, платники прибуткового податку були подiленi залежно вiд джерела доходу
на такi групи: робiтники та службовцi, якi мали доходи за основним мiсцем роботи
та не за основним мiсцем роботи; працiвники лiтератури та мистецтва, якi сплачу-
вали податок за доходами за рiк; особи, якi займалися iндивiдуальною трудовою
дiяльнiстю у сферi кустарно-ремiсницьких промислiв, побутового обслуговування,
яародно-художнiх промислiв та соцiально-культурнiй сферi, якi теж сплачували
податок за рiк; громадяни, що отримували доходи вiд ведення сiльського господар-
ства. Як випливау з цього порiвняння, особи, якi займалися iндивiдуальною трудо-
вою дiяльнiстю, перетворилися на пiдприумцiв. Таке перетворення викликау сумнiв
(детальнiше про це див.: Гайворонський В. Н" Жушман В. Тi. Предприниматель-
ство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное урегулирование //
Предпринимательство, хозяйство и право. 1998. № 9).
3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Механiзм становлення прибутко-
вого податку в Украєнi // Вiсник податковоє служби Украєни. 1998. № 16. С. 34.
119
ми, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Першою
проблемою у занадто великий розмiр вiдрахувань. Друга пробле-
ма полягау у визначеннi обукта оподаткування та порядку опла-
ти. Пiдприумство оподатковуу фактичнi витрати на виплату основ-
ноє i додатковоє заробiтноє плати i включау нарахованi суми у
валовi витрати, тодi як у пiдприумця оподаткуванню пiдлягау весь
доход (його зарплата та прибуток). У такому разi не можна гово-
рити про накопичення фiнансових коштiв для подальшого розвит-
ку пiдприумницькоє дiяльностi. Так система оподаткування фiзич-
них осiб - пiдприумцiв негативно впливау на єхню дiяльнiсть i
змушуу ухилятися вiд оподаткування та переходити в <тiнь>.
Тому в умовах, що склалися, оптимальним варiантом було б
встановлення фiксованого податку (придбання патенту) не лише
для торговельноє дiяльностi, що здiйснюуться на ринку, а й для
iнших видiв пiдприумницькоє дiяльностi2.
З цим не можна не погодитись. i перший крок у цьому напрям-
ку вже зроблений у Законi Украєни вiд 13 лютого 1998 року <Про
внесення змiн до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про при-
бутковий податок з громадян>3. Згiдно з ним громадяни, якi здiй-
снюють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє осо-
би, мають право самостiйно обрати спосiб оподаткування доходiв,
одержаних вiд цiує дiяльностi, за фiксованим розмiром податку
шляхом придбання патенту за умови, якщо кiлькiсть осiб, якi бе-
руть участь у пiдприумницькiй дiяльностi, не перевищуу пяти, а
його валовий доход вiд самостiйного здiйснення пiдприумницькоє
дiяльностi або з використанням найманоє працi за останнi 12 ка-
лендарних мiсяцiв, що передують мiсяцю придбання патенту, не
перевищуу семи тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-
мадян, - тобто це стосууться лише малого пiдприумництва.
Для вдосконалення податкового законодавства передусiм слiд
провести його кодифiкацiю. В 1998 роцi Кабiнет Мiнiстрiв прий-
няв концепцiю i структуру Податкового Кодексу. Розроблений i
його проект. У ньому визначенi 23 види загальнодержавних i мiс-
цевих податкiв i зборiв замiсть 33, передбачених чинним на цей
час законом про систему оподаткування.
Див.: Закон Украєни вiд 26 березня 1996 року "Про патентування деяких видiв
пiдприумницькоє дiяльностi" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 20.
3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Згадувана праця.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 30-31.
120
Вiдповiдно до положень цього документа формування доход-
ноє частини держбюджету буде забезпечуватися переважно за ра-
хунок оподаткування доходiв фiзичних осiб, прибуткiв юридичних
осiб, землi i майна. Рiвень стягування податкiв, зборiв та iнших
обовязкових платежiв становитиме до ЗО вiдсоткiв валового внут-
рiшнього продукту. Замiсть чотирьох ставок оподаткування фiзич-
них осiб (10, 20, ЗО i 40 вiдсоткiв) передбачено ввести три - 10,
20 i ЗО вiдсоткiв.
Що стосууться податку на додану вартiсть (ПДВ), то проектом
Податкового Кодексу передбачено зниження податковоє ставки до
18 вiдсоткiв, з вiдмiною, проте, положень про звiльнення товарiв
критичного iмпорту i нульову ставку при продажу iмпортноє
електроенергiє, газу, вугiльних i торфяних брикетiв. У проектi По-
даткового Кодексу передбачено також скоротити список пiдак-
цизних товарiв до семи груп - спирт i алкогольнi напоє, тютюновi
вироби, пиