Керi-
вник установи банку-емiтента мау право на подання заявника ак-
редитива в разi необхiдностi продовжити строк дiє акредитива на
10 днiв, якщо це викликано змiною умов поставки та вiдвантажен-
ня продукцiє. Банк-емiтент повiдомляу про це виконуючий банк,
а виконуючий банк -бенефiцiара.
Акцепт - згода на оплату (в даному випадку за акредитивом).
251
Дата, зазначена в акредитивi, у останнiм днем оплати викону-
ючим банком документiв за акредитивом.
Розрахунки векселями. Вексель - це цiнний папiр, який за-
свiдчуу безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити
пiсля настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Порядок використання векселiв у господарському оборотi ре-
гулюуться Положенням <Про переказний i простий вексель>2 вiд-
повiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв i Нацiонального банку
вiд 10 вересня 1992 року за № 528.
За цiую постановою при використаннi векселiв вiдповiдно до
Положення про переказний i простий вексель слiд враховувати такi
Особливостi: використовувати векселi, а також виступати векселе-
давцями, акцептантами, iндосантами та авалiстами3 можуть тiль-
ки юридичнi особи - субукти пiдприумницькоє дiяльностi; век-
селi можуть видаватися тiльки для оплати за поставлену продук-
цiю, виконанi роботи i наданi послуги (за винятком векселiв
Мiнфiну, Нацiонального банку та комерцiйних банкiв); у госпо-
дарському обiгу можуть використовуватися простий i переказний
векселi; вексель пiдписууться керiвником i головним бухгалтером
юридичноє особи i завiряуться печаткою.
Здiйснення операцiй з векселями комерцiйними банками регу-
люються нормативним актом <Порядок проведення банками опе-
рацiй з векселями>, затвердженим Нацiональним банком 26 люто-
го 1993 року.
На сучасному етапi, коли економiка Украєни характеризууть-
ся платiжною кризою, вексель, як боргове зобовязання, у тим
iнструментом, завдяки якому можливе здiйснення продажу това-
ру, виконаних робiт та наданих послуг без зворотнього руху гро-
шей. Продавець товару замiсть грошей одержуу вiд покупця бор-
Цiннi папери - грошовi документи, що засвiдчують право володiння або
вiдносини позики, визначають стосунки мiж особою, яка єх випустила, та єх влас-
ником i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi дивiдендiв або вiдсоткiв,
а також можливiсть передачi грошових та iнших прав, що випливають з цих доку-
ментiв, iншим особам (ст. 1 Закону вiд 18 червня 1991 р. "Про цiннi папери i фон-
дову бiржу").
2 Це Положення було затверджене i введене в дiю постановою ЦВК i РНК
СРСР вiд 7 серпня 1937 р. Воно було розроблене вiдповiдно до Мiжнародноє же-
невськоє вексельноє конвенцiє, до якоє СРСР приуднався в 1936 р.
3 Авалiст - особа, яка здiйснила аваль - вексельне поручительство, що за
ним авалiст бере на себе вiдповiдальнiсть перед особою, яка володiу векселем, за
виконання зобовязань будь-якою з зобовязаних за векселем осiб.
252
гове зобовязання (вексель) оплатити свою заборгованiсть у ви-
значений строк.
Оскiльки за таким борговим зобовязанням стоєть реальне товар-
не забезпечення, у держателя векселя виникау можливiсть одержання
позички в банку пiд забезпечення векселя. Таким чином, вексель у, як
уже зазначалося, засобом комерцiйного кредиту та безготiвкових роз-
рахункiв за поставленi товари, виконанi роботи та наданi послуги.
Згiдно з чинним законодавством у разi вiдмови векселедавцем
з настанням строку платежу сплатити суму, вказану у векселi, век-
селедержатель передау вексель до нотарiальноє контори для учинен-
ня протесту2. Пiсля учинення протесту векселедержатель оформляу
всi необхiднi документи для стягнення з боржника через арбiтраж-
ний суд суми боргу i пенi за несвоучасне проведення розрахункiв.
Порядок проведення банками операцiй з векселями передба-
чау виконання банками доручень векселедержателiв щодо iнкасу-
вання векселiв. У цьому разi банки беруть на себе вiдповiдальнiсть
за предявлення векселiв у строк платнику i одержання належних
платежiв. Коли платiж надiйде, вексель повертауться боржнику. У
разi ненадходження платежу вексель повертауться векселедержа-
телю, але з опротестуванням неплатежу. Отже банк вiдповiдау за
наслiдки, якi зявилися через нсвчинсння ним протесту.
За здiйснення iнкасо банк отримуу комiсiйну винагороду.
Банки можуть за дорученням векселедавця або трасата3 здiй-
снювати платежi за векселем у встановлений строк. Банк у цьому
разi на вiдмiну вiд iнкасування векселiв у не одержувачем плате-
жу, а стау платником, виступаючи як домiцилiанТ.
При цьому банк не ризикуу, оскiльки вiн оплачуу вексель тiль-
ки тодi, коли платник внiс йому ранiше вексельну суму або коли
платник мау в нього на своуму поточному рахунку достатнi кош-
ти i уповноважуу банк списати з його рахунку суму, необхiдну для
оплати векселя.
Вексель вiдомий у свiтi з давнiх-давен. Вексельний обiг набув особливо ши-
рокого розвитку зi зростанням операцiй у мiжнароднiй, торгiвлi. У 1930 р. була
прийнята Мiжнародна женевська вексельна конвенцiя, яка встановила принципи i
правила органiзацiє вексельного обiгу з метою унiфiкацiє нацiональних норм i пра-
вил у цiй сферi.
2 Опротестовууться вексель у двох випадках: у разi неакцептування (не при-
йняття його до платежу) i неплатежу. Таким чином пiдтверджууться право на отри-
мання суми, вказаноє у векселi.
Трасат - платник, який приймау переказний вексель.
4 Домiциляцiую називауться призначення платником за векселем будь-якоє тре-
тьоє особи (в даному разi - банку), а такi векселi - домiцильованими.
253
Банк може здiйснювати також ввалювання векселя на пiдставi
договору з будь-якою зобовязаною за векселем особою - акцеп-
тантом, векселедавцем, iндосантом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117