науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

"... з цього
моменту (з моменту терапiє. - ми повнiстю вiльнi по-
стiйно триматися за руки з Творцем... iншими словами, з цього
моменту и далi наше iснування залежить виключно вiд нашого
вибору" .

Неважко зробити висновок, що бажане для людини прагнен-
ня до свободи може реалiзуватися через приуднання до Бога. За
такоє позицiє у пiдстави для докору теорiє аналiтичноє трилогiє
за те, що вона допускау спекуляцiю на тому ж Едiповому потязi
дiтей до батькiв, який сама ж вiдкидау. Виходячи з трактування
архетипноє символiки ми констатували, що в несвiдомому вiд-
бувауться ототожнення Бога з батьками.

Таким чином, успiх iнтегрального психоаналiзу опосередко-
вано доводить залежнiсть людей вiд батькiв. i така залежнiсть
у рамках цього теоретичного пiдходу не пiддасться коригуван-
ню, а, навпаки, посилюуться через вiдкриття можливостей уд-
нання з Богом. Усе цс, природно, породжуу психологiчну
iмпотенцiю, до якоє й пiдводить субукта така терапiя. iншими
словами, iнтегральний психоаналiз, нацiлений на вивiльнення

субукта вiд тривоги дитинства, породженоє Едiповою ситу-
ацiую. прагне позбавити його наслiдку Едiповоє травми - са-
мотностi. Такий аналiз дау людинi надiю, що вона не буде
самотньою, а триматиметься "за руку з Богом". Чуттува реалi-
зацiя себе в стосунках з iншою людиною протилежноє статi не
заслуговуу (згiдно з цим ученням) на заохочення, бо ти знайдеш
"Бога в самому соб i ". Ось як пише Кеппу: "Фрейд ана-
лiзував своєх пацiунтiв з точки зору Едiпового комплексу, ми
iнтерпретуумо ного значення, розглядаючи його як тип вiдносин
людини з самою собою..." Така нацiленiсть на самого себе
хiба не вiдвертау погляду людини вiд реальностi, з якою терапiя
(за словами Кеппе) покликана допомогти субуктовi налагодити
звязки, щоб адекватно єє вiдображувати.

Таким чином, ми змогли виявити глибоку суперечливiсть
теоретичного й методичного пiдходiв у теорiє, яка за своую
назвою - "iнтегральний психоаналiз", здавалось би, таку су-
перечливiсть мала виключати.

З цього прикладу бачимо, як деструктивне впливау на прак-
тичнi терапевтичнi пошуки неадекватний погляд на психiку,
котрий обмежууться лише свiдомим. Гармонiзацiя стосункiв лю-
дини з довколишнiм свiтом практично стау неможливою, коли
повертають людину до самоє себе. Терапiя, очевидно, вiдрiзня-
уться вiд психокорекцiє якраз тим, що там будь-якi методи
прийнятнi, "аби позбавити вiд симптому". Коли ж ми працюумо
iз психiчно здоровими, то налагоджування стосункiв з iншими
людьми у неодмiнним професiйним завданням. Гармонiзацiя
внутрiшнього свiту субукта шляхом розвязання його внутрiш-
нiх проблем для нас не виступау самоцiллю, а сприяу встанов-
ленню адекватних стосункiв у службових та особистих аспектах
життя.

2.2.3. ТЕОРiЯ ПСИХОСИНТЕЗУ

Дуже близьким теоретичним пiдходом до нашого психодинамiч-
ного "Я" у теорiя психосинтезу Асаджолi . Нашi
пiдходи уднаються увагою до iнтегрованостi "Я", глибинного
пiзнання особистостi, колективного несвiдомого (поряд iз його
iндивiдуальною неповторнiстю), до внутрiшньоє конфлiктноє су-
тi психiки, амбiвалентностi.

Ми солiдаризуумося з Асаджолi в розумiннi залежностi пси-
хiки субукта ("структури внутрiшнього свiту") вiд попередньоє
iсторiє життя субукта: "Ми у жертвами iлюзiй i фантазмiв ,
рабами неусвiдомлених комплексiв..." Далi вiн наголошуу:

Ф а н г а з м - продукт фанiа:iiє, що вiдображуу у спотворенiй формi
дiиснiсне бажання людини i у водночас iлюзорною реалiзацiую бажанiє.



Третя стадiя стосууться збагнення свого справж-
нього "Я" - виявлення або створення обуд-
нуючого центру, а четверта - це психосин-
тез: формування або перебудова особистостi
навколо нового центру.

Наш пiдхiд до психокорекцiє не приймау такого стану речей,
коли шукауться "центр особистостi". Ми виходимо з того, що
вiн уже у в нiй, i в процесi психокорекцiє буде знайдено належне
йому мiсце (адже йдеться про дорослих людей). Крiм того,
важко прийняти й таке положення: "побудувати навколо центру
нову особистiсть", та ще й "за намiченою схемою" . Хоч теорiя
й називауться "психосинтез", проте можна помiтити значну дис-
кретнiсть тих стадiй, якi повинна пройти особистiсть на шляху
до "вищого Я". Наприклад, спочатку вiдшукууться "новин
центр", а потiм навколо нього "будууться особистiсть". Уже сама
змiстовна розмежованiсть i етапнiсть насторожуу нас, бо в прак-
тичнiй психологiє на авансцену виходять такi цiнностi, як iнте-
грацiя, процесуальна психодiагностика, яка не передбачау
кiнцевого "висновку" й завжди мау лише промiжний результат,
що зливауться з психокорекцiую.

