Процедурнi аспекти такого дослiдження будуються ли-
ше на матерiалi "тут i тепер", проте цi горизонталi
визначаються активнiстю несвiдомих аспектiв психiки, що за-
являють про себе по вертикалi. Дiагностико-корекцiй-
на процедура полягау в зосередженнi уваги на системних
характеристиках несвiдомого, якi спрямовують особистiснi про-
грами людини, що виражаються в тенденцiях поведiнки.

Хоча методика цiлiсного аналiзу комплексу психомалюнкiв
i зародилася в царинi груповоє психокорекцiє, вона дау такий
сильний психодiагностичний ефект, який починау конкурувати
з груповим психокорекцiйним. А за глибиною, цiлiснiстю й
системнiстю психодiагностичних висновкiв дуже часто навiть
перевершуу груповий ефект. Особливо це проявляуться в роботi
з людьми потайними, неконтактними, соромязливими, якi вiд-
чувають непереборнi труднощi у вербалiзацiє думок i почуттiв
та в рефлексивнiй активностi загалом. У такому випадку виру-
час малюнок. У процесi цiлiсного аналiзу комплексу тематич-
них психомалюнкiв ми несамохiть наблизилися до психоана-
лiзу в його базових концептуальних параметрах завдяки тим
результатам, якi неминуче продукувались такою роботою.

5.4. ТЕОРЕТИЧНi ПЕРЕДУМОВИ
ПСИХОАНАЛiТИЧНОГО РОЗУМiН-
НЯ КОМПЛЕКСУ ПСИХОМАЛЮНКiВ

Теоретичнi передумови iнтерпретацiє комплексу психомалюн-
кiв виросли на самому емпiричному матерiалi цiлiсного Єх ана-
лiзу. Сама емпiрика вказувала на дiувiсть певних закономiр-
ностей психiки, вiдкритих 3. Фрейдом, якi формуються у
субукта з раннього дитинства й повязанi з душевним тяжiнням
до близьких людей (вихователiв).

Сам по собi цей факт у цiкавим для психологiчноє науки,
тому якраз на роботi з вербальною (словесною) продукцiую
пацiунта вирiс ортодоксальний психоаналiз. 3. Фрейд - його
засновник - не працював iз графiчною (малюнковою) продук-
цiую пацiунта. Психоаналiтична процедура орiунтувалася на
самоусунення "Я" вiд контролю та критики вiльних асоцiацiй i
вимог логiчноє, смисловоє удностi висловлювань пацiунта. Звер-
таючись до структурних компонентiв психiки, вiдкритих
3. Фрейдом - "Над-Я", "Я" та "Воно", - можна констатувати,
що психоаналiз у процесi дослiдження передбачау нейтралiза-
цiю функцiй "Над-Я" обiцянкою приймати без критики та осуду

iiб

будь-якi прояви "Воно", тобто прояви несвiдомого. Але, по сутi,
словесна форма вираження вже нiвелюу вiльний прояв iнстинк-
тивних потягiв "Воно", бо "Слово" - це iнструмент вираження
свiдомого (хоч i не тiльки). Пiдтримуумо думку А. Фрейд, що
"таким чином ми граумо з iнстинктивними iмпульсами в по-
двiйну гру: з одного боку, заохочуючи Єхнi прояви, а з iншого -
неухильно вiдмовляумо Єм у задоволеннi" .

В нашому розумiннi психоаналiтична ситуацiя набувау та-
кого змiсту: психоаналiтик iз самого початку своую позицiую
санкцiонуу прояв "Воно", декларуючи словесну форму його ви-
явлення, забезпечуу цензорськi перешкоди. Така ситуацiя цен-
зорського контролю справедлива, як пише далi А. Фрейд, "лише
для Єх (несвiдомих iмпульсiв.- Т.Я.) переходу в словесну фор-
му; вона не дау Єм права контролю над руховим апаратом, що
у Єхньою справжньою метою".

Сказане вище однозначно вказуу на величезну роль вклю-
чення моторики в процес вираження психологiчного змiсту для
пiзнання несвiдомого. Саме в цьому допомагау малюнок, завдя-
ки рухам руки в процесi "художньоє" матерiалiзацiє психологiч-
ного змiсту. Проте нам вiдома гiпнотична практика психо-
аналiтикiв, яка, знiмаючи критику "Над-Я", забезпечувала ви-
явлення "Воно", вiд якоє вони зреклися у звязку з вiдсутнiстю
обсктивування тих складних стосункiв мiж несвiдомим i свiдо-
мим, якi, по сутi, i у предметом п сихоаналiзу.

А. Фрейд критикуу тих аналiтикiв-початкiвцiв, якi прямо-
лiнiйно розумiють "вiльнi асоцiацiє" без Єх гальмування. Це саме
пiдтверджуу своєми дослiдженнями учень 3. Фрейда К. Юнг,
який уводить в дослiдження (тести словесних асоцiацiй) набiр
слiв, якi виступали своурiдним каталiзатором вiльних асоцiацiй,
що пiддаються потiм психоаналiтичнiй процедурi аналiзу. Нам
також близька позицiя К.Юнга в пiдходi до пiзнання несвiдо-
мого завдяки його високому поцiнуванню значущостi образу як
такого для глибинного пiзнання психiки. Пiдтвердженням цього
у його своурiдний пiдхiд до сновидiнь - через аналiз малюнкiв,
у яких пацiунти вiдображають своє сния.

Символи малюнкiв можна вважати посланцями вiд несвiдо-
мого до свiдомого, а Єх iнтерпретацiя збагачуу (змiцнюу) свiдо-
ме. Ми теж дотримуумося думки, що важливим у не символ сам
по собi, а вибiр субуктом саме цього символу серед численноє
кiлькостi аналогiчних. Саме цi моменти зближують нашу робо-
ту з психомалюнком до психоаналiтичних дослiджень, що опо-
середковано вказуу на спроможнiсть методики цiлiсного аналiзу
комплексу малюнкiв у пiзнаннi несвiдомих аспектiв психiки.
Важливо й тс, що робочими для нас у такi феномени несвiдо-
мого, вiдкритi 3. Фрейдом, як "опори" та "психологiчнi захисти".
"Опiр" сигналiзуу про те, що щось "не стикууться"9. А. Фрейд

117

розумiу "опiр" як активнiсть "Я" (контратаку) проти "Воно". i,
як правило, ця контратака здiйснюуться засобами "психологiч-
ного захисту".

Щоправда, ми не згоднi з тим, що завдяки такiй актуалiзацiє
ранiше непомiтних "захистiв" знаходимо предмет дослiдження.
У нас свiй погляд на "психологiчнi захисти", який сформувався
в психокорскцiйнiй практицi з психiчно здоровими людьми,
коли важливим у видiлення двох видiв "захистiв", а саме: пе-
риферiйнi (чи ситуативнi) i базовi (або особистiснi),
про що ми вже писали.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88