ормах
власностi (державнiй, приватнiй), а останну вже не укладауться в
це визначення.
Але цi запитання можна адресувати i єх автору, бо вiн теж роз-
глядау податок <як форму примусового вiдчуження результатiв
дiяльностi юридичних i фiзичних осiб у власнiсть держави...>2.
Окрiм того, в цих визначеннях не йдеться про те, в чому ж по-
лягау необхiднiсть оподаткування. iстотною ознакою податкiв у
Див.: Кучерявенко Н. П. Згадувана праця. С. 109.
2 Там само. С. 110.
112
єхну призначення забезпечувати дiяльнiсть некомерцiйного сектора
ринковоє економiки. Саме цей сектор дозволяу компенсувати так
званi недосконалостi ринку. Некомерцiйнi органiзацiє призначенi
для задоволення тих потреб, якi не повиннi залежати вiд ринковоє
конюнктури (охорона здоровя, освiта, наука, культура та iн.), а
також таких загальносуспiльних потреб, як утримання збройних
сил, органiв державноє безпеки, правоохоронних органiв, судiв.
Суттувою ознакою податкiв у єхня точна визначенiсть i рiвно-
мiрнiсть, про що писав iще Адам Смiт. Тому й не можна вважати
оподаткуванням той порядок вiдрахування державними пiдпри-
умствами частини свого прибутку до бюджету, який був установле-
ний згаданим вище Законом СРСР <Про державне пiдприумство
(обуднання)>, - адже цi внески визначалися за нормативами, що
установлювалися мiнiстерствами та вiдомствами диференцiйовано
вiдносно груп пiдприумств або навiть окремих пiдприумств. От
i виходило, що той, хто краще працював, бiльше вiдраховував кош-
тiв до бюджету.
Тому цiлком слушним у зауваження М. П. Кучерявенка про не-
обхiднiсть розмежування в законодавствi податку, збору i плате-
жу як схожих, але рiзних важелiв.
Оподаткування в Украєнi на шляху до єє незалежностi започат-
кував Закон вiд 25 червня 1991 року <Про систему оподаткуван-
ня>. Через свою недосконалiсть вiн неодноразово зазнавав змiн i
доповнень, так само, як i iншi законодавчi акти.
Метою Податкового регулювання, з одного боку, у економiчний
вплив на процеси формування фiнансових коштiв субуктiв госпо-
дарювання шляхом вилучення частини єхнiх доходiв, а з другого -
формування централiзованих фiнансових фондiв держави за раху-
нок цих вилучених коштiв. Податковi надходження становлять
основну частину ресурсiв i мiсцевих бюджетiв i знижують єх
залежнiсть вiд субсидiй, позик i неподаткових прибуткiв.
Досi лишауться нагальною потребою вдосконалення подат-
кового законодавства нашоє держави, i насамперед - встанов-
лення оптимального перелiку обуктiв оподаткування та ставок
податкiв, спрощення єх обчислення. Згаданим Законом перед-
баченi такi загальнодержавнi податки, збори та обовязковi пла-
тежi, якi повиннi сплачувати субукти господарювання: податки на
додану вартiсть, на прибуток пiдприумств i органiзацiй, акцизний
збiр, плата за землю, за спецiальне використання природних ре-
сурсiв i ще цiла низка податкiв, зборiв i внескiв.
113
Чи у необхiднiсть коригувати цей перелiкi Досвiд свiдчить, що
така необхiднiсть у. Податковий прес негативно впливау на вiтчиз-
няного товаровиробника своую надмiрнiстю.
Перший крок у цьому напрямку вже зроблений. Верховною Ра-
дою Украєни 28 грудня 1994 року прийнятий Закон <Про оподат-
кування прибутку пiдприумств> (замiсть податку на доходи пiд-
приумств i органiзацiй). За цим законом, податок з прибутку в
Украєнi з сiчня 1995 року стягууться за ставкою ЗО вiдсоткiв (для
всiх субуктiв господарювання матерiальноє сфери виробництва,
незалежно вiд форм власностi).
Та головне в досягненнi ефективностi оподаткування у, мабуть,
визначення таких ставок податкiв, якi б, з одного боку, забезпечу-
вали необхiднi надходження до бюджету, а з другого - не були б
надмiрними для субуктiв господарювання, тобто щоб при цьому
урiвноважувались iнтереси цих субуктiв i держави2.
З метою коригування податковоє полiтики вiдповiдно до основ-
них напрямкiв економiчних реформ в Украєнi, захисту вiтчизня-
ного товаровиробника, посилення податковоє та платiжноє дисцип-
лiни, забезпечення своучасних надходжень до доходноє частини
бюджету Президент Украєни Указом вiд 31 липня 1996 року ви-
знав необхiдним i доручив Кабiнету Мiнiстрiв пiдготувати проек-
ти законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань рефор-
мування податковоє полiтики, виходячи з необхiдностi створення
в Украєнi стабiльноє податковоє системи, яка б забезпечувала чiтке
визначення порядку стягнення платежiв, його простоту.
Проекти законiв, за цим Указом, повиннi передбачити змен-
шення рiвня розмiру податкових вилучень до 45 вiдсоткiв обсягiв
валового внутрiшнього продукту; забезпечення чiткого визначен-
ня обуктiв оподаткування з метою запобiгання випадкам подвiй-
ного оподаткування.
В свою чергу. Верховна Рада Украєни постановою вiд 4 грудня
1996 року схвалила <Основнi положення податковоє полiтики в
Украєнi>, якi передбачалося покласти в основу удосконалення За-
кону <Про систему оподаткування> та iнших законiв з цих питань.
Реформуванню, за цiую постановою, пiдлягають правовi норми, що
визначають форми, методи, механiзми регулювання i встановлення
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1995. № 4. Ст. 29.
2 Французький фiлософ Монтеску так висловився з цього приводу: "Нiщо не
вимагау стiльки розуму i мудростi, як вирахування тих частин, якi в громадян заби-
раються i якi в них повиннi залишитися".
114
величини та порядку справляння податкiв, внескiв до державних
цiльових фондiв, необхiдних державi для виконання єє функцiй.
Передбачено забезпечити розробку податкових законiв прямоє
дiє, створення умов для прийняття Податкового Кодексу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117