За своую силою й часовими параметра-
ми процеси дезiнтеграцiє й iнтеграцiє повиннi мати зворотний
взаумозвязок, при цьому iнтеграцiя групи трохи випереджау
особистiсну дезiнтеграцiю. Цс мас враховувати керiвник групи.

iз вищесказаного ясно, що глибинне саморозкриття членiв
групи у небажаним ранiш, анiж група готова сприймати й ана-
лiзувати iнтимний матерiал, та и сама людина (протагонiст) не



повинна потрапити в
ситуацiю, коли з часом
пожалкуу про свою по-
ведiнку (усоромиться
єє). Дуже важливо, щоб
у першi днi роботи гру-
пи, коли вiдбувауться
процес "розморожуван-
ня", керiвник не сприй-
мав присутнiх крiзь
призму деяких власних
гiпотез (вiдносно Єхнiх
особистiсних проблем)
або завершених психо-
дiагностичних виснов-
кiв, зроблених на

пiдставi тестового обстеження. Психодiагностичнi прогнози ма-
ють народжуватися в групi в результатi аналiзу поведiнкового
матерiалу єє членiв, який звертатиме увагу логiкою несвiдомого
та фактами вiдступу вiд реальностi, якi зумовлюються "психо-
логiчними захистами.

З моменту виникнення перших гiпотетичних припущень
управлiння групою набуватиме iндивiдуально виправданоє (для
того чи iншого єє члена) спрямованостi на розкриття першопри-
чин особистiсних проблем учасникiв. Треба також памятати,
що процеси дезiнтеграцiє й iнтеграцiє досягають у групi найбiль-
шоє iнтенсивностi через 5-6 днiв (при роботi по 10-12 год. на
добу), i тодi у пiдстави вважати, шо група перебувау у найпро-
дуктивнiшому перiодi - робочiй стадiє (яка прийшла на змiну
початковiй стадiє - "розморожуванню").

Ми спробували графiчно зобразити теоретичну модель функ-
цiйних особливостей механiзмiв позитивноє дезiнтеграцiє та вто-
ринноє iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку та
взаумозвязкiв мiж ними.

На мал. 1 зроблено спробу вiдобразити взаумозворотну за-
лежнiсть мiж процесами, що вiдбуваються в групi й в iндивiду-
ально-особистiсному планi. Як видно з графiка, тенденцiє
особистiсноє дезiнтеграцiє особливо зростають до середини робо-
чоє стадiє, а далi натомiсть починають домiнувати iнтеграцiйнi
процеси. Це зовсiм не означау, що десь, у якийсь перiод iнте-
грацiя чи дезiнтеграцiя iснують автономно одна вiд одноє: вони
завжди йдуть у парi. Проте у всi пiдстави говорити про домiну-
вання (чи провiдну роль) одного або iншого, а також про рiз-
ницю в iнтенсивностi цих процесiв.

Якщо iндикатором дезiнтеграцiє е емоцiйнi стани субукта
(подив, тривожнiсть, сором, смуток, вiдчуття "втрати грунту пiд

ногами", ефект "душноє ночi", невдоволенiсть собою та iн.), то
показником iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку у роз-
ширення самосвiдомостi, здатнiсть до самоаналiзу, до рефлексiє,
сензитивностi, розумiння ролi дитинства у визначеннi глобаль-
них життувих настановлень, здатнiсть до аутопсихокорекцiє

тощо.

При цьому дуже важливо забезпечувати позитивний харак-
тер дезiнтеграцiє и уникати негативного єє характеру. Найчастi-
ше це спричинюуться актуалiзацiую ситуативних форм
"захисту". Цьому може сприяти ситуацiя, коли керiвник умисно
намагауться викликати агресiю на себе. Й бiльшiсть присутнiх
переконанi, що групова поляризацiя у необхiднiстю. За таких
умов вони не усвiдомлюють важливiсть спiльностi цiлей групи
и керiвника. Вся психокорекцiя послiдовно мау пробуджувати
конструктивнi прояви енергiє (лiбiдо), а не деструктивнi, руй-
нiвнi (мортiдо)- В групах, зорiунтованих на поляризацiю вза-
умин, недостатньо розумiють функцiйнi особливостi "психоло-
гiчних захистiв", якi легко актуалiзують недоброзичливiсть у
взауминах.

Д\же важливою у послiдовнiсть дiй керiвника групи, спря-
мованих на позитивну дезiнтеграцiю, що виключау
провокування негативноє реакцiє в групi (на кого б то не було).
Добре, коли з самого початку члени групи прилучаються до
процесу дослiдження, зорiунтованого на пiзнання себе та iншо-
го, шо вимагау здатностi обернути себе на обукт вивчення.
тднання ЗУСИЛЬ керiвника та групи в пiзнаннi субуктивних
труднощiв спiлкування сприяу iнтеграцiє, а не поляризацiє. Для
цього дуже важливо, щоб присутнi навчилися знiмати з себе
ситуативнi "захиснi" реакцiє завдяки переважанню групових
цiнностей, навчилися взаумоприйняттю субукта таким, яким
вiн у, взаумопiдтримцi. Психологiчна захищенiсть нейтралiзуу
емоцiйний рiвень переживань учасникiв занять. Розвиток умiнь
обуктивного аналiзу групового матерiалу та самопiзнання
зближуу керiвника групи та єє членiв. Тому iнтеграцiя групи,
згiдно з методичними засадами АСПН, виражауться в гармонi-
зацiє зусиль усiх членiв групи в опануваннi специфiкою та
особливостями проявiв периферiйноє захисноє системи субукта
и логiкою несвiдомого, яка у когнiтивною основою базових (осо-
бистiсних) "захистiв", шо впливають на магiстральнi життувi
його настановлення. Опанування учасниками навчання основ
психологiчного аналiзу матерiалу потрiбне як для забезпечення
результативностi в АСПН, так i для того. щоб навички аналiзу
збереглися й допомагали в життувiй ситуацiє спiлкування, спри-
яли постiйному розширенню рефлексивних знань. Тому понят-
тя кiнцевого результату роботи групи АСПН у вiдносним.



1.5. ПРО РЕЗУЛЬТАТИВНiСТЬ
ПСИХОКОРЕКЦiЙНОГО
ПРОЦЕСУ В ГРУПi АСПН

Вся психокорекцiина робота АСПН спрямовууться на поглиб-
лення й розширення соцiальноє компетентностi учасникiв нав-
чання, дослiдження детермiнованостi Єхнiх особистiсних
проблем попереднiм життувим досвiдом, що в кожного субукта
залишив свiй слiд, вiдбиток на несвiдомiй сферi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88