У тих випадках, коли сума, одержана вiд реалiзацiє заставле-
ного майна, буде недостатньою для повного задоволення вимог за-
ставодержателя, вiн мау право, якщо iнше не встановлене законом
чи договором, отримати рiзницю за рахунок iншого майна борж
ника в порядку черги, установленоє законом. Якщо сума, одержа
на вiд реалiзацiє заставленого майна, перевищуватиме розмiр за
безпеченоє заставою вимоги заставодержателя, ця рiзниця пiдл
гау поверненню заставодавцю.
Заставодавець мау право в будь-який час до реалiзацiє пре
мета застави припинити звернення на нього стягнення, викона
ши забезпечене заставою зобовязання. |
Залежно вiд властивостей предмета застави чинне законодаi
ство передбачау окремi види застави, а вiдповiдно до них права т
обовязки сторiн, зокрема, iпотеку, заклад, заставу майнових прав;
заставу цiнних паперiв, заставу в мiжнародному оборотi.
193
iпотека - це застава землi або iншого нерухомого майна: будi-
вель, споруд, квартир, цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств
i т. iн., що залишауться у володiннi та користуваннi в заставодав-
ця або третьоє особи. У договорi iпотеки основоположним елемен-
том у земля, а тому предметом цих вiдносин можуть бути як зе-
мельнi дiлянки, так i багаторiчнi на них насадження, будiвлi, спо-
руди, iншi обукти, що тiсно повязанi з землею, а тому не можуть
без пошкодження або ж знецiнення бути вiд неє вiдокремленi i
належать до предметiв iпотеки саме з урахуванням цих ознак.
Договiр iпотеки встановлюу права i обовязки сторiн за умо-
ви його нотарiального посвiдчення.
Вiдповiдно до договору iпотечний заставодавець повинен
здiйснити дiє, необхiднi для пiдтримки предмета iпотеки в належ-
ному станi i мау право достроково виконати основне зобовязан-
ня, якщо це не суперечить змiсту зобовязання. Вiн не позбавле-
ний права реалiзувати предмет застави з переведенням на набува-
ча основного боргу, забезпеченого заставою, та за письмовоє згоди
заставодержателя передавати предмет iпотеки в оренду.
Вiдповiдно до Закону <Про заставу> заставодержатель на-
дiляуться правом, якщо iнше не передбачене законодавством або
ж договором, здiйснювати документальну, а також фактичну пе-
ревiрку наявностi, розмiру, стану та умов зберiгання предметiв iпо-
течноє застави. За порушення цього права вiн може не тiльки ви-
магати дострокового виконання зобовязання, але й у разi потре-
би звернути стягнення на предмет iпотеки. Зазначенi наслiдки
настають незалежно вiд того, знаходиться предмет iпотеки у за-
ставодавця чи у третьоє особи.
Якщо предмет застави втрачений не з вини заставодержателя
i заставодавець його не вiдновив або за згодою заставодержателя
не замiнив iншим майном такоє ж вартостi, заставодержатель мау
право вимагати дострокового виконання зобовязання.
Якщо предметом iпотеки у будiвлi або споруди, заставодержа-
тель набувау право користування i земельною дiлянкою, на якiй
розмiщенi цi обукти. У разi звернення стягнення на предмет за-
стави набувач мау право на одержання земельноє дiлянки вiдповiд-
но до законодавства Украєни.
Предметом iпотеки може бути i майновий комплекс пiдприум-
ства чи його структурного пiдроздiлу, а тому iпотека поширюуть-
ся на все майно, включаючи основнi та оборотнi фонди, а також
iншi цiнностi, вiдображенi в самостiйному балансi пiдприумства.
/
7 о-iоо
194
Як предмет iпотеки закон розглядау транспортнi засоби та космiчнi
обукти, що залишилися у володiннi заставодавця.
Законом <Про заставу> передбачена також i iпотека рухомостi, до
якоє належать товари в оборотi або ж переробцi. Предметом цiує заста-
ви можуть бути: сировина, напiвфабрикати, комплектуючi, готова про-
дукцiя i т. д. Заставодавець зберiгау за собою право володiти, корис-
туватись i розпоряджатися ними вiдповiдно до встановлених правил.
При такому видi застави, як заклад, майно передауться у воло-
дiння заставодержателя, що вiдрiзняу його вiд iпотеки рухомостi. За-
ставодержатель, як правило, зобовязаний регулярно давати заста-
водавцю звiт про користування предметом закладу, страхувати в об-
сязi його вартостi, платити податки i збори, повязанi з володiнням
заставленим майном, негайно повiдомляти заставодавця про виник-
нення загрози загибелi, зменшення вартостi або пошкодження майна
i т. iн. Заставодавець мау право в будь-який час вимагати припинення,
закладу. Заставодержатель вiдповiдау за втрату, недостачу або по-
шкодження закладу, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини.
Якщо заставодержатель зберiгау або використовуу предмет заста-
ви неналежним чином, заставодавець може в будь-який час поста-
вити вимогу про припинення застави або достроково виконати за-
безпечену нею вимогу. За домовленiстю сторiн предмет застави
може бути залишений у заставодавця пiд замком i печаткою заста-
водержателя (тверда застава), а iндивiдуально визначена рiч може
бути обладнана знаками, що пiдтверджують заставу. .
Якщо предметом застави у права вимог заставодавця за зобовя- ]
заннями до своєх боржникiв, цi правовiдносини-називаються за-|
ставою майнових прав. Заставодавець може укласти договiр як на i
право вимог за зобовязаннями, що належать йому в момент ук-
ладення угоди, в яких вiн у кредитором, так i тих, якi мають ви-
никнути в майбутньому. У цьому разi в договорi повинна бути на-
звана особа - боржник по вiдношенню до заставодавця, про що
боржника слiд повiдомити.
Заставодавець, як правило, зобовязаний виконати дiє, необхiднi
для забезпечення дiйсностi заставленого права, а саме: не робити
уступки заставленого права; не здiйснювати дiй, що припиняють за-
ставлене право або зменшують його вартiсть;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117