науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Сюди входять такi образи, що у в усiх iндивiдiв од-
наковими. Колективне несвiдоме iдентичне в усiх людей, i тому
воно за своую природою надособисте. Змiстом
його виступають так званi архетипи, тобто загальнi образи.

6.1. КОЛЕКТИВНЕ НЕСВiДОМЕ
ТА АРХЕТИПИ

Архетипи не лише виявляються в мiфах i казках, а й пiд Єхнiм
впливом формуються з дитинства. Вони вiдображають
несвiдому драму душi, тому в конкретному виявi архетип мау
iндивiдуальне забарвлення, вiдображуване символами. Вони ж
забезпечують можливiсть образного вiдтворення досвiду. Архе-
типи у вродженими. Якби вони були уявленнями, Єх можна було
б сприймати, тобто вони були б присутнi у свiдомостi вiд на-
родження. По сутi "архетип у iнстинктивним вектором, спря-
мованим трендом, точно таким, як iмпульс у птахiв вити
гнiзда" 1. т рiзниця мiж архстипом та iнстинктами. Цi останнi
стосуються фiзiологiчних процесiв i опановуються органами
чуттiв. Архетипи розкриваються лише за допомогою сим-
волiчних образiв, що спливають у снах, проступають у малюн-
ках i т.iн. Вони не мають певного походження (вiд конкретного
батька чи матерi), вiдтворюються в будь-який час i в будь-якiй
частинi свiту. Малюнки дають змогу пiзнати Єх через здатнiсть
передати складний психологiчний змiст за допомогою форм,
образiв, кольорiв. Аналiз малюнкiв констатуу виражену в них
чiтку логiку несвiдомого, яка формууться без участi в цьому

124

процесi "Я" субукта, тобто свiдомостi. Щоправда, свiдомiсть
присутня, але у виглядi своурiдних острiвцiв, а мережа логiчних
звязкiв мiж ними перебувау "пiд водою", поза свiдомiстю. Наш
цiлiсний психодинамiчнии пiдхiд до аналiзу малюнкiв дау мож-
ливiсть обуктивувати цi логiчнi звязки. Звичайно, це завдання
не пiд силу тестовим iнтерпретацiям малюнкiв.

Пiдтвердженням iснування архетипiв у психомалюнку слу-
гуу проведення судових експертиз. Особливо вражають малюн-
ки людей без освiти (початкова освiта), професiя Єхня теж не
сприяла розвитковi рефлексiє (пiчник, колгоспник i т.п.), проте
всi вони справлялися з запропонованими темами малюнкiв. Ча-
сто це вiдбувалося без використання образiв, а лише уднанням
кольорiв у виглядi Єхнiх комбiнацiй, штриховок. Малюнки 12-
13-лiтнiх дiвчат, що вiдображали пережитий драматичний дос-
вiд насильства (згвалтування), переконують в iснуваннi
архетипiв. Це зображення прiрви, кладки через неє, яка прова-
люуться, зображення скалки на стiнi прiрви, яку потрiбно ви-
тягти i т.п., що без сумнiву означау мимовiльну фiксацiю на
болiснiй i страшнiй подiє й бажання позбутися ЄЄ й захиститися
вiд неє. Всi малюнки неповторнi, але спосiб передання такого
змiсту спiльний. При цьому автор малюнка не може пояснити,
чому саме так зобразив драматичну подiю; вiн, до речi, захи-
щений iнструкцiую, яка пропонувала: "давай волю руцi, не
контролюй, орiунтуйся на чуттувий потяг малювати".

Цiкавими у малюнки й iнших людей iз "кримiнальноє хро-
нiки", з якими ми проводили психологiчну експертизу. Єм да-
вали близько 10 тем для виконання малюнкiв, i вони не лише
завжди справлялися, а й Єхнi малюнки виражали оригiнальний
змiст, який давав змогу зрозумiти суть скоуного вчинку зсере-
дини неусвiдомлюваних мотивiв.

