За Конститу-
цiую в Украєнi визнауться i дiу принцип верховенства права. Отож
закони мають бути правовими, не порушувати природних прав i
свобод людини i громадянина.
[рщдiє iа
Правовий статус
промислових пiдприумств
i господарських обуднань
1. Поняття пiдприумства.
Види пiдприумств та обуднань
Суб уктами господарськоє дiяльностi у господарськi
органiзацiє, створенi для цiує мети i зареустрованi як юридичнi осо-
би; державнi i недержавнi органи, якi здiйснюють управлiння еко-
номiкою (мiнiстерства, державнi комiтети, господарськi .обуднан-
ня тощо); структурнi пiдроздiли господарських органiзацiй; фiзич-
нi особи, зареустрованi як пiдприумцi. В господарськi вiдносини
з цими субуктами господарськоє дiяльностi вступають державнi
i громадськi органiзацiє, що у споживачами продукцiє, робiт, по-
слуг. Особливим субуктом господарських вiдносин у держава, вiд
iменi якоє дiють єє органи.
Пiд субуктами господарськоє дiяльностi в основному розумi-
ють так званi комерцiйнi органiзацiє, до яких належать пiдприум-
ства рiзноманiтних органiзацiйно-правових форм та форм влас-
ностi (державнi, комунальнi, колективнi, приватнi, господарськi то-
вариства, дочiрнi пiдприумства, пiдприумства обуднань громадян,
обуднання пiдприумств, виробничi кооперативи, селянськi (фер-
мерськi) господарства, комерцiйнi банки/страховi компанiє, iнве-
стицiйнi та iнновацiйнi фонди, а також iншi комерцiйнi органiзацiє,
заснованi на правi власностi, повного господарського вiдання чи
оперативного управлiння).
Вживання цього термiна - це, так би мовити, данина традицiє. Вже згадува-
ний Шершеневич писав свого часу, що коло вiдносин, у яких застосовууться торгове
право, далеко виходить за межi, визначенi економiчним уявленням про торгiвлю. При-
чиною такого розширення е тiсний звязок чисто торговельних вiдносин з деякими
галузями економiчного обороту. Законодавство Нiмеччини, наприклад, визнавало тор-
говий характер за промисловими пiдприумствами (див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник
торгового права. Спб., 1908. С. 314).
20
Господарська дiяльнiсть некомерцiйних органiзацiй або вза- /
галi не повязана з одержанням прибутку, або прибуток, одержу- |
ваний вiд такоє дiяльностi, використовууться лише для реалiзацiє (
соцiальних завдань, передбачених установчими документами цих.
органiзацiй.
Некомерцiйними органiзацiями визнаються установи, що фi-
нансуються державою (з бюджету) або iншим власником, споживчi
кооперативи, товарнi i фондовi бiржi, профспiлки, полiтичнi партiє,
громадськi та релiгiйнi органiзацiє, благодiйнi та iншi фонди тощо.
Як слушно зазначауться в лiтературi, невiдумну частину сучас-
ного ринкового господарства складау i некомерцiйний сектор, який
дозволяу компенсувати так званi недосконалостi ринку. Нi в кого не
викликау сумнiву те, що некомерцiйне господарювання вiдрiзняуть-
ся вiд комерцiйного, пiдприумницького. Останну орiунтоване пере-
дусiм на прибуток, який залежить вiд коливань попиту. Некомер-
цiйна органiзацiя, здiйснюючи господарську дiяльнiсть, теж може
одержувати вiд неє прибуток, але важливо, щоб це для неє не става-
ло самоцiллю. iнакше вона не вiдповiдатиме своуму призначенню
стабiльно задовольняти тi потреби, якi не повиннi залежати вiд рин-
ковоє конюнктури (охорона здоровя, освiта, наука, культура i т. д.).
Отже серед органiзацiй, якi здiйснюють господарську дiяль-
нiсть, передусiм слiд звернути увагу на пiдприумства.
Пiдприумство, згiдно зi ст. 1 Закону Украєни вiд 27 березня
1991 року <Про пiдприумства в Украєнi>, - це основна органiза-
цiйна ланка народного господарства, самостiйний, субукт госпо-
дарювання, який мау права юридичноє особи i виконуу виробни-
чу, науково-дослiдницьку та комерцiйну дiяльнiсть з метою одер-
жання вiдповiдного прибутку (доходу)2.
Точнiшим е, на наш погляд, визначення пiдприумства за анало-
гiчним росiйським законом, який, щоправда, вже втратив чиннiсть.
Згiдно з ним <пiдприумство у самостiйним субуктом господарюван-
ня, створеним для виробництва продукцiє, виконання робiт i послуг
з метою задоволення суспiльних потреб та отримання прибутку>3.
Наведенi два визначення пiдприумства вiдбивають двi точки зору,
викладенi з цього приводу в юридичнiй лiтературi. Однi автори в
Див.: Якобсон Л. И. Некоммерческий сектор экономики: проблемы правово-
го регулирования // Государство и право. 1992. № 3. С. 41.
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 24. Ст. 272.
3 Закон Российской Федерации от 25 декабря 1990 г. "О предприятиях и пред-
принимательской деятельности".
21
поняття <пiдприумства> вкладають крiм економiчного змiсту ще й
юридичний. Саме так визначау пiдприумство украєнський законода-
вець, запозичивши його з законодавства колишнього СРСР. iнша
точка зору базууться на тому, що пiдприумство - категорiя еконо-
мiчна, i через те не можна вiдносити до його обовязкових ознак тi
чи тi правовi якостi, зокрема статус юридичноє особи2.
Отже, пiдприумство, як субукт господарювання, виходячи з
форми власностi чи якихось iнших факторiв, може бути юридич-
ною особою, а може i не бути нею3.
Крiм того, використання украєнським законодавством у визна-
ченнi пiдприумства критерiю юридичноє особи призводить до того,
що статусу юридичноє особи iнодi набувау i фiзична особа. Згiдно
з первiсною редакцiую Закону <Про пiдприумства в Украєнi> iнди-
вiдуальне пiдприумство - це пiдприумство, засноване на осо-
бистiй власностi фiзичноє особи та винятково єє працi4.
Залежно вiд форм власностi законодавство розрiзняу такi види
пiдприумств: приватне пiдприумство (засновууться на власностi
фiзичноє особи); колективне пiдприумство (засновууться на влас-
ностi трудового колективу пiдприумства);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117