОВА ДИНАМiКА
ЯК ФАКТОР ПСИХОКОРЕКЦiЄ

Групова психокорекцiя вiдрiзняуться вiд iндивiдуальноє тим, що
в нiй присутнiй груповий ефект, який забезпечууться розвитком
стосункiв у групi в напрямi iнтеграцiє. Групова динамiка ката-
лiзуу психокорекцiйний процес тим, що допомагау реалiзувати
принцип багаторiвневостi в психокорекцiйнiй роботi, а це за-
безпечуу оптимальнiсть дозування психокорекцiйних впливiв,
поступальний розвиток зумовлюуться вiдповiдним характером
психокорекцiє й навпаки. Психологiчна корекцiя являу собою
психологiчний вплив на тi чи iншi структури з мстою повно-
цiнного розвитку й функцiонування особистостi. Корекцiя за-
стосовууться в рiзних формах людськоє практики (в педагогi-
цi, медицинi та iн.); елементи психокорекцiє присутнi навiть
у звичайному життувому спiлкуваннi, хоч не завжди цей про-
цес здiйснюуться в достатнiй мiрi усвiдомлено й цiлеспрямо-
вано.

Психокорекцiя в групi полегшууться тим, що виникау ат-
мосфера психологiчноє пiдтримки, захищеностi, психологiчноє
безпеки. Групова iнтеграцiя дау змогу вийти на глибшi рiвнi

позитивноє дезiнтеграцiє особистiсноє структури субукта. Гру-
повий ефект проявляуться у феноменi наслiдування, коли са-
морозкриття одних членiв групи iнiцiюу саморозкриття iн-
ших. Одним же з головних психокорекцiйних групових ефек-
тiв, на наш погляд, с можливiсть навчатися не лише на влас-
ному досвiдi, а й на досвiдi iнших через розвиток умiння
аналiзувати груповий матерiал. Тобто починають дiяти не ли-
ше механiзм наслiдування, а й iдентифiкацiя, катарсис, якi
створюють особливу робочу ауру. iнтеграцiя групи сприяу зни-
женню в учасникiв навчання тривожностi, напруженостi, по-
чуття психологiчноє загрози вiд присутнiх. iнтеграцiйнi
процеси в групi знижують прояви ситуативних захистiв i вiд-
кривають можливiсть дослiдження базових форм захисноє сис-
теми субукта.

Групова динамiка обуктивууться в психомалюнках, якi
учасники АСПН виконують щодня на тему: "Група сьогоднi".
Завдяки психомалюнковi всi динамiчнi аспекти розвитку групи
пiддаються рефлексiє ii художнiй матерiалiзацiє. Виконання ма-
люнка сприяу швидшому виявленню особистiсноє проблеми
субукта Самi малюнковi тексти являють собою психокорекцiй-
НУ цiннiсть i дають змогу тримати пiд контролем груповi й
iндивiдуально-особистiснi змiни.

Кожному, хто зорiунтований на професiйне опанування
мистецтва управлiння груповою психокорекцiую, в центрi уваги
треба мати головнi механiзми цього процесу: позитивну
дезiнтеграцiю i вторинну i нтеграцiю на
бiльш високому рiвнi розвитку. Якщо в груповому
вiдношеннi ми тримаумо в полi зору головним чином динамiку
iнтеграцiє групи, то в iндивiдуально-особистiсному - процес
позитивноє дезiнтеграцiє, який закономiрно приводить до iнте-
грацiє на вищому рiвнi розвитку. Але слiд памятати, що процес
iнтеграцiє групи вiдiграу лише допомiжну роль щодо цiлей пси-
хокорекцiє, а позитивна дезiнтеграцiя мау безпосередну вiдно-
шення до особистiсних змiн учасникiв навчання.

В iндивiдуально-особистiсному планi завданням керiвника
групи у забезпечення багаторiвневостi цих процесiв i Єх посту-
повий взаумоперехiд одного в одного, таким чином, аби
часткова позитивна дезiнтеграцiя змiню-
валася на часткову вторинну iнтеграцiю на
вищому рiвнi розвитку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88