В мiжнароднiй торгiвлi в основному застосо-
вуються безвiдзивнi акредитиви, якi не можуть бути анульованi чи
змiненi без згоди усiх зацiкавлених сторiн.
Пiдтвердженим акредитивом у акредитив, що мау додаткову
гарантiю платежу з боку iншого банка, який не у банком-емiтен-
том. Банк, який пiдтверджуу акредитив, бере на себе обовязок
оплачувати документи, вiдповiднi акредитиву, якщо банк-емiтент
вiдмовиться здiйснити платiж.
Переказний (трансферабельний) акредитив передбачау мож-
ливiсть його використання повнiстю чи частково кiлькома особа-
ми, крiм самого бенефiцiара, - iншими бенефiцiарами.
Револьверний (вiдновлюваний) акредитив використовууться в
розрахунках за постiйнi кратнi поставки, що здiйснюються, як пра-
вило, за графiком, який фiксууться в контрактi. Револьвернi акре-
дитиви передбачають вiдновленi суми акредитива в мiру його ви-
користання.
Комерцiйнi документи - це вiдвантажувальнi документи, про право влас-
ностi чи тому подiбнi документи.
264
Покритий акредитив - акредитив, при вiдкриттi якого банк-
емiтент попередньо подау в розпорядження виконуючого банка ва-
лютнi кошти (покритi) в сумi акредитива на строк дiє своєх зобовя-
зань з умовою можливого використання цих коштiв для виплат за
акредитивом. У мiжнароднiй практицi в бiльшостi випадкiв вико-
ристовуються непокритi акредитиви.
Подiльний акредитив передбачау виплату експортеру певних
узгоджених у контрактi сум пiсля кожноє частковоє поставки.
Неподiльний акредитив передбачау, що вся належна експор-
теру сума буде виплачена пiсля здiйснення всiх поставок або пiсля
останньоє частковоє поставки.
iнкасова1 форма розрахункiв. При цiй формi розрахункiв екс-
портер доручау банку одержати вiд iмпортера суму платежу при
поданнi товаророзпорядних документiв.
Розрахунок здiйснюуться таким чином. Пiсля укладення кон-
тракту експортер (довiритель)2 в установленi строки вiдвантажуу
товар, пiдготовлюу комплект документiв i подау його при iнкасо-
вому дорученнi своуму банку.
Перевiривши вiдповiднiсть комплекту документiв, перелiче-
них в iнкасовому дорученнi, банк-ремiтент3 надсилау єх разом з до-
рученням банку-кореспонденту iмпортера. Одержавши iнкасове
доручення i документи, банк iмпортера (iнкасуючий банк) подау
єх iмпортеру (платнику).
Пiсля одержання платежу вiд iмпортера iнкасуючий банк пе-
реказуу виручку банку-ремiтенту поштою або телеграфом (теле-
ксом) вiдповiдно до iнструкцiє клiунта. Одержавши переказ, банк-
ремiтент зараховуу його експортеру.
Банкiвський переказ являу собою доручення одного банку iншо-
му виплатити одержувачу переказу (бенефiцiару) певну грошову
суму. Таке доручення банк виставляу на пiдставi iнструкцiй, отри-
маних вiд його клiунта-переказодавця.
Розрахунки за допомогою банкiвського переказу здiйснюються
таким чином. Уклавши контракт, у якому встановлена ця форма
розрахункiв i визначенi банки-кореспонденти, експортер в обумов-
iнкасо - банкiвськi операцiє, що здiйснюються на пiдставi iнструкцiє клiунтiв
з "фiнансовими" (переказнi векселi, простi векселi, чеки, платiжнi розписки i т. iн.)
i "комерцiйними" документами з метою одержання платежiв, що єм належать.
2 Довiритель - клiунт, що доручау операцiю по iнкасуванню своуму банку.
3 Банк-ремiтент - банк, якому довiритель доручау операцiю по iнкасуванню.
265
ленi контрактом строки вiдвантажуу товар i надсилау покупцю ко-
мерцiйний рахунок, транспортнi документи, отриманi вiд пере-
вiзника (експедитора), та iншi документи, передбаченi контрактом.
iмпортер, одержавши документи, вступау у володiння товаром
i надсилау до свого банку доручення на переказ, на пiдставi якого
банк iмпортера переказуу валюту банку експортера. Останнiй, отри-
мавши платiжне доручення, зараховуу виручку бенефiцiару пере-
казу - експортеру.
В окремих випадках зовнiшньоторговий контракт може перед-
бачати надання iмпортером кредиту експортеру, тобто оплату то-
вару авансом.
iРжiш Сi
-i -/ ,р--i- -i-/ л
Захист прав промислових
пiдприумств та iнших субуктiв
господарювання
1. Правовi гарантiє господарськоє
дiяльностi та способи захисту прав
i iнтересiв пiдприумств
-Пе викликау сумнiву твердження про те, що не може
бути стабiльною економiка держави без стабiльно працюючих про-
мислових та iнших пiдприумств i пiдприумцiв. Проте працювати
стабiльно вони не можуть, не маючи вiдповiдного законодавства,
яке б визначало <правила гри>.
За законодавством Украєни держава, окреслюючи цi <правила
гри>, гарантуу додержання прав i законних iнтересiв пiдприумств
та iнших субуктiв господарювання (ст. 27 Закону Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi>). При цьому вони при здiйсненнi госпо-
дарськоє та iншоє дiяльностi мають право з власноє iнiцiативи при-
ймати будь-якi рiшення, що не суперечать законодавству Украєни.
Гарантiє держави щодо прав субуктiв господарювання мож-
на розподiлити на загальнi та майновi.
Загальнi гарантiє полягають у тому, що держава гарантуу всiм
пiдприумствам i пiдприумцям, незалежно вiд обраних ними органi-
зацiйно-правових форм господарськоє дiяльностi, форм власностi
майна, на яких вони заснованi, рiвнi права i створюу рiвнi можли-
востi для доступу до матерiально-технiчних, фiнансових, трудових,
iнформацiйних, природних та iнших ресурсiв2.
Прикладом певного обмеження державою дiяльностi пiдприумств можна на-
звати затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни перелiку майнових комплексiв
державних пiдприумств, приватизацiя або оренда яких не дозволяуться, або забо-
рона на участь державних пiдприумств у створеннi господарських товариств.
2 Однак слiд наголосити, що забезпечення матерiально-технiчними та iншими
ресурсами, якi централiзовано розподiляються державою, здiйснюуться тiльки за
умови виконання пiдприумством робiт i поставок для державних потреб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117