науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Це, в першу
РО, ного висновки про "життувий план", який iмперативне,

165

хоч i непомiтно для субукта, впливау на поведiнку, а цим самим
- i на його долю.

Емпiричний матерiал груп АСПН, особливо психоаналiтич-
ний аналiз комплексу психомалюнкiв, дау змогу виявити iнди-
вiдуально неповторну логiку несвiдомого, яка базууться на
викривленнях, породжуваних "психологiчними захистами". Ми
переконуумося, що перший досвiд боротьби за перевагу над
iншими iндивiд одержуу в сiмє, як i, навпаки, почуття пригноб-
леностi, неповноцiнностi в змаганнi за переваги над батьком чи
матiрю.

Ми переконуумося, що iнтеграцiйний механiзм "психологiч-
них захистiв" ("вiд слабкостi до сили") трохи ширший, нiж
боротьба за владу, яка особливо опукло проявляуться в
тих випадках, коли вона входить в умовнi цiнностi iндивiда,
перейнятi вiд батька.

Головний iнтегруючий механiзм "захистiв" ("вiд слабкостi до
сили") у провiдним у здiйсненнi субуктивноє iнтеграцiє, зорiун-
тованоє на iлюзорне, уявне пiдтримання гiдностей "Я" (поваги
та самоповаги). Субуктивна iнтеграцiя, зумовлена механiзмом
"психологiчних захистiв", незмiнне здiйснюуться шляхом вiд-
ступу вiд реальностi з мстою нiвелювання промахiв, слабких
сторiн "Я" й т.п. Все це призводить до обуктивноє дезiнтеграцiє,
якiй властиве розходження намiрiв "Я", його потягiв, устремлiнь
i засобiв досягнення. Ця суперечнiсть нiвелюуться найрiзнома-
нiтнiшими способами викривлення реальностi. Проте потрiбно
памятати, що цс не просто децснтрованi викривлення (в будь-
яких напрямах) - вони здiйснюються в одному напрямi "вiд
слабкостi - до сили". Останну виражау генеральну тенденцiю
розвитку психiки, обтяженоє "захистами". Вважаумо, що понят-
тя "психологiчноє сили" й поняття "здобуття переваги над iн-
шими" - не у тотожними. Саме це й рiзнить нас з А. Адлером.

Поняття "психологiчна сила" визначау лише напрям iнтере-
сiв "Я", а не самi якiснi характеристики поведiнки, на якi вказуу
А. Адлер. Визначаються цi характеристики "умовними цiнно-
стями", до числа яких може, звичайно, входити й така цiннiсть
для когось, як пра гнен н я до переваги над iншими,
абсолютизована А. Адлером. Це повязано з потребами iдеалi-

Щоб було зрозумiлiше, розглянемо такий приклад.

Мати принесла донi єсти в кiмнату. Дитина каже батьковi: "Принеси хлiба".
Коли ж вiн принiс хлiб, мати вiдштовхнула його з криком: "Нащоi Тут будуть
крихти!". Коли ж вiн намагався пояснити, що "дитина попросила", то донька зi
страху перед матiрю сказала: "Я не просила".

Цей вiдступ вiд реальностi породжений страхом перед покаранням. Крик
матерi - це iлюзiя сили. В майбутньому у випадках вiдсутностi сили вона може
використовувати такий "захист", а згодом вiн може перерости в умовну цiннiсть
i вплине на формування базових "захистiв".

166

зованого "Я", що пiдтримують як умовнi цiнностi, так i очiку-
вання поведiнки з боку iнших. Психологiчна сила це, перш за
все, бажаний вплив на iнших людей з мстою задоволення влас-
них потреб.

