Завдяки такiй психодi-
агностицi груповий процес набувау з часом керованого
характеру й цiлеспрямованостi, зорiунтованоє на забезпечення
iндивiдуально-неповторного психокорекцiйного результату для
кожного з учасникiв навчання.

Психодiагностичнi прогнози в групi АСПН зумовлюються
пiзнанням неусвiдомлюваноє логiки поведiнки, а не вербальне
вираженим змiстом проблеми; психодiагностика в групi АСПН
мас багаторiвневий, повздовжнiй характер i здiйснюуться в про-
цесi психокорекцiйноє взаумодiє психолога з учасни-
ками навчання, що не передбачау врахування якихось поза-
групових даних - чи то результатiв тестового обстеження, чи
побутово-службових вiдомостей про клiунта, а грунтууться на
логiцi його поведiнкового матерiалу. Найкращим у варiант, коли
учасники АСПН зустрiлися вперше, тобто не були знайомими
ранiше. Тодi у надiя на "стерильнiсть" зворотного звязку, на
його пiдпорядкованiсть груповим нормам та цiлям, а не на ком-
пенсацiю попереднiх образ. За таких умов пiдвищууться значу-
щiсть зворотного звязку та групових висновкiв, особливо якщо
вони психодiагностично точнi.

Говорячи про специфiку психокорекцiє в групi АСПН не
можна обминути такс питання, як роль i значення рiзноманiт-
них групових прийомiв, методiв, вправ та iн. В групi АСПН
використовуються деякi з лiтературно вiдомих вправ тренiнгу,
але Єхну психологiчне навантаження в АСПН набувау нового
смислу завдяки глибинi психологiчного аналiзу результатiв. По-
вздовжнiй (цiлiсний) аналiз повсдiнкового матерiалу в групi
АСПН вiдкривау можливiсть виходу на несвiдому сферу психiки
субукта, що не с поширеним для тренiнгових груп. Важливо й
тс, що в АСПН постiйно вiдбувауться винахiд "своєх" групових
вправ i прийомiв у ситуацiє "тут i тепер".



Велику роль у роботi групи АСПН вiдiграу психомалюнок.
Особливим здобутком с розроблена методика цiлiсного аналiзу
малюнкiв у комплексi виконаних тем.

Психокорекцiя в групi у своєй основi орiунтууться на пiзнан-
ня iндивiдуальноє неповторностi несвiдомого кожного
учасника навчання. Логiка несвiдомого зумовлюу когнiтивний
рiвень базових захисних диспозицiй.

Метод АСПН iз повним правом можна застосовувати з ме-
тою дослiдження особливостей "психологiчних захистiв".

Психокорекцiя в АСПН с багаторiвневою й базууться на
механiзмах позитивноє дезiнтеграцiє та вто-
ринноє iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi
психiчного розвитку.

1.3. ОСОБЛИВОСТi

ПРОЦЕСУАЛЬНОЄ ДiАГНОСТИКИ
В ГРУПi АСПН

Загалом дiагностика походить вiд грецького слова - здатний розпiзнавати. Процесуальна психодiагностика
означау здатнiсть психолога розпiзнавати в процесi груповоє
корекцiє iндивiдуально-психологiчнi вiдмiтнi риси особистостi.
Стосовно процесуальноє психодiагностики ми передбачаумо си-
мультанне злиття в практицi психодiагностичного та психоко-
рекцiиного процесiв, Єхню багаторiвневiсть i динамiчнiсть.

Психодiагностичнi висновки в групi будуються на матерiалi
моделi, котра формууться в невимушенiй, спонтаннiй ситуацiє,
без наперед заданоє програми дiй учасникiв навчання. Адже
саме за таких умов вiдкриваються можливостi вивчення особ-
ливостей внутрiшньоє детермiнованостi дiй.

Процесуальнiй психодiагностицi, так само, як i психокорек-
цiє, що йде з нею в парi, завжди притаманна неповторнiсть
конкретно-семантичного аспекту. Як неповторна людина, з
якою проводиться психокорекцiиний процес, так само непов-
торними с й процес i результати психодiагностики.

Чим же зумовлюуться неповторнiсть психодiагностичних
висновкiвi Головними тут виступають зовнiшнi чинники й рiз-
ниця в активностi учасникiв навчання на рiзних етапах розвит-
ку групи. Це вимагау адекватних iнструментальних засобiв
психодiагностики. Особливостi процесуальноє психодiагностики
залежать вiд ступеня ригiдностi "захисних" тенденцiй iндивiда,
вiд ного психологiчноє готовностi до навчання й мотивацiйноє
сили та орiунтацiє на самозмiни, на оновлення свого способу
життя, бачення довколишнього свiту.

Неповторнiсть процесуальноє сторони психодiагностики по-
вязана з неповторнiстю конкретного складу групи та своурiд-
ностi особистiсних проблем учасникiв навчання.

Такий пiдхiд передбачау розвиток (спiльно з психологом)
психодiагностичних здiбностей клiунта й навичок самопiзнання.
В учасникiв АСПН виробляуться уважнiсть до будь-яких про-
явiв психiки, особливо до матерiалiзованих дiй, до розумiння
того, що немау "другосортноє" поведiнковоє "продукцiє", як не-
мау й неважливих емоцiйних станiв. Сам факт Єх виникнення
вже с значущим моментом. Але тiльки через пiзнання його
першопричин вiн може перетворитися в учбовий i сприяти пiз-
нанню та самопiзнанню.

Залучення учасникiв АСПН до самопiзнання вiдбувауться
неявне, "неспецiальне", а навчальний ефект досягауться на ла-
тентному рiвнi. Важливим с прийняття групових принципiв
роботи всiма учасниками (а не дотримання Єх лише керiвни-
ком). Не сприяу розвитковi Єхнiх здiбностей самодослiдження
та корекцiє.

Спiльним для всього психодiагностичного процесу у й те,
що професiонал-керiвник АСПН повинен дбати про розвязан-
ня водночас декiлькох завдань: злиття в одне цiле психодiаг-
ностики з психокорекцiую и мобiлiзацiую психодiагностичних
можливостей учасникiв навчання, Єхнiх здiбностей самокорек-
цiє.

Вибудова психодiагностичних гiпотез вiдбувауться поступо-
во на фонi постiйноє Єх перевiрки й уточнення. iнколи припу-
щення в групi дають i психокорекцiиний ефект, пiдвищують
сензитивнiсть у напрямi прогресивних самозмiн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88