Наш досвiд показуу, що трансфер того чи iншого
субукта найкраще пiзнавати з орiунтацiую на системнi харак-
теристики проявiв несвiдомого.

Ми вбачаумо розвязку проблеми не в перенесеннi чи iден-
тифiкацiє й т.iн., а в тiй логiцi несвiдомого, в яку поступово на
когнiтивному рiвнi органiзовуються захиснi реакцiє психiки, по-
кликанi як оберiгати "Я" субукта вiд реалiзацiє iнцестуозних
потягiв, так i зробити здiйсненними дитячi намiри, бажання та
очiкування. Тому логiка несвiдомого вступау в суперечнiсть iз
логiкою свiдомого. Остання повязана зi ствердженням сили,
самозбереженням i налагоджуванням контактiв з людьми. Ло-
гiка ж несвiдомого - з визнанням безсилля, неповноцiнностi,
страху перед оточенням i тенденцiую до психологiчноє смертi.
"Психологiчнi захисти" здiйснюють функцiю Єх примирення
шляхом викривлення реальностi, шляхом iлюзiй, пiдпорядко-
ваних логiцi свiдомого. Несвiдоме маскууться "захистами", що
у пiдгрунтям субуктивноє iнтеграцiє.

Всi цi складнi явища психiки ми можемо пiзнавати через
малюнки. Та при Єх аналiзi важливо констатувати не мертву
схему, систему, що сформувалася протягом життя з участю
несвiдомого, а труднощi уднання свiдомого з несвiдомим. Для
нас важливо встановити звязок (контакт) мiж свiдомим i не-
свiдомим. Тому таким важливим у дiалог з автором при аналiзi,
в якому багаторiвневе, процесуальне i порцiйне забезпечууться
пiзнання субуктом власного трансферного внеску в змiст влас-
ного малюнка. Цс означау, що важливо прояснити субуктовi
залежнiсть вiд життувих програм, що сформувалися пiд
впливом переживань, починаючи з дитинства. Наскiльки вiн у
Єхнiм рабом, настiльки ж активно використовуються "психiчнi
захисти" з метою маскування та вуалювання iмперативноє ролi
несвiдомого в програмному визначеннi поведiнки. Цим же спри-
чиняуться викривлення соцiально-перцсптивноє iнформацiє, що
тягне за собою дезадаптацiю субукта.

Провiдну роль у формуваннi життувого плану, за яким кри-
уться логiка несвiдомого, вiдiграу замiщення. Як
правило, тенденцiє замiщення породжуються соцiальним табу
на чуттуве уднання з iнцсстуозними обуктами дитинства. Ви-
тiснення даноє енергiє й перехiд єє "в пiдпiлля" дау енергетичний
поштовх до невидимоє субуктовi єє реалiзацiє. Завдяки цьому

192

певнi аспекти поведiнки набувають iррацiонального характеру
(мотиви Єх недоступнi свiдомостi). Замiщення сприяу оживлен-
ню витiснених iнцестуозних потягiв, якi не знайшли первинноє
реалiзацiє. Психоаналiз трактував замiщення в першу чергу як
симптом, ширше - як сублiмацiю. Наш досвiд груповоє психо-
корекцiє показав, що замiщення не лише стосууться хворих (як
симптом), а цс механiзм; який органiзовуу iнварiантнiсть тен-
денцiй психiки, що живляться витiсненою лiбiдiозною енергiую,
породженою потягами до iнцестуозних обуктiв.

За нашим переконанням, трансфер набувау психокорекцiй-
ноє сили лише тодi, коли його пiзнання зорiунтовуватиметься
на системнi характеристики несвiдомого, якi органiзовуються в
"логiку несвiдомого", вiдмiнну вiд логiки свiдомого.

Завдяки багаторiчному досвiдовi груповоє корекцiє нам уда-
лося розкрити суперечливий характер психiки людей, а саме:

тенденцiя ~ "вiд слабкостi до сили " суперечить стабi-
лiзованому почуттю неповноцiнностi; тенденцiя са-
мозбереження ("до життя") вступау в суперечнiсть iз тен-
денцiую "до см ертi"; тенденцiя до уднання з людьми
(зокрема, прагнення iнтимного уднання) суперечить тенденцiє
психологiчноє iмпотенцiє.

Оскiльки бiльшою чи меншою мiрою натяки на розвиток цих
тенденцiй ми зустрiли в усiх людей, якi проходили навчання в
групi АСПН (з орiунтацiую на глибинну психологiю), то можна
зробити висновок, шо для розквiту соцiуму, оздоровлення сто-
сункiв мiж людьми, досягнення вагомих успiхiв у полiтицi, еко-
номiцi й освiтi необхiдно ширше впроваджувати систему психо-
корскцiйноє служби.

Ми спiлкувалися з психiчно здоровими людьми, якi працюють, навчаються
тощо.

13 - Т. Яценко

РОЗДiЛ

ЦiЛiСНИЙ АНАЛiЗ КОМПЛЕКСУ
ТЕМАТИЧНИХ ПСИХОМАЛЮНКiВ

7.1. ПСИХОМАЛЮНКИ СВiТЛАНИ

Свiтлана - студентка психологiчного факультету, 3 курс (1994 р.)

Стенограма обговорення психомалюнкiв
Розглядауться мал. 48 "Конфлiкт".

/

Мал. 48. Конфлiкт

194

Психолог: Це ваша рукаi

Свiтлана: Нi, я не знаю, де моя рука, але тут двi руки:

одна рiже другу, i в той же час рiжеться сама.

П.: Рiжеi А як же рука рiжеi Вона чимось рiжеi

С.: Так, лезом, яке у неє в руцi.

П.: А чому нижня рука бiльша, масивнiша, нiж та, яка рiжеi
Рiже та, що згориi

С.: Так.

П.: Нижня рука схожа на чоловiчу, а верхня - на жiночу.
Нижня рука значно бiльша.

С.: Можливо, так.

П.: i так багато кровii

С.: Так.

П.: Верхня рука силкууться вiдрiзати палецьi

С.: Нi, вона проводить по нижнiй руцi лезом.

П.: Але потенцiйно немовби вiдрiзауться палець, бо верхня
рука рiже не долоню, й на iнших пальцях видно слiди вiд порiзу.
Малюнок указуу на тенденцiю "урiзання" чоловiчоє чуттувостi
(потенцiє), але при цьому викривауться протирiччя: ви хочете
вiдрiзати, але не вiдрiзауте. Пальцi ж на мiсцi, лише начерки
на порiз.

Мал. 49 - "Бiль" (тему сформульовано автором).

С.: Ось розбита ваза, в якiй стояла троянда.

П.: Стояла трояндаi

С.: Так.

П.: Троянда не розцвiла, вона ще стуленаi Нога топче серце.
Нога схожа на чоловiчу, вона груба.

С.: Так, це чоловiча нога.

П.: А серце мау вiдношення до троянди чи вазиi Нога топче
особисте серце, чи тс й другеi

С.: Мабуть, те и друге, хоч коли малювала, гадала, що цс
моу серце.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88