До потреб "Я" може належати потреба, протилежна тiй, на
яку вказуу А. Адлер,- "бути непомiтним". Найкраще цю
ситуацiю виражау прислiвя: "Покiрне телятко двi матки ссе".
Крiм того, цьому сприяють деякi моральнi цiнностi, що насад-
жуються субуктовi з дитинства: "Будь скромним", "не випя-
чуйся", "не показуй свiй розум (його переваги)", "не допускай
самовихваляння" та iн.

Пiдводячи пiдсумок, можна сказати, що ми стоємо на пози-
цiє, згiдно з якою механiзм "психологiчного захисту" - один
удиний, вiн виражауться формулою "в iд слабкостi до си-
ли" i складауться поза досвiдом субукта. Захисна ж поведiнка
у досвiдною i вiдiграу певну роль у викривленнi свiдомостi. Цей
механiзм обслуговуу потреби iдеалiзованого "Я". Прагнення си-
ли, яке диктууться iдеалiзацiую "Я", завжди повязане з вiдсту-
пом вiд реальностi. Проте субуктовi не дано усвiдомити цю
суперечнiсть, iнакше вiн би зрозумiв наявнiсть iдеалiзацiє в
самосприйманнi. На цьому й тримауться субуктивна iнтегра-
цiя, що у пiдгрунтям особистiсних проблем субукта й пояснен-
ням Єх нерозвязностi для нього. Вiдступ вiд реальностi - це
основний критерiй, за яким можна розрiзняти здорову тенден-
цiю психiки "до сили" (до зрiлостi), вiд "захисноє", що грун-
тууться на iлюзiє сили. Захисний механiзм капсулюу
(затримку) субукта в його iнфантильних потребах "Я", коли
прагнення сили здiйснюуться з "обличчям, оберненим у мину-
ле", в дитинство.

6.5. МЕЗОАНАЛiЗ НЕСВiДОМИХ
ПЕРЕДУМОВ ОСОБИСТiСНОЄ
ПРОБЛЕМИ СУБтКТА

Як ми вже зазначали, особистiсна проблема завжди супутня з
внутрiшньою суперечнiстю. В даному випадку мова пiде про
суперечнiсть мiж життям i смертю, мiж прагненням любовi
iнших людей (уднання з ними) й тенденцiую психологiчноє iм-
потенцiє. Обидвi цi деструктивнi тенденцiє до психологiчноє iм-
потенцiє та психологiчноє смертi дуже тiсно мiж собою повязанi.
Тенденцiя до психологiчноє смертi може перерости у фiзичну.
Свiдченням цього у депресiя й суєцид. За нашим переконанням,
тенденцiя до психологiчноє смертi на рiвнi спiлкування виража-
уться в проявах психологiчноє iмпотенцiє - руйнування кон-
тактiв з iншими людьми через заздрощi, неадекватне

167

сприймання партнера, iнтроверсiю, вiдступ вiд реальностi пiд
дiую тенденцiй замiщення, почуття приниженостi, неповноцiн-
ностi та iн.

Перелiченi вище потяги (в такому контекстi) покликанi за-
безпечити органiзмовi його власний шлях до смертi й не допу-
стити iнших можливостей, крiм iманентного. При цьому
органiзм чинить опiр такiй небезпецi, яка могла б привести його
до смертi "коротким замиканням". Органiзм прагне будь-якою
цiною продовжити iснування. Одначе таке прагнення, стверд-
жуу 3. Фрсйд, "можна вiднести до суто iнстинктивно-
го, а не до iнтелектуального". Важливо памя-
тати, що 3. Фрсйд бере за основу два види первинних потягiв -
однi ведуть до смертi, а iншi -- сексуальнi - до поновлення
життя. Тобто у своєх пiзнiх працях 3. Фреид висунув припу-
щення про наявнiсть двох видiв iнстинктiв: тi, що слугують
збереженню життя, й тi, що протидiють життю.

3. Фрсйд ранiше за iнших звернув увагу на консервативнiсть
первинних потягiв до поновлення попереднього стану через ре-
гресiю, на те, що життя пiдтримууться завдяки зовнiшнiм впли-
вам. Вiн стверджуу, що у випадку визнання факту, що "все живе
вмирау, повертаючись до неорганiчного стану з внутрiшнiх при-
чин", можна сказати, що "мета всякого життя у
смерть"11. Якщо визнати силу тенденцiє "до смертi", то вiдразу
ж змiнюуться погляд на iурархiчну залежнiсть iнших iнстинктiв:

лiбiдо, прагнення до влади, самозбереження власностi та iн. При
цьому ми констатуумо глобальну суперечнiсть мiж первинними
потягами життя й первинними потягами до смертi10.

3. Фрсйд указуу, що психоаналiзовi бiльшою мiрою вдалося
довести лише iснування лiбiдо. Втiм практика показуу наявнiсть
ще й iншоє полярностi - мортiдо.

3. Фрсйд видiляу агресивнiсть як окремий iнстинкт, метою
якого у руйнацiя. Компонент садизму, який завжди визнавався
присутнiм у сексуальному iнстинктi, може набути самостiйностi
й оволодiти загальною сексуальною спрямованiстю певноє особи
(у випадку викривлення).

В контекстi наших дослiджень важливо наголосити на видi-
ленiй 3. Фрейдом потребi: "в iд нов й ти свiй попереднiй
стан". Твердження про регресивний характер первинних
потягiв обгрунтовууться в психоаналiзi фактами "вимушено-
го повторення". Ми це розумiумо як оживлення вже "мерт-
вого", неiснуючого в обуктивнiй реальностi, але субуктивно
пережитого и збереженого в потенцiйнiй памятi. Визнаючи
дану тенденцiю "вимушеного повторення", ми не ди-
вуумося, що в ПСИХiЧНОМУ життi чимало процесiв не вiдповiда-

iдiертiя, чю нiдпонiдас танатосу - iнстинктовi смертi.

168

ють принциповi задоволення (насолоди). А вiн повя-
заний iз порушенням спокою й напруженiстю, котрi вiдчува-
ються як насолода, тодi як первиннi потяги до
смертi дiють н е п ом i т н о . "Принцип насолоди служить,
очевидно, - пише 3. Фрсйд, - якраз первинним потягом до
смертi: вiн слiдкуу за подразниками ззовнi, якi обома видами
первинних потягiв розцiнюються як небезпека".

Таким чином, можна зробити висновки, що потяг до смертi
у досить вагомим утворенням, яке функцiонуу, за нашим пе-
реконанням, не лише на рiвнi iнстинктiв (первинний потяг по-
вернення до неорганiчного стану), а й на рiвнi когнiтивного
утворення, що входить у диспозицiю "психологiчних захистiв".

У викладеному вище у важливий момент - ствердження
звязку мiж принципом насолоди й потягом до смертi. Гадаумо,
токиii звязок справдi iснуу, i його фiло- та онтогенетичнi коренi
криються в Е л i п о в i й ситуацiє, яку переживау субукт у
дитинствi.

В раннiх працях Фрсйда агресивнiсть розглядалася як реак-
цiя на фрустрацiю й потамування статевого потягу. В пiзнiших
працях 3. Фрсид висунув гiпотезу про iснування двох категорiй
iнстинктiв, якi закладають дiаметрально протилежнi тенденцiє:

збереження життя й прагнення його руйнацiє (повернення в
неорганiчний стан).

З точки зору консервативноє природи первинних потягiв,
було б великою суперечнiстю, якби метою життя був стан,
який нiколи цього не сяпiв. Ймовiрнiше, цiую метою мав бути
старий вихiдний стан, iз якого жива iстота колись вийшла й
до якого вона прагне повернутися. В цьому можна вбачати
пояснення тенденцiє - повернення в утробу матерi, що у од-
ним iз наслiдкiв Едiпових потягiв i прагнень повернутися в
неорганiчний стан.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики