256 ЦК, з визначенням договору оренди,
викладеного в ст. 2 Закону Украєни вiд 10 квiтня 1992 року <Про
оренду державного та комунального майна> у редакцiє вiд 14 бе-
резня 1995 року (зi змiнами вiд 23 грудня 1997 року3), то рiзниця
стау очевидною. За договором майнового найму, згiдно з ЦК, най-
модавець зобовязууться надати наймачевi майно в тимчасове кори-
стування за плату. А за ст. 2 Закону <Про оренду державного та ко-
мунального майна> вона - основане на договорi строкове платне
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 24. Ст. 972.
2 Як зазначав свого часу i. С. Перетерськии, рiзниця мiж наймом i орендою
полягау в тому, що при наймi наймач мау право лише користуватися предметом
найма, а при орендi орендар, крiм того, ще мау право мати i споживати плоди орен-
дованого майна (див.: Советское хозяйственное право. М.-Л., 1926. С. 13.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № ЗО. Ст. 416; там само. 1995.
№ 15. Ст. 99; там само. 1998. № 18. Ст. 88.
49
користування майном, необхiдне орендаревi для здiйснення пiд-
приумницькоє та iншоє дiяльностi.
Орендар за володiння сплачуу орендодавцю орендну плату.
Вона у фiксованим платежем, який орендар вносить орендодавцю
незалежно вiд наслiдкiв господарськоє дiяльностi, i частиною роз-
рахункового доходу вiд господарського використання орендовано-
го майна. Орендна плата зараховууться на спецiальнi рахунки i ви-
користовууться для фiнансування капiтальних вкладень. Це вже
джерело формування майна пiдприумства-орендодавця.
Отож, майно пiдприумства формууться з двох джерел. Перед-
усiм - це грошовi та матерiальнi внески засновникiв при ство-
реннi пiдприумства.
Розмiр i порядок створення майна мають бути визначеними в
установчих документах. Так, в установчому договорi (якщо пiд-
приумство створюуться на договiрнiй основi) узгоджуються за-
гальний обсяг витрат, що передбачаються на створення пiдприум-
ства; статутний фонд i його частка в загальному обсязi витрат;
вклади засновникiв у речовiй i вартiснiй формi.
Для одержання доходiв вiд реалiзацiє продукцiє пiдприумство
здiйснюу єє на основi прямих угод (контрактiв), державних замов-
лень i державних контрактiв, через товарнi бiржi,2 мережу влас-
них торговельних органiзацiй. Придбання матерiально-технiчних
засобiв для власного виробництва i капiтального будiвництва пiд-
приумство здiйснюу також через систему прямих угод або через
товарнi бiржi та iншi посередницькi органiзацiє (ст. 22 Закону <Про
пiдприумства в Украєнi>).
Одним з вищезгаданих джерел формування майна пiдприумства
у доходи вiд цiнних паперiв (акцiй, облiгацiй, казначейських зобо-
вязань держави, ощадних сертифiкатiв, векселiв). Власники цiнних
паперiв, вiдповiдно до Закону Украєни вiд 18 червня 1991 року <Про
цiннi папери i фондову бiржу>3, одержують вiд них дивiденди, мо-
жуть єх купувати, продавати, обмiнювати, як iншi товари.
Викликау заперечення i вiднесення законом <Про пiдприум-
ства в Украєнi> до джерел формування капiтальних вкладень кош-
тiв вiд роздержавлення i приватизацiє власностi i придбання май-
на iншого пiдприумства. Бо коли капiтальнi вкладення здiйсню-
Установчими документами у статут та установчий договiр.
2 Див.: Закон Украєни вiд 10 грудня 1991 р. <Про товарну бiржу> // Вiдомостi
Верхов. Ради Украєни. 1992. № 10. Ст. 139.
1 Див.: Там само. 1991. № 38. Ст. 508.
50
ються за рахунок власних коштiв пiдприумства, а не бюджету чи
iнших надходжень, - це вже способи формування майна, а не
джерела. Те саме можна сказати i про приватизацiю. Надходжен-
ня вiд приватизацiє можна вiднести до джерел лише за умови, коли
вони безоплатнi. Це стосууться i придбання майна iншого пiдприум-
ства чи органiзацiє.
2. Право власностi. Право повного
господарського вiдання, право
оперативного управлiння
Правовий режим майна визначауться правовими заса-
дами володiння майном при здiйсненнi господарськоє дiяльностi.
Власник, згiдно зi ст. 4 Закону Украєни <Про власнiсть>, на свiй
розсуд володiу, користууться та розпоряджауться майном, що йому
належить. Вiн мау право дiяти щодо свого майна будь-яким чином,
що не суперечить закону. Вiн може використовувати майно для
здiйснення господарськоє дiяльностi, передавати його у володiн-
ня та користування безоплатно чи за плату.
Законодавство, як уже зазначалося, мiстить лише таке засте-
реження: власник, здiйснюючи своє права, зобовязаний не завда-
вати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та
законнi iнтереси фiзичних i юридичних осiб та держави (ст. 41
Конституцiє Украєни; ст. 4 Закону Украєни вiд 7 лютого 1991 року
<Про власнiсть>).
Результати господарського використання свого майна (виго-
товлена продукцiя, одержаний прибуток) належать власнику цьо-
го майна, якщо iнше не встановлено законом чи договором (на-
приклад, договором оренди).
Найбiльшу питому вагу в Украєнi мау державна власнiсть.
Пiсля проведення приватизацiє вона теж залишиться значною. Крiм
державноє власностi, чималою за обсягом у республiканська влас-
нiсть (Республiки Крим) i власнiсть територiальних громад (кому-
нальна власнiсть). Субуктами цих рiзновидiв державноє власностi
Див.: Закони Украєни вiд 4 березня 1992 р. "Про приватизацiю майна дер-
жавних пiдприумств"; вiд 6 березня 1992р. "Про приватизацiю невеликих державних
пiдприумств (малу приватизацiю)" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. .№ 24
Ст. 348 i ст. 350 (в редакцiє вiдповiдно вiд 19 лютого 1997 р. та вiд 15 травня 1996 р.);
там само. 1997. №17. Ст. 122 та 1996. № 34. Ст. 160.
51
у вiдповiдно держава в особi Верховноє Ради Украєни, Автономна
Республiка Крим в особi Верховноє Ради та територiальнi грома-
ди в особi органiв мiсцевого самоврядування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117