Одного разу ми обстежували жiнку, яка розпорола кухонним
ножем живiт своуму чоловiковi, котрий щойно повернувся з
увязнення й прийшов до неє на дворище. В перiод єє малювання
за темою "Драматична подiя" цей чоловiк пiсля поранення оду-
жував у лiкарнi. Малюнок зображував зламане дерево, яке пу-
стило, на зломi, паросток, а вона (жiнка) - квiтка, голiвка якоє
повернута до цього паростка, й видау йому промiння. Жiнка
так багато розповiдала про злочин цього чоловiка, про згвалту-
вання ним єє доньки (йому нерiдноє), що даний малюнок був
несподiваним. На моу пряме запитання: "Ви досi його кохау-
теi" - вона розплакалася й зiзналася, що це так. Ми впевненi,
що без малюнка, з однiує бесiди, вийти на розумiння таких
потаумних i амбiвалентних почуттiв не вдалося б.

В iснуваннi архетипiв ми переконуумося на емпiричному ма-
терiалi, одержаному доц. О. В. Винославською в Америцi зi сту-
дентами одного з коледжiв, якi виконували тематичнi малюнки.

125

Все це засвiдчуу, що архетипи - це не лише здатнiсть пси-
хiки передавати змiст в образах, а й можливiсть пiзнавати ло-
гiчний (хоч часто й iррацiональний) змiст несвiдомого.
Примiром, як у ластiвки iнстинкти визначають послiдовнiсть ЄЄ
дiй у процесi лiплення гнiздечка, так i архетипи зумовлюють
можливiсть вираження iндивiдуально неповторноє логiки несвi-
домого через образи. Архетипи, з якими ми можемо стикатися
в продуктах дiяльностi субукта (сни, фантазiє, малюнки) знач-
но iндивiдуальнiшi, незрозумiлiшi й наєвнiшi нiж, скажiмо, мi-
фи. По сутi архетип представляу той змiст, який, змiнюючися,
стау усвiдомленим i сприйнятним. Те, що ми розумiумо пiд
архетипом, прояснюуться через спiввiднесенiсть iз мiфом, бай-
кою та казкою. Проте кожна людина настiльки вiдрiзняуться у
виборi шляхiв, якими єє несвiдоме доповнюу або компенсуу свi-
доме. "Зовсiм неможливо, - пише К. Юнг, - бути впевненим,
що сни та Єхня символiка можуть бути хоч якось класифiкова-
ними" 2.

Наш багаторiчний досвiд роботи з психомалюнком переко-
нуу: справа не в класифiкацiє символiв, а в умiннi бачити єхну
уднання в "цiлiснiй картинi", що складауться з багатьох малюн-
кiв. Важливо вичленувати тенденцiє до повторення чогось iстот-
ного в багатьох малюнках i такого, що може (при сталостi
смислу) передаватися багатьма образами. З цим повязана ло-
гiка несвiдомого, яка стоєть поза образом, поза архетипом, бо
виражау спрямованiсть психiки, життувий план конкретного
субукта. Тому ми не обмежуумося вичленуванням конкретного
змiсту малюнкiв загалом. Оскiльки логiка несвiдомого перебу-
вау поза конкретно усвiдомлюваним самим автором змiстом
кожного малюнка, то в пiзнаннi цiує логiки особливе значення
мають архетипи.

Весь процес наших наукових i методичних пошукiв слугував
тому, щоб у груповiй психокорекцiє забезпечити iндивiдуально-
неповторний ефект. i коли цс нам стало вдаватися, лише тодi
у нас вiдкрилася можливiсть бачити повною мiрою роль архе-
типiв завдяки iнварiантностi змiсту символiв у рiзних ма-
люнках i в рiзних людей. Ми переконанi, що без методу
психомалюнка нам цс зробити не вдалося б, адже саме матерiа-
лiзацiя психологiчного змiсту дау змогу бачити змiст архетипiв.
Проте для Єх розумiння необхiдно максимально наблизитися до
феноменологiє внутрiшнього свiту даного автора й до вза-
умозвязкiв образiв, до Єхнього глибинного змiсту. Цей шлях
щоразу iндивiдуально неповторний, тому формалiзованi (тесто-
вi) iнтерпретацiє можуть лише гальмувати адекватне пiзнання
несвiдомого. В разi користування тестами ми знаходимо вiдпо-
вiдь немовби в iншому мiсцi.

6.2. ПРОЯВИ НЕСВiДОМОГО
В СИМВОЛiЦi ПСИХОМАЛЮНКiВ

Слово "символ" означау "поуднання". О. Ф. Лосув, який
спецiально дослiджував мiфи в контекстi фiлософiє, пише: "Мiф
не у нi схемою, нi алегорiую, але символом: i, вже будучи
символом, вiн може вбирати в себе схематичнi, алегоричнi й
життуво-символiчнi прошарки". i далi: "Мiф у особистiсним
буттям, або вiрнiше, образ буття особистiсного, особистiсна фор-
ма, лик особистостi". Ликом особистостi у єє тiло. Тодi, згiдно
з розумiнням О. Ф. Лосува, "всяка жива особистiсть у так чи
iнакше мiф... i не тому, що вона особистiсть, але тому, що вона
осмислена й оформлена з точки зору мiфiчноє свiдомостi" . Не-
живi предмети, такi як хата, рука, нога, волосся, серце... квiтка,
дерево, нiж, камiнь i т.п., теж мiфiчнi, але не тому, що вони
особистiснi (тобто можуть бути наповненi почуттями), а ще й
тому, що вони зрозумiлi й сконструйованi з точки зору особи-
стiсно-мiфiчноє свiдомостi. О. Ф. Лосув вважау, що всяка без-
думна рiч або явище, якщо брати Єх як предмети
не абстрактно-iзольовано, а як предмети живого
людського досвiду - суть мiфи. Всi речi нашого по-
всякденного досвiду мiфiчнi, й вiд того, що звично називають
мiфом, вони вiдрiзняються, може, лише дещо меншою яскравi-
стю й меншим загальним iнтересом. З останнiм ми не зовсiм
згоднi, бо яскравiсть у малюнках може навiть згущуватися.
Якби не багаторiчний досвiд роботи з малюнком, то нам, оче-
видно, було б важко сприймати таке розширене розумiння мi-
фологiє. Адже "мiф" грецьке слово, яке означау "вiрування
давнiх народiв щодо походження свiту i явищ природи, богiв i
легендарних героєв".

На той факт, що мiф абстрагований вiд нашого мислення,
вказуу й Е. Фромм. Вiн пiдкреслюу, що ми ставимося до мiфiв
iз належною повагою (хоч i зовнiшньою) як до давньоє традицiє.
Ми також вважаумо мiфи вiдображенням дитячого рiвня мис-
лення, темних людей, якi не знали науки. Проте ми змушенi
рахуватися з тим фактом, що бiльшiсть наших сновидiнь мау
багато спiльного з мiфами як за формою, так i за змiстом.
Е. Фромм продовжуу: "...вважаючи мiфи дивними й чужими
нам удень, уночi ми набуваумо здатностi до мiфотворчостi"
Обуднуу "денну" психiчну дiяльнiсть людини з "нiчною" сим-
вол. Сновидiння сучасних людей користуються

Алегорiя - цс вираження абстрагованого поняття з допомогою
конкретного образу (наприклад, образ жiнки iз завязаними очима й вагами в
руках - правосуддя). Алегорiя використовууться в казках i байках.



тiую ж мовою, що й мiфологiя. Й саме символи уднають мiж
собою сновидiння, мiфи та психомалюнки.

Дуже важливо кожному психологовi-практику, який покла-
дау надiю на розвиток власних здiбностей цiлiсного (психоана-
лiтичного) розумiння малюнкiв, оволодiти архетипною сим-
волiкою, описаною в працi 3.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики