науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Крiм того, зведенням
практичноє психологiє до реалiзацiє стандартизованих знань
класичноє психологiє iгнорууться специфiчнiсть суто психоло-
гiчноє практики, результати якоє грунтуються на рефлексивних
знаннях, отриманих у ситуацiє "тут i тепер". Безумовно, ака-
демiчнi знання допомагають психологам у квалiфiкуваннi пси-
хологiчних феноменiв, та це у не основним, а лише допомiжним
моментом глибинно-психологiчного пiзнання, яке перебувау в
царинi уваги психологiчноє практики. Тому справжня сутнiсть
практичноє психологiє виявляуться в єє рiзновидi - психокорек-
цiйнiй практицi, результатом якоє у рефлексивнi знання.

Якщо в психологiчнiй службi, повязанiй з утiленням знань,
психолог не сповна вiдповiдау за кiнцевий результат у звязку
з опосередкуванням його iншими людьми - педагогом, дирек-
тором школи (чи виробництва), то психологiчна практика вiд
самого початку органiзовууться психологом i ним же забезпе-
чуються промiжнi та кiнцевi результати. Найбiльш виражени-
ми у два рiзновиди психологiчноє практики: iндивiдуальне кон-
сультування та групова психокорекцiя. Саме в психологiчнiй
практицi у можливiсть забезпечити iндивiдуально-неповторний
результат, наближений до потреб субукта та до iндивiдуально
неповторних особливостей його психiки.

Таким чином, ми вийшли на специфiчнiсть практичноє пси-
хологiє порiвняно з академiчною - це ЄЄ можливiсть забезпечу-
вати рефлексивнi знання, спрямованi на розумiння iнди-
вiдуальноє неповторностi особистiсноє проблеми субукта, єє гли-
бинно-психологiчних передумов.

Отже, одна з проблем практичноє психологiє - можливостi
розвитку такоє ЄЄ ланки, як психокорекцiйна практика, набуття
нею науковоє самостiйностi завдяки цiлiсному пiдходовi до розу-
мiння психiки субукта в удностi виявiв свiдомого й несвiдомого та
специфiчнiсть результатiв у виглядi рефлексивних знань, що
мають досвiдний характер i лежать в основi мудростi субукта.

Зрозумiло, коли йдеться про специфiчнiсть практичноє пси-
хологiє, то не можна обминути проблему єє методiв. Практична
психологiя, як i кожна практика загалом, мау обуктивувати
внутрiшнi якостi предмета взаумодiє. Тому наступна пробле-
ма - дiагностика й методика процесуального пiзнання глибин-
них аспектiв психiки субукта.

Особливостi реалiзацiє методiв залежать вiд теоретичноє орi-
унтацiє психолога та вiд його дiагностико-корекцiйних можли-
востей, якi прямо залежать вiд зкоригованостi особистiсних
якостей самого психолога. Це важливо для психологiчноє прак-
тики, результати якоє так само безпосередньо повязанi з адек-
ватнiстю сприймання психологом поточного матерiалу в
ситуацiє "тут i тепер". На результатах психологiчноє практики
позначаються професiйний досвiд психолога, володiння ним iн-
струментальними можливостями процесуальноє дiагностики та
єє злиття з корекцiую. На наш погляд, проблемою у як перше,
так i друге. Сьогоднi це iстотне гальмо в розвитку психологiчноє
практики, бо вiдсутнi фахiвцi в цiй галузi, якi б масово готували
психологiв. Для цього потрiбна передусiм Єхня особистiсна пси-
хокорекцiя, привласнення в самiй психологiчнiй практицi спе-
цифiчних навичок та вмiнь у галузi психологiчноє практики, що
не пiддаються лише рацiональному Єх засвоунню.

Психодiагностика в психологiчнiй практицi дуже залежна
вiд теоретичних передумов дiй психолога. Дiагностувати в пси-

хологiчнiй практицi можна лише в разi володiння теорiую, яка
допомагау вибудовувати гiпотезу та ЄЄ багаторiвневе перспровi-
ряти. Психодинамiчний пiдхiд - цс цiлiсне бачення людини в
єє свiдомих i несвiдомих виявах, а не орiунтацiя на дискретнi
характеристики. Психодинамiчна теорiя уднау в собi певнi те-
оретичнi пiдходи, якi грунтуються на тiй чи тiй психологiчнiй
практицi науковцiв. Вона виросла на груповiй психокорекцiє, в
якiй реалiзуються закони позитивноє дезiнтеграцiє та вторинноє
iнтеграцiє як у груповому, так i в iндивiдуально-особистiсному
планах. Саме цi закономiрностi диктують реалiзацiю психодi-
агностичних прогнозiв багаторiвневе та богаторазово, з числен-
ними уточненнями в груповiй ситуацiє глибинно-особистiсного
пiзнання єє учасникiв. Потреба глибинно-особистiсноє каузаль-
ностi в пiзнаннi психологiчних труднощiв спiлкування учасни-
кiв корекцiє пiдмiнюуться в практичнiй психологiє констатацiую
фiзiологiчних змiн, нерiдко iз застосуванням приладiв, що фiк-
сують результати. Це близьке до вульгарно-матерiалiстичного
пiдходу до розумiння психiки.

Розвитковi психологiчноє практики не сприяють i спроби
визначення предмета психокорскцiйного впливу через пара-
метри норми та вiдхилення в оцiнцi поведiнки клiунта. Так,
Г. С. Абрамова пише: "Вплив вiдбувауться на основi теоретич-
ного уявлення про норму вчинкiв, про норму змiсту пережи-
вань, про норму перебiгу пiзнавальних процесiв, про норму
висування цiлей у тому чи iншому конкретному вiковому перi-
одi..." 3 iншими словами, "психолог, що займауться корекцiую,
працюу за схемою: а) що уi, б) що мау бутиi, в) що потрiбно
зробити, аби стало те, що мас бутиi" . Тим бiльше, що "пси-
холог часто претендуу на роль носiя цiує норми - "роби як я!"

