науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 



3. Я здатний на конфронтацiю.

4. Я уникаю довгих розповiдей.

5. Я розмiрковую про результати, якi хочу отримати в групi.

6. Я здатний на вiдвертiсть у стосунках з iншими членами групи.

7. Я не залежу вiд натиску групи на мене або окремих єє членiв i
роблю те, iцо вважаю за потрiбне.

8. Я довiряю iншим членам групи.

9. iншi готовi довiряти менi.

10. Я активний учасник групового процесу, а не спостерiгач.

11. Я вiдкрито проявляю своє почуття та реакцiє на те, що вiдбувауться
в групi.

12. Я можу розумiти в групi психологiчний змiст, а не лише текст
висловлювань.

Пiдпис ____________

У процесi функцiювання групи приблизно в серединi робочоє
стадiє (4-8 занять при двотижневому безперервному циклi за-
нять вiдчувауться напруженiсть. Враховуючи це, можна якийсь
день занять провести на природi. При цьому виконувати деякi
вправи, двi з яких опишемо.

Режим мовчання. Мета: звiльнити членiв групи вiд необхiдностi вербаль-
ного спiлкування й тим самим забезпечити глибший самоаналiз.

II р о п е д у р а : в процесi прогулянки в групi проголошууться "режим
мовчання". Не означау, iцо учасники звертатимуться один до одного лише в разi
крайньоє необхiдностi. Звичайна ж iнформацiя передауться за допомогою жестiв,
мiмiки або пози. Тривалiсть мовчання мау бути не меншою, нiж пiвгодини,
максимум - 1 година. Весь час група проводить разом: у ходьбi, спiльнiй роботi
чи просто сидячи на травi. Дозволяуться бiгати, грати, збирати ягоди, але все
- без вербального тексту.

Призначення такоє гри подвiйне. По-перше, кожен єє учасник у незвичнiй
ситуацiє спiльного перебування без права на словеснi контакти починау по-но-
вому сприймати себе й iнших. Ситуацiя сприяу роздумам i проникненню в
глибини власного душевного життя. Внутрiшну життя, своу та iнших учасникiв,
вiдкривауться для субукта як нова реальнiсть, що заслуговуу на спецiальне
дослiдження й роздуми. iгрове мовчання сприяу розширенню свiдомостi й роз-
питковi зрiлостi.

По-друге, за перiод мовчання у кожного члена групи накопичууться гостра
погреоа в спiлкуваннi, вiн бiльшою мiрою починау цiнувати його пiзнавальну
цiннiсть i значення для збагачення власного .досвiду.

/1\ива скульптура. Мета: розвинути iнтерес у групi до психологiчного
змiсту особистостi певноє особи, дати можливiсть членам групи виразити його

105

творчими засобами, оiюсерсдконано виявити ставлення протагонiста до свого
"портрета" й до iнших людей.

Гi р о н е д ура: прогагонiстовi пропонують стати, лягти або сiсти на по-
мiст або стiл (на його вибiрi i УЯВИТИ себе "глиною". Будь-хто з бажаючих може
виступити в ролi скульптора й "вилiпити" психологiчний портрет людини. Ве-
дучий пiдкреслюу: "Вилiпiть його таким, щоб скульптура передавала якiсь iстот-
нi його риси й стиль поведiнки". Грубi дотики до "глини" забороненi. Бажаючи
надати "скульптурi" гiг.є чи iншоє форми-пози, скульнгор це робить лише ле-
генькими дотиками. "Матерiал" - "глина" при цьому податливий i терплячий
до певних незручностей.

"Скульптор" не повинен допускати спроби принизити протагонiста. Сам вiн
зобовязаний захистити протагонiста вiд реакцiє групи. Проте характерно, шо в
разi ворожого, насгорожепого ставлення до "скульптора" протагонiст наперед
нриписуг: йому такi намiри, шо викликау мязову скутiсть, тодi як "скульпто-
ровi", якому довiряють, легше впоратися iз завданням, навiть якщо неп образ
пийпiов дещо незвичайним, що даг: пiдстави для жартiв в аудиторiє.

5

РОЗДiЛ

ПСИХОАНАЛiТИЧНИЙ ПiДХiД
ДО iНТЕРПРЕТАЦiЄ ПСИХОМАЛЮНКiВ

Наближення до психоаналiзу вiдбулося не вiдразу. Довгий час
методика АСПН розроблялась в руслi гуманiстичноє теорiє. Гли-
бинно-психологiчний крен методика АСПН набула з часу впро-
вадження цiлiсного аналiзу комплексу тематичних малюнкiв.

Спочатку увага бiльше зосереджувалась на механiзмах (за-
кономiрностях) керування груповим процесом АСПН та особи-
стiсними змiнами його учасникiв. Це призвело до розкриття
механiзмiв позитивноє дезiнтеграцiє та вторинноє iнтеграцiє i
"психiчних захистiв". Пiзнiше нами була розкрита методика
цiлiсного аналiзу комплексу тематичних малюнкiв. Зясувало-
ся, що взаумозвязки мiж окремими елементами малюнкiв най-
бiльш значущi для пiзнання несвiдомого. Методика цiлiсного
аналiзу комплексу тематичних малюнкiв дала можливiсть
обуктивувати iнфантильнi формування тих чи iнших характе-
ристик психiки, що потребують корекцiє. Цей звязок з дитин-
ством найбiльше виражауться у феноменi Едiпового комплексу
та механiзмi "замiщення" нереалiзованих потягiв дитинства в
актуальнiй ситуацiє. Все цс й стало уднати психодинамiчну
теорiю, що виросла на методицi АСПН, з психоаналiзом.