Ще однiую iстотною вiдмiною мiж психосинтезом i АСПН у
те, що "психосинтез застосовуу численну кiлькiсть методик,
нацiлених, в першу чергу, на розвиток i вдосконалення особи-
стостi, а вже потiм - на гармонiзацiю єє стосункiв з "Я" i дедалi
бiльше обуднання з ним" "". Нашому ж пiдходовi властива
орiунтацiя на iнтеграцiю (гармонiзацiю) особистостi, яка й
сприяу єє розвитковi й удосконаленню.

2.2.4. ТРАНСПЕРСОНАЛЬНА
ПСИХОЛОГiЯ

В контекстi психодинамiчноє теорiє, що реалiзууться методом
АСПН, становить iнтерес трансперсональна психологiя, розроб-
лювана доктором медицини Станiславом Грофом (Сан-Фран-
циско). Наукою неможливо займатися, вважау вiн, без певного
набору апрiорних тверджень, цiнностей, технiк. Як тiльки па-
радигма прийнята в суспiльствi, починауться стадiя "нормальноє
науки". ЄЄ метою у, по сутi, розвязання глибинного завдання -
пiзнання психiки: єє ж результати в основному визначенi самою
парадигмою. Крiм того, вченi вибирають лише тi проблеми, якi
можуть бути розвязанi з допомогою вже наявних концептуаль-
них i методичних (iнструментальних) засобiв.

Нова, радикальна теорiя нiколи не буде доповненням або
приростком до iснуючих знань. Вона змiнюу основнi правила,
вимагау смiливого перегляду або переформулювань фундамен-
тальних припущень попередньоє теорiє. Тому тут неминучим у

од концептуального хаосу, коли нормальна практика науки
пiдводить до вiдкриття. Це тягне за собою несумiснiсть староє
парадигми з новою. Вищесказане опосередковано пояснюу й
виправдовуу зовсiм новий пiдхiд у психотерапiє, який розроб-
ляуться С. Грофом: ЛСД-терапiя. Вiн пише: "працюючи з ЛСД,
я вже давно вирiшив, що не можна iгнорувати ... данi лише на
тiй основi, що вони несумiснi з базовими припущеннями сучас-
ноє науки" .

С. Гроф, уводячи людей у психоделiчнi стани з допомогою
спецiальноє хiмiчноє речовини, стверджуу, що Єхньою характер-
ною рисою у стирання вiдмiнностей мiж матерiую, енергiую й
свiдомiстю. "Внутрiшнi бачення можуть бути такими реалiстич-
ними, що стають успiшною iмiтацiую явищ матерiального свiту,
й навпаки, те, що у повсякденному життi у твердим "матерi-
алом", може розсипатися в паттерни енергiє, в космiчний танець
вiбрацiй або в гру свiдомостi" . Важливо, що психоделiчним
станам властива багатомiрнiсть, яку ми констатували також i в
символiцi малюнкiв: "виникають комплекснi переживання з
конденсованим або складанням змiстом" ,

Застосування ЛСД дау пiдставу констатувати чотири типи
психоделiчних станiв: абстрактнi переживання (або естетичнi), пси-
ходинамiчнi (або бiографiчнi); перинатальнi й трансперсональнi.

Перинатальнi - це вiдображення подiй, якi безпосе-
редньо передують бiологiчному народженню, повязанi з ним
або настають зразу за ним. С. Гроф стверджуу, що людське
несвiдоме вмiщуу сховища, або матрицi, активiзацiя яких веде
до повторного переживання бiологiчного народження.

Трансперсональнi переживання - це вiдчуття роз-
ширення свiдомостi за межi Его. Такi переживання у своурiдною
iсторичною регресiую в бiологiчне, культур-
не або духовне минуле. "Багато хто повiдомляу, - пише
С. Гроф, - про яскравi фрагменти досвiду на клiтинному рiвнi
свiдомостi, що, очевидно, вiдображау Єхну iснування у виглядi
сперми чи яйцеклiтини" .

Для нас дослiдження Грофа становлять великий iнтерес, ос-
кiльки численнi символи малюнкiв (без настанови на занурення
Єхнього автора в подiбнi перинатальнi чи транспсрсональнi пе-
реживання) вiдображають аналогiчнi явища. Далi ми предста-
вимо емпiричний матерiал Руслана, який це засвiдчуу. Подiбнi
збiги ставлять пiд сумнiв упевненiсть, нiбито псринатальнi пе-
реживання - це актуалiзацiя вiдповiдних сховищ несвiдомого.
Гадаумо, вони можуть мати психогенне походження. Ми неод-
норазово переконувалися: Едiпова ситуацiя знаходить розвязку
впереконаннi, що "я уднаюся з батьком (iз матiрю) через
яйцеклiтину, яка дала менi життя". Таку розвязку знаходить
захисна тенденцiя - "бажане перетворюуться на дiйсне", на

способи уднання з забороненим (iнцестуозним) обуктом, якому
вони були властивi. Тому так часто спостерiгауться фатальна
приреченiсть людини на певнi регресивнi способи поведiнки;

послаблення тиску цiує "приреченостi" на свiдомiсть фактично
означау ослаблення уднаючого ланцюга з табуйованим обуктом.
При цьому сам факт такого регресивного уднання перебувау за
межами свiдомостi. т;iк само. як i кровозмiшувальний потяг.

Наш психодинамiчний аналiз продукцiє субукта дау змогу
вийти на iнфантильнi витоки цих регресивних сил i через усвi-
домлення Єхнього iнфантильного походження, звязку з рисами
людей, до яких був потяг, зрозумiти причини вiдчуження (не-
визнання) подiбних форм поведiнки власного "Я".

Отже, вiдбувауться омертвiння певноє частини "Я", й на
вартi цього стоять "психологiчнi захисти" з Єхньою здатнiстю
спотворювати соцiально-перцептивну iнформацiю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики