Тут необхiдно включатися в
ситуацiю всiм своєм уством, щоб набути не тiльки новi знання,
а й новий досвiд. Можна уявити рiзнi ситуацiє з педагогiчноє,
особистоє й побутовоє сфер. Треба довести до вiдома членiв
групи, що чим бiльше задiяно рiзних аспектiв життя, тим легше
й чiткiше видiлятимуть якiсь усталенi особистiснi характери-
стики, якi впливають на стосунки i в професiйнiй, i в побутовiй
сферах.

Керiвник груповоє психокорекцiє не повинен жорстко регла-
ментувати процес групового навчання. Стандартний стиль ке-
рiвництва тут неприйнятний. Хоч подiбнi очiкування учасникiв
навчання природнi, але найкращим пiзнавальним матерiалом у
невимушена, спонтанна поведiнка. Небажано розповiдати про
явища, якi виходять за рамки груповоє роботи (кiно, побутовi
iсторiє, сни), бо це може бути своурiдним "виходом iз групи".
Важливо всiм разом у групi вчитися довiряти собi, власнiй спон-
танностi й набувати свободи поведiнки.

3.2. МЕТОДИЧНi ВИМОГИ,
СПiЛЬНi ДЛЯ УЧАСНИКiВ
i КЕРiВНИКА АСПН

Враховуючи, що керiвник групи АСПН у водночас i єє членом
(принцип рiвностi), на нього поширюються основнi груповi нор-
ми взаумодiє. Керiвник повинен своую поведiнкою в групi пред-
ставляти iдеальну модель члена групи, тобто вiн мау
пiдкорятися певним спiльним з членами групи вимогам. Спи-
нимося на таких вимогах докладнiше.

Зворотний звязок. Бажано говорити iншому членовi групи
про те, як емоцiйно сприймауться контакт iз ним, якi почуття
викликау його поведiнка. Зворотний звязок мас стосуватися

66

тих властивостей особистостi субукта, якi вiн спроможний змi-
нити; буде досягнуто великого навчального ефекту, якщо вис-
-ювлення стосуватимуться тих почуттiв, якi викликау поведiнка
iншого. Зворотний звязок прийнятний тiльки за вiдсутностi
оцiнок, порад.

Учасникiв АСПН необхiдно навчати розумiнню того, що
вiдбувауться не лише в групi, а й у ник самих у процесi нав-
чання. Цс сприяу глибокому самодослiдженню. Важливо, щоб
учасники зрозумiли: групова психокорекцiя - цс не мiсце
приумного, бездумного приведення часу, а лабораторiя, яку
можна використати для самодослiдження, й головним у роботi
групи е оптимiзацiя загальних та професiйних здiбностей спiл-
кування. Якщо керiвник не придiлятиме увагу цим питанням,
члени групи можуть працювати без ентузiазму над особистими
змiнами, i Єм важко буде визначити потрiбний напрям, вони
обмежуватимуться ситуативним почуттям емоцiйного пiдне-
сення.

Прийоми ефективноє поведiнки в групi демонструються по-
ведiнкою керiвника. Цс пiдтримка, блокування (конфронтацiя),
постановка питань, активне слухання, оцiнювання, спiвпере-
живання та iн.

Необхiдно привчати членiв групи бути активними учасни-
ками групового процесу, а не його спостерiгачами. Активно
слухати - означау бути уважним до iнших людей у процесi
спiлкування, л цс бiльше, нiж просто прислуховуватися до слiв
того, хто говорить. Цс не лише "слухання", а й "бачення", це
врахування жестiв, мiмiки, змiн iнтонацiй голосу, виразу об-
личчя, вловлювання психологiчного (й семантичного) пiдтек-
сту, iнтуєтивне вiдчуття того, про що людина не може або не
хоче сказати. Бажано прояснити кожному учасниковi причини,
якi заважають йому придiляти певну увагу iншiй людинi. Ось
деякi з таких причин: неповне слухання, заглиблення в обду-
мування вiдповiдi, надмiрна заклопотанiсть собою або тим, яке
треба справити враження в данiй ситуацiє, оцiнка спiвбесiдника,
невмiння поставити себе на його мiсце, вiдсутнiсть здатностi до
спiвпереживання та iн.

Належить також знати, що може гальмувати активну участь
у роботi групи АСПН. Передусiм це побоювання вiдкрити перед
iншими своє негативнi сторони. Тому надзвичайно важливо до-
помогти учасникам АСПН вiдiйти вiд оцiнки категорiй i вiдкри-
ти в собi новi позитивнi сторони, що стимулюватиме Єхну
саморозкриття. Характерною особливiстю груповоє психокорек-
цiє у те, що робота проходить в умовах центрацiє уваги на
позитивному потенцiалi особистостi. Поряд iз цим ставиться й
така вимога до поведiнки членiв групи, як здатнiсть iти на
конфронтацiю.



Конфронтацiя - важливий момент у роботi групи. Прак-
тика показуу, шо необхiдно навчати вмiнню йти на зiткнення,
але зi збереженням взаумоповаги. В групi часто з осторогою
йдуть на конфронтацiю, боячися скривдити когось, наштовхну-
тися на негативний зворотний звязок (це стосууться як членiв
групи, так i деяких, особливо початкуючих, керiвникiв груп).
Трапляуться, що окремi учасники АСПН намагаються атакува-
ти чи критикувати iнших. Таку поведiнку зобовязаний блоку-
вати керiвник Конфронтацiя - один iз найважливiших
специфiчних факторiв поетесу спiлкування й розвитку як окре-
мих учасникiв, так i групи в цiлому. Завдання керiвника -
навчити своєм прикладом iти на конфронтацiю. Звичайно, це
вимагау певного стилю поведiнки, iстинноє доброзичливостi,
чуйностi, уважностi й майстерностi.

Конфронтацiя доцiльна в тому випадку, коли поведiнка
субукта порушуу принципи функцiонування групи або у де-
монстративною. Керiвник мау враховувати, що мотивом кон-
фронтацiє в групi не завжди виступау бажання надати допомогу.
Приводом може стати нудьга, прагнення домiнувати, бажання
помститися комусь або вихiд з обговорення власноє проблема-
тики.

Керiвник може блокувати занадто частi питання зондуючого
характеру, "плiтки", рiзке, безцеремонне втручання в iнтимний
свiт iншоє людини. розголошення таумницi групи - порушення
принципу конфiленцiєiностi - та окремих єє членiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88