Цьому великою мiрою
допомагау теоретичне розумiння особистостi як основи єє уза-

111

гальнених i цiлiсних осооливостей, що проявляються в якiй-не-
будь конкретнiй дiяльностi та життудiяльностi в цiлому.

У перiод кризи iдеологiє марксизму-ленiнiзму, яка абсолю-
тизувала силу слова, особливого значення набувають методи,
що слугують цiлiсним проявам психiки субукта. До таких ме-
тодiв належить психомалюнок, або ж, як його iнколи в лiтера-
турi називають, проективний малюнок. Безсумнiвно, психома-
люнок iстотно вiдрiзняуться вiд малюнка загалом, зокрема ху-
дожнього. Останнiй не виконууться з прямою метою вираження
психологiчного змiсту згiдно з указаною темою. Психологiчний
змiст художнього малюнка не е центральним у його iнтерпре-
тацiє - вiн у лише супровiдним феноменом художнього смислу,
заради якого вiн i виконувався. Художнi полотна створюються
з натхнення, невимушене, а психомалюнок зумовлюуться спо-
чатку формальною спонукою (темами), якi "не створюються"
(як художну полотно), а виконуються в короткий час згiдно з
iнструкцiую. Вона ж намагауться зблизити психомалюнок iз
малюнком загалом у планi спонтанностi та невимушеностi в
процесi малювання.

Нинi iснуу багато описiв психомалюнкових методик та Єхнiх
тестових iнтерпретацiй. Це засвiдчуу й згадана книга т.С. Ро-
мановоє, О.Ф. ПотьомкiноЄ, в якiй авторки докладно висвiтлю-
ють графiчнi методи та Єхнi можливостi в iдентифiкацiє
особливостi людини. Графiчний "продукт" вони зводять до двох
рiзновидiв: методу психографiчного аналiзу тексту й психодiаг-
ностичних малюнкових тестiв.

Авторки зосереджують увагу на тому, що малюнки втiлюють
багатоманiтнiсть "сигналiв", якi використовуються психологом
для побудови дiалога. Не можна не погодитися з тезою, що
графiчнi методи не варто застосовувати iзольовано вiд iнших
методiв. Важливо й те, що акцентууться увага на вiдсутностi
удностi поглядiв на iнтерпретацiю результатiв психографiчного
дослiдження. Авторки вищеназваноє книги, яка на двi третини
присвячена описовi тестових iнтерпретацiй малюнка, самi вка-
зують на Єхню обмеженiсть i вiдноснiсть у практичному вико-
ристаннi: "Найчастiше кожний iз дослiдникiв, "набиваючи
руку" на якiйсь однiй групi методик, вид iл я у своє власнi
параметри для побудови iнтерпретацiй"3.

Незважаючи на всю скрупульознiсть авторiв у викладi те-
стових пiдходiв до аналiзу малюнковоє продукцiє, Єхнiй опис
складау враження недостатньоє "психологiчностi" iнтерпретацiє.

Жодна з проаналiзованих методик не вiдповiдау вимогам
цiлiсного пiдходу до розумiння психiки в удностi єє свiдомих i
несвiдомих аспектiв. Вiдсутнiй також будь-який натяк на теорiю
розумiння особистостi, що могло б визначити певну орiунтацiю
психодiагностики. Тестовi iнтерпретацiє справляють враження

112

мозаєчностi тлумачення окремих "сигналiв" i вiдчуженостi вiд
самого субукта з його неповторною iндивiдуальнiстю та особи-
стiсними проблемами.

Важко зрозумiти, в чому виражауться "загальний пiдхiд до
аналiзу матерiалу"4 авторiв, хiба що лише в тому, що ними
проаналiзовано, як вони пишуть, 25 тисяч дитячих малюнкiв i
бiльше як 10 тисяч малюнкiв дорослих. Та це лише статистичне
сильний аргумент, але не психологiчно. Нам теж довелося про-
йти довгий шлях власного вивiльнення вiд академiзму теоре-
тичного й методичного пiдходiв до розумiння психомалюнка й
практичноє роботи з ним. i це був шлях до цiлiсного, глибинного
й системного розумiння психiки людини в єє складних перепле-
тiннях свiдомих i несвiдомих аспектiв, до розширення психодi-
агностичних можливостей малюнка в пiзнаннi несвiдомого в
його системних характеристиках. Малюнок ми використовуумо
з перших днiв становлення методу груповоє психокорекцiє3. Ро-
зроблений метод, на вiдмiну вiд iнших тренiнгових пiдходiв 6,
ставить за мету пiзнання глибинно особистiсних передумов
труднощiв спiлкування субукта. iншi тренiнговi методи "орiун-
тованi на пiзнання соцiально-перцептивних характеристик,
тобто того, що лежить на поверхнi", без особливого проникнен-
ня в несвiдоме. Можливо, саме тому в таких тренiнгах психо-
малюнок майже не використовууться, або ж йому не надауться
такоє вагомостi, як у групах АСПН. У першi роки практики в
групах АСПН кожного дня пропонувалося виконувати малюнок
"Я i група" або "Я в групi". Такi малюнки цiннi для дiагностики
емоцiйного фону в колективi та iндивiдуальних переживань
субукта, для розумiння груповоє динамiки та єє змiстових ха-
рактеристик. Ми переконанi, що така малювальна продукцiя
учасникiв АСПН особливо допомагау керiвниковi-початкiвцю у
формуваннi своує професiйноє майстерностi, вiдкриваючи мож-
ливiсть опанування глибинних групових процесiв, що проходять
певнi стадiє. Важко уявити, як довго ми могли б iти в пошуках
основних механiзмiв групових та iндивiдуальних змiн учасникiв
груповоє корекцiє (що виражаються в позитивнiй дезiнтеграцiє
i вториннiй iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку), якби
не психомалюнок. Вiн кожного разу обуктивував прихованi у
вербальнiй продукцiє особливостi прояву динамiки iндивiдуаль-
них i групових змiн.

Якщо групова динамiка проявляуться в повсякденних ма-
люнках учасникiв АСПН (на перiод єє роботи), то для вивчення
динамiки змiн iндивiдуально-особистiсних характеристик
субукта цього виявляуться замало. Й це зрозумiло, адже в полi
зору потрiбно тримати не лише динамiчнiсть характеристик
субукта, а й Єхню iнварiантнiсть, що зумовлюуться стереотип-
нiстю поведiнки. Ось тут стау в пригодi рiзнобiчнiсть методiв

т.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88