Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 19. Ст. 259.
2 Див.: Там само. №50. Ст. 676.
261
Зарубiжний досвiд створення таких зон (Китай, Латинська
Америка) показуу, що правильна єх органiзацiя дозволяу залучи-
ти значну кiлькiсть iноземних iнвестицiй, впровадити новi техно-
логiє, виробити ринковi методи господарювання. Функцiонування
зон на територiє Украєни дозволить значно покращити умови гос-
подарювання i на iнших територiях.
Законодавчi акти про створення спецiальноє зони встановлю-
ють єє вид (вiльна митна зона, порт, експортнi, транзитнi зони, тех-
нополiси, комплекснi виробничi зони).
Загальнi засади створення пiдприумств з iноземними iнвести-
цiями на територiє спецiальних зон i на iнших територiях регулю-
ються Законами Украєни <Про iнвестицiйну дiяльнiсть>, <Про ре-
жим iноземного iнвестування>.
iнвестицiйною.дiяльнiстю у сукупнiсть практичних дiй юри-
дичних та фiзичних осiб iноземних держав щодо реалiзацiє iнвес-
тицiй на територiє Украєни. iноземнi iнвестицiє в статутнi фонди
пiдприумств здiйснюються у виглядi: iноземноє конвертованоє ва-
люти; валюти Украєни пiд час реiнвестицiй; будь-якого рухомого
i нерухомого майна; акцiй, облiгацiй, iнших цiнних паперiв; прав
на iнтелектуальну власнiсть тощо. Держава встановлюу гарантiє
захисту iноземних iнвестицiй, в тому числi:
iноземнi iнвестицiє не пiдлягають нацiоналiзацiє;
компенсацiє i вiдшкодування збиткiв iноземним iнвесторам, за-
подiяних єм у результатi дiй або бездiяльностi державних органiв
Украєни чи єх службових осiб;
гарантiє вiд змiни законодавства;
гарантiє вiд примусових вилучень, а також незаконних дiй дер-
жавних органiв та єх службових осiб;
гарантiє в разi припинення iнвестицiйноє дiяльностi;
гарантiє використання доходiв, прибуткiв та iнших коштiв,
одержаних вiд iноземних iнвестицiй на територiє Украєни.
Верховна Рада Украєни, Кабiнет Мiнiстрiв Украєни здiйсню-
ють цiлу низку заходiв для заохочення iноземних iнвестицiй. Ви-
значено перелiк прiоритетних сфер дiяльностi: агропромисловий
комплекс, легка промисловiсть, лiсопромисловий комплекс, маши-
нобудування, медична промисловiсть, металургiя, паливно-енер-
гетичний комплекс, транспорт, звязок, хiмiчна промисловiсть.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 47. Ст. 646; там само. 1996.
№ 19. Ст. 80.
262
4. Основнi правовi форми розрахункiв,
що застосовуються при здiйсненнi
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi


Зовнiшньоекономiчнi звязки украєнських субуктiв гос-
подарювання обслуговуються банками з додержанням режиму мiж-
народних розрахункiв. Вони ведуться, як правило, через банки, що
встановлюють кореспондентськi вiдносини, тобто мають домовле-
нiсть про порядок i умови проведення банкiвських операцiй.
Основними формами розрахункiв за зовнiшньоекономiчними
договорами у документарний акредитив та iнкасо. В мiжнароднiй
практицi використовуються також банкiвський переказ, вексель-
на, чекова та iншi форми.
Указом Президента Украєни вiд 4 жовтня 1994 року <Про за-
ходи щодо впорядкування розрахункiв за договорами, що уклада-
ють субукти пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> установлено,
що розрахунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрак-
тами), предметом яких у товари (роботи, послуги), здiйснюються
вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для документарних
акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати. Унiфiкованих правил з
iнкасо Мiжнародноє торговоє палати2.
Документарний акредитив являу собою зобовязання банку
зробити за вказiвкою i за рахунок покупця-iмпортера платiж екс-
портеру на суму вартостi поставлених товарiв, а експортера - по-
дати передбаченi документи.
Сторони (експортер i iмпортер), укладаючи зовнiшньоекономiч-
ний контракт, визначають, що платежi за поставлений товар вико-
нуватимуться за допомогою документарного акредитиву. У кон-
трактi, як правило, зазначауться, який банк вiдкривау акредитив,
через який банк цей акредитив мау бути авiзований (сповiщений)
експортеру, обумовлюуться вид акредитива, перелiк документiв, якi
повиннi бути поданi експортером для одержання платежу, та iн.
Уклавши контракт, експортер готуу товар до вiдвантаження,
про що сповiщау iмпортера. Одержавши це повiдомлення, поку-
пець (наказодавець) надсилау своуму банку доручення на вiдкриття
акредитива, в якому зазначау всi необхiднi умови (на чию користь,
на який строк i на яку суму вiдкривауться акредитив, вiдвантажен-
Див.: Уряд. курур. 1994. 12 жовт.
2 Див.: Там само. 5 лист.
263
ня якого товару вiн покривау, якi документи мають бути поданi,
строки єх подання i т. iн.).
Банк, який вiдкривау акредитив (банк-емiтент), надсилау його
бенефiцiару (експортеру), як правило, через банк, що обслуговуу
останнього (авiзуючий банк). Одержавши вiд емiтента акредитив,
авiзуючий банк перевiряу його дiйснiсть i передау бенефiцiару. Ос-
таннiй, одержавши акредитив, перевiряу його вiдповiднiсть умо-
вам контракту. За згоди з умовами вiдкритого на його користь ак-
редитива бснефiцiар в обумовленi строки вiдвантажуу товар, по-
дау пакет необхiдних комерцiйних документiв у свiй банк.
Банк експортера пiсля перевiрки надсилау єх банку-емiтенту з
вказiвкою нате, як мау бути зарахована виручка. Одержавши докумен-
ти, банк-емiтент перевiряу єх, пiсля чого переказуу суму платежу бан-
ку-експортеру. Останнiй зараховуу виручку на рахунок бенефiцiара.
Залежно вiд умов розрiзняють такi види акредитивiв: вiдзивнi
i безвiдзивнi, пiдтвердженi i непiдтвердженi, переказнi (трансфе-
рабiльнi), револьвернi (вiдновлюванi), покритi i непокритi, подiльнi
i неподiльнi.
Вiдзивний акредитив може бути змiнений або анульований
банком-емiтентом у будь-який момент без попереднього повiдом-
лення бенефiцiара.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117