Наша стурбованiсть породжууться фактом визначення нор-
ми самим психологом, а людина до цього практично не мау
нiякого вiдношення. Без сумнiву, в такий спосiб порушууться
принцип гуманiстичного пiдходу, за якого актуалiзууться не-
повторний потенцiал субукта в iндивiдуально-неповторних на-
прямах. Тим бiльше, що немау потреби пiдмiняти предмет
дефектологiє, яка зайнята вiдхиленнями.

Отже, ще однiую з проблем розвитку практичноє психологiє
у фiзiологiчна вульгаризацiя, редукцiонування психологiчних
проблем особистостi, категоризацiя проявiв психiки на "норму"
та "вiдхилення".

На наш погляд, перспективнiшим у пiдхiд до психологiчноє
практики, за яким у центрi уваги перебувау субукт iз його
психологiчними особливостями, котрi мають право на iндивiду-
ально-неповторний вияв. Звичайно, обмежуючися ракурсом те-
стового вивчення та розумiння психiки субукта, за головнi
треба брати числовi данi та поняття норми. Такий пiдхiд роз-



межовуу перiоди дiагностики й психокорекцiє. Це, очевидно,
допустимо й виправдано в тому разi, коли психолог мау справу
з окремим функцiйним аспектом особистостi (примiром, iнте-
лект, дослiдження), а не намагауться цiлiсно єє дослiдити з
урахуванням внутрiшнiх передумов породження особистiсних
проблем та Єх корекцiє.

Поуднання практичноє психологiє з педагогiчним, соцiоло-
гiчним, фiзiологiчним та академiчно-психологiчним аспектами
бачення особистiсних проблем сприяу успiхам психологiчноє
служби. Водночас важливо не пiдмiняти практичну психологiю
цими галузями, бо робота психолога буде поверховою.

Сьогоднi теорiя психологiчноє практики не може вiдстояти
себе перед академiчною психологiую, яка мау багаторiчну iсто-
рiю свого становлення. Психологiчна практика вiдрiзняуться вiд
академiчноє психологiє злиттям теорiє з процесом психокорекцiє,
що становить єє професiйну специфiчнiсть. Симультанне злиття
теоретичних та iнструментальних аспектiв психологiчноє прак-
тики постiйно зобовязуу психолога триматися дослiдницькоє
позицiє, що у пiдгрунтям iндивiдуально-неповторного ефекту
психокорекцiє для ЄЄ учасникiв. Така ситуацiя диктуу, з одного
боку, необхiднiсть володiння психодинамiчною теорiую, а з iн-
шого, адекватне прилагоджування iнструментарiю психокорек-
цiйноє роботи до специфiки обукта глибинно-психологiчного
пiзнання. Це якоюсь мiрою гальмуу єє швидке фронтальне станов-
лення в галузi психологiчноє служби через необхiднiсть пере-
дання методичного iнструментарiю майбутньому професiйному
психологу в самiй практицi. В академiчнiй же психологiє це мо-
жуть бути "паперовi" способи передавання професiйного досвiду.

Якщо психологiчна служба в системi освiти й практична
психологiя з єє тестовою спрямованiстю бiльше зорiунтованi на
оцiнку тих чи тих особливостей психiки дослiдження дитини
(учнiв), то психологiчна практика - переважно на аналiз по-
ведiнки дорослого. Якщо в контекстi школи психологiчна служ-
ба поуднууться з педагогiкою, то психологiчна практика - з
психотерапiую, педагогiчний компонент наявний у самiй єє сутi.
Заздалегiдь не мислиться пiдхiд до людини як носiя деструкцiй,
так само як i Єх спецiальний пошук: вони можуть обуктивува-
тись у спонтаннiй, невимушенiй поведiнцi. З самого початку
виключауться оцiнка як органiзовуючий фактор корекцiє -
заохочуються безоцiннi судження. У психокорекцiйнiй практицi
важливо витримувати в активнiй взаумодiє такi органiзуючi
принципи, якi б знижували спонукання учасникiв до ситуа-
тивних захистiв. Цьому сприяють груповi принципи, взаумо-
пiдтримка, довiра, рiвнiсть позицiй усiх учасникiв i т. п.

Модель взаумин, на якiй вiдбувауться навчання, формууться
в ситуацiє "тут i тепер" - з обмеженим стимулюванням до дiє,

що актуалiзуу внутрiшнi спонуки, зумовленi несвiдомими по-
рухами психiки, якi мають прояв у поведiнцi.

Психокорекцiйна практика нацiлена на психокорекцiю пев-
ним чином сформованоє психiки, яка, можливо, мау деструк-
тивнi особливостi. Такi взаумини в психокорекцiйнiй групi, що
регулюються вищеназваними принципами, дають змогу обук-
тивно дослiдити характер деформацiй психiки, повязаних iз
внутрiшньою суперечливiстю.

Загалом коригууться щось усталене, стабiлiзоване, ригiдне,
з опорою на власнi мислительнi можливостi людини. Ось чому
це краще робити iз старшокласниками й дорослими. Дитяча ж
психiка ще досить пластична, мислення не настiльки зрiле й
сформоване, щоб покладатися на прогресивнi самозмiни, якi
вiдбуваються внаслiдок процесiв, котрi проходять на латентно-
му рiвнi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики