п.; б) забез-
печення латентного рiвня iндивiдуально-особистiсних i групо-
вих змiн, якi передбачають невидиме управлiння динамiкою
всiх процесiв у групi.

Саме другий варiант перебувау в центрi уваги спецiалiста-
груповика в спрямуваннi процесiв АСПН. Адже хто прийшов
навчатися, той заiнтересований у результатах, а не прагне лише
побути в ситуативно приумнiй атмосферi роджерiанiвського га-
тунку. Тому в групi АСПН емпатiя не виступау головним ме-
ханiзмом психокорекцiє, бо вона (як ми переконанi) входить до
числа необхiдних умов створення сприятливоє для навчання

атмосфери в групi. Цi останнi, за нашим переконанням, повя-
занi з обуктивуванням семантичних характеристик несвiдомо-
го його логiки, яка зумовлюу базовi форми психологiчних
захистiв". Емпатiя ж (керiвника з клiунтом) здатна лише зни-
зити ситуативнi захисти (опори), проте не в змозi виступити
iнструментом проникнення в несвiдоме з його амбiвалентнiстю,
суперечнiстю й запрограмованiстю дитинством. Бiльше того,
якшо врахувати специфiку "психологiчних захистiв" з Єхнiми
побiчними емоцiйними ефектами (якi нерiдкеу викривленими),
то емпатiя без проробки проблеми на когнiтивному рiвнi може
хибно закрiпити субукта в його iнфантильних емоцiйних реак-
цiях, якi здебiльшого слугують рентним настановленням. По-
трiбно врахувати також тенденцiє вампiризму, якi в разi абсо-
лютизацiє механiзму емпатiє вiдкоригувати буде дуже важко.

У групi АСПН емпатiя йде в парi з прийняттям особистостi
iншого (й самого себе) таким, яким вiн у. А шлях до цього
пролягау через розвиток розумiння себе й iншого. Тому емпатiя
не лише сприяу навчанню, а й сама розвивауться разом з iнте-
грацiую.

2.3. ЗАКОНОМiРНОСТi ДИНАМiКИ
iНДИВiДУАЛЬНО-ОСОБИСТiСНИХ
i ГРУПОВИХ ЗМiН У ПРОЦЕСi АСПН

АСПН у лабiльною системою психологiчного впливу, зорiунто-
ваною на iндивiдуально-неповторну допомогу кожному учасни-
ковi навчання. Особистiснi проблеми, з якими люди приходять
у групу, не усвiдомлюються ними в своєй психологiчнiй сутi, не
повязуються з iнфантильними витоками. Прояснення психоло-
гiчного смислу особистiсноє проблеми с завданням АСПН. Разом
iз тим с певнi загальнi закономiрностi в особливостях особистiс-
них проблем учасникiв навчання та в розвитку самого групового
процесу. Для цього професiонал у галузi АСПН повинен добре
знати особливостi таких психiчних процесiв, як дезiнтеграцiя й
iнтеграцiя, бачити Єхнi прояви в особистiсних змiнах, аби за-
безпечувати позитивнiсть процесу дезiнтеграцiє
i вториннiсть iнтеграцiє (на бiльш високому
рiвнi розвитку психiки субукта).

Цим закономiрностям пiдлягау весь психокорекцiйний про-
цес АСПН як в iндивiдуальних, так i групових його варiантах.
Як уже вказувалося ранiше, мiж дезiнтеграцiую та iнтеграцiую
с зворотна залежнiсть, тобто чим кишни рiвень груповоє iнтег-



рацiє, тим бiльше можливостей вiдкривауться для iндивiдуаль-
но-особистiсноє позитивноє дезiнтеграцiє, яка й приводить iз
часом до вторинноє iнтеграцiє на вищому рiвнi розвитку (див.
мал. 1). Може виникнути запитання: чому закономiрностi осо-
бистiсноє й груповоє динамiки в психокорекцiє ми повязуумо з
процесами дезiнтеграцiє й iнтеграцiєi Адже цi поняття швидше
каталiзують динамiку, а не визначають семантику.

Пояснюуться цс тим, що, коригуючи, ми фактично нiчого
нового не привносимо: ми працюумо з тим, що вже у у субукта,
змiнюючи напрям, динамiку структурних компонентiв психiки
з метою нiвелювання особистiсних деструкцiй. В психокорек-
цiйному процесi вiдбувауться переорiунтацiя психiчноє енергiє з
деструктивних (руйнiвних) каналiв у конструктивному напря-
мi, який би допомiг клiунтовi привести у вiдповiднiсть засоби
взаумодiє з довколишнiм свiтом iз його намiрами, бажаннями,
очiкуваннями. Розумiння цього дасть змогу психологовi цiле-
спрямовано пiдтримувати кожного учасника АСПН в усвiдом-
леннi конкретних передумов власноє особистiсноє проблеми й
намiтити шляхи єє конструктивного розвязання. Ми допомагаумо
клiунтовi встановити звязки мiж свiдомими й несвiдомими аспек-
тами психiки, виявити невiдповiднiсть мiж цiлями, бажаннями й
тими засобами, якi вiн застосовуу для Єх досягнення, й т. iн.

Звичайно, клiунт збагачууться новими формами й засобами
(вербального й невербального) спiлкування в групi АСПН, але
до тих пiр, поки вiн перебувау в полонi власних проблем, його
свiдомiсть обтяжена певними викривленнями, позбавитись яких
можливо в разi прояснення каузальноє канви цих явищ. Тому
фактично процес психокорекцiє полягау у зясуваннi причин
труднощiв спiлкування, породжуваних несвiдомими аспектами
психiки субукта.

Професiйним грунтом такоє роботи у процесуальна психодi-
агностика, якiй треба придiлити особливу увагу. Загальнi ж
закономiрностi, на якi ми спираумося в груповiй психокорекцiє,
полягають у позитивнiй дезiнтеграцiє й вториннiй iнтеграцiє.
Через каталiзацiю цих процесiв забезпечууться управлiння гру-
повою психокорекцiую й iндивiдуально-неповторними змiнами
кожного субукта.

2.4. ПОНЯТТЯ ОСОБИСТiСНОЄ
ПРОБЛЕМИ СУБтКТА ТА Й ГЕНЕЗА

Поняття особистiсна проблема не розкрите в пси-
хологiчнiй лiтературi через вiдсутнiсть дослiджень у галузi
практичноє психологiє, зокрема глибинноє психологiє.

Проблема завжди потребуу розвязку, який тут ускладню-

сться деякими невiдомими, iмплiцитно прихованими вiд субук-
та даними. Єх неусвiдомлення унеможливлюу єє розвязання.
Часом постають економiчнi, соцiальнi, академiчнi й т. п. про-
блеми, розвязання яких залежить вiд обiзнаностi субукта, вiд
його компетенцiє в цих питаннях.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88