5.1. ОСОБЛИВОСТi
ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСУ
ТЕМАТИЧНИХ МАЛЮНКiВ

- - - = -"- - ">є-/-г/-\i->г-i/-

У ГРУПОВiЙ ПСИХОКОРЕКЦiЄ

Малюнок дау можливiсть людинi вiдтворювати в образах дiйс-
нiсть i проектувати змiст психiки в символах. Сильна сторона
малюнка полягау в можливостях поуднати зовнiшнiй i внутрiш-
нiй свiти в образах i певних символах, а це дау змогу спостерi-
гачевi проникати у внутрiшнi самохарактеристики психiки
субукта. Отже, малюнковi методи гармонiзуються загалом iз
цiлями АСПН, спрямованими на виявлення каузальних пере-
думов особистiсних проблем субукта.

Навчання в групi АСПН вiдрiзняуться вiд традицiйних його
форм. Хоч малюнковi методики й використовуються в iнших
Т-групах, про шо вже йшлося в попередньому роздiлi, проте вiд

107

прийомiв АСПН самi пiдходи до аналiзу малюнка значно рiз-
няться. Нашому пiдходу властива цiлiснiсть та орiунтацiя на
каузальнiсть спостережуваних явищ, що явно зближуу АСПН
з психоаналiзом.

Навчання в групi АСПН позначене нестандартнiстю одер-
жуваних знань, Єхнiм рефлексивним характером. А це стау мож-
ливим за цiлiсного включення особистостi субукта в процес
самопiзнання та пiзнання iнших людей. Є такий процес не пе-
редбачау традицiйно поширених рекомендацiй, порад, мораль-
них настанов i т.п.

АСПН грунтууться на удностi всiх методичних прийомiв, що
каталiзують процес розширення самосвiдомостi субукта. Гру-
пова форма занять, створення умов психологiчноє захищеностi
спонукають до "розкриття" змiсту "Я" й дають можливiсть ви-
пробувати модернiзованi форми поведiнки у звязку з орiунта-
цiую на пiзнання внутрiшнiх механiзмiв. Для адекватноє дiаг-
ностики в групi дуже важливою у актуалiзацiя спонтанноє по-
ведiнки. Це вiдкривау перспективу пiзнання внутрiшньоє детер-
мiнованостi особистiсних проблем. Малюнок вiдповiдау таким
iнтересам, бо процес психологiчного зображення у внутрiшньо
детермiнований. Не можна сказати, що цiлiсне пiзнання психi-
ки, на яке зорiунтована групова психокорекцiя у варiантi
АСПН, виграло б, якби ми обмежилися тiльки психомалюнком.
Дуже iнформованими у також топографiчнi моделi, якi допома-
гають пiзнати ригiднi форми вияву взаумин iз близькими про-
тагонiстовi людьми. Якщо взяти психодраму, то вона сприяу
проясненню "болючих вузлiв" психiки протагонiста, забезпечуу
катарсис i встановлення характеру викривлень процесу спiлку-
вання субукта. Рольова гра вiдкривау труднощi зiткнення вну-
трiшнiх детермiнант психiки з соцiальними умовами життя та
професiйноє дiяльностi. Ось тому метод АСПН створюу конти-
нiум рiзноманiтних прийомiв, використання яких у запорукою
адекватностi психодiагностики та психокорекцiє.

Робота з психомалюнками в роботi групи не обмежууться
реалiзацiую лише психодiагностичних цiлей - вона завжди
поуднууться з психокорекцiйними завданнями. Бiльше того, тут
присутня синергiя цих двох процесiв, яка вiдображуу симуль-
таннiсть злиття в малюнку свiдомого й несвiдомого аспектiв
психiки. Малювання створюу також позитивне емоцiйне тло
роботи групи, сприяу мязовому розкрiпаченню учасникiв, фор-
муу у них уважнiсть до, здавалося б, дрiбязкових деталей по-
ведiнки й розвивау здатнiсть бачити в них психологiчний змiст.
Результативнiсть психодiагностичного та психокорекцiйного про-
цесiв великою мiрою залежить вiд активностi членiв групи,
iхньоє здатностi вербалiзувати власнi переживання й рефлексу-
вати стан iншоє людини. Таке завдання, особливо в початковий

108

перiод роботи групи, для багатьох бувау надто складним. Ма-
люнок спрощуу ситуацiю, дуже допомагау в усiх випадках труд-
нощiв вербального вираження психологiчного змiсту.

Графiчна продукцiя, завдяки єє символiчностi, виражау
обумний, багатогранний змiст, який вiдразу важко навiть роз-
пiзнати. Малюнок дау почуття психологiчноє безпеки й можли-
вiсть "захисту" в ситуацiє одержання "ризикованоє" для себе
iнформацiє.

Рiзноманiтнiсть методичних прийомiв використання психо-
малюнкiв зорiунтована на пошук таких прийомiв, якi б дали
змогу пiзнавати особливостi несвiдомоє сфери психiки. Цьому й
слугуу вiльне малювання (кожен малюу, що хоче), додаткове
малювання (аркуш iде по колу, й кожен учасник вносить свою
деталь у малюнок), спiльне малювання, коли вся група малюу
на одному аркушi. Кожен iз прийомiв використовууться в за-
лежностi вiд потреб актуальноє ситуацiє. Малюнок допомагау
дослiдити значущi етапи життя субукта, вiдрефлексувати вну-
трiшну самовiдчуття й виразити його символами через форму
та колiр. Ми помiтили, що малюнки мiстять образи, якi розкри-
вають характер стосункiв автора з довколишнiм свiтом (з людь-
ми, предметами, природою).

Окремi образнi елементи можуть повторюватися в рiзних
малюнках одного й того ж автора, що дау змогу осягнути ригiднi
тенденцiє несвiдомого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики