Однак, цi заходи, незважаючи на те що вони у загальними для
всiх зобовязань, не завжди досягають необхiдного практичного
ефекту. Бувають випадки, коли боржник не виконуу зобовязань, але
188
кредитор при цьому збиткiв не мау, а якщо й мау, то з тих чи iнших |
причин не в змозi довести єх розмiр. Тодi вимог про стягнення збит-i
кiв зовсiм не ставлять, бо вiдшкодувати єх практично неможливо. |
Вiдповiдно до цього закон дозволяу самим учасникам зобовя-1
зання обумовити єх певними додатковими забезпечувальними за-1
ходами, якi мають спецiальний характер i можуть забезпечити ви-1
конання зобовязань незалежно вiд того, заподiянi збитки креди-|
тору чи нi. i
Якщо ж у належному i своучасному виконаннi зацiкавлена дер-|
жава, то в зобовязаннi вказуються спецiальнi забезпечувальнi за-1
соби за прямою вказiвкою закону або ж за домовленiстю сторiн. |
Пiд способами забезпечення зобовязань слiд розумiти перед-1
баченi законом чи договором спецiальнi заходи, покликанi додат-1
ково стимулювати боржника до належного виконання ним СВОЕО |
зобовязання за головним (основним) зобовязанням, а в разi не-|
виконання ним свого зобовязання бути засобом задоволення за-|
конних вимог кредитора. |
Згiдно зi ст. 178 ЦК Украєни систему способiв забезпечення ви-|
конання господарських зобовязань становлять: неустойка (штраф;|
пеня), застава, порука, гарантiя. |
Пiдставою встановлення будь-якого iз способiв забезпечення!
виконання зобовязань може бути домовленiсть сторiн (договiр).|
i тiльки щодо неустойки i застави передбачено, що вони можуть|
встановлюватись i безпосередньо законом. Угода про будь-який!
спосiб забезпечення зобовязання повинна укладатися в письмовiй)
формi, iнакше може бути поставлене питання про єє недiйснiсть;!
Неустойкою (штрафом, пенею) (ст. 179 ЦК Украєни) вважають |
визначену законом або договором грошову суму, яку боржник по-|
винен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного |
виконання зобовязання, зокрема в разi прострочення виконання. |
Найчастiше неустойка встановлюуться за простою домовле-
нiстю сторiн або ж вiдповiдно до обовязкiв приписiв закону. Тому i
неустойку в першому випадку називають договiрно-добровiльною, i
а в другому договiрно-обов язковою.
У деяких випадках неустойка передбачауться нормативним ак-
том i може бути стягнена ще до укладення договору. Наприклад,
згiдно зi ст. 385 ЦК Украєни перевiзник i вiдправник вiдповiдають |
майном за неподання перевiзних засобiв, непредявлення до пере-
везення вантажу та за iншi порушення обовязкiв, що випливають |
з плану перевезень i у випадках, не передбачених таким планом,!
189
але встановлених транспортним статутом. У подiбних випадках
йдеться про нормативну неустойку.
Залежно вiд особливостей визначення розмiрiв неустойки i ха-
рактеру порушень, за якi вона встановлюуться, говорять про штраф
або ж пеню.
Штраф - це неустойка, яка. визначауться в твердiй грошовiй
сумi за кожне порушення зобовязання, в тому числi i за простро-
чення, або ж стягууться одноразово у виглядi визначеного вiдсотку
вiд суми невиконаного або ж неналежне виконаного зобовязання.
Пеня - це неустойка, яка нараховууться, як правило, у вiдсот-
ковому вiдношеннi до суми простроченого платежу за кожний день
прострочення.
У звязку з тим, що зобовязання щодо сплати неустойки у до-
датковими стосовно зобовязань у вiдшкодуваннi збиткiв, виникау
питання про єхну спiввiдношення. За цим критерiум неустойка ди-
ференцiюуться на залiкову, виняткову, штрафну i альтернативну.
Залiкова неустойка стягууться в тiй частинi збиткiв, якi не по-
криваються неустойкою. Вона мау загальний характер i застосо-
вууться в усiх випадках, якщо законом або ж договором не перед-
бачено iнше.
Для боротьби з найсерйознiшими порушеннями зобовязань
(реалiзацiя недоброякiсноє i некомплектноє продукцiє та iн.) понад
збитки стягууться неустойка, яка називауться штрафною (кому-
метивною).
При винятковiй неустойцi стягненню пiдлягау сама неустой-
ка, а збитки не стягуються. Закон (ст. 240 ЦК) дозволяу сторонам
за договором встановити вiдповiдальнiсть у виглядi вiдшкодування
збиткiв або ж тiльки стягнення неустойки, тож у цьому випадку
неустойку називають альтернативною.
Розмiр неустойки встановлюуться або законом, або за домов-
ленiстю сторiн. Разом з тим чинне законодавство передбачау пра-
во судових органiв зменшити розмiр неустойки (штрафу, пенi). Зок-
рема це може бути у випадках надмiрноє невiдповiдностi мiж збит-
ками, яких зазнав кредитор, i розмiром передбаченоє неустойки,
але вони не можуть повнiстю звiльнити боржника вiд зобовязан-
ня по сплатi неустойки.
Виплата неустойки не звiльняу боржника вiд виконання зобо-
вязання в натурi. У господарських вiдносинах, що виникають iз
договорiв, неустойку, пеню, штраф, як правило, обуднують пiд на-
звою штрафних санкцiй.
190
Важливого значення i широкого застосування в умовах пере-
ходу до ринкових вiдносин набувау такий вид забезпечення вико-
нання господарських зобовязань, як застава. Маючи заставу, кре-
дитор в разi невиконання боржником забезпеченого заставою зо-
бовязання може одержати задоволення своєх вимог iз вартостi
заставленого майна, маючи перевагу перед iншими кредиторами.
У заставних правовiдносинах кредитором завжди у заставодер-
жатель, особа, яка приймау майно в заставу. Боржник за основним
зобовязанням у заставодавцем i передау майно в заставу; переда-
ти майно в заставу може i третя особа. Заставою можуть бути за-
безпеченi рiзноманiтнi, але лише дiйснi вимоги, якi виникають iз
договорiв позики (банкiвськоє позики), купiвлi-продажу, оренди,
перевезення та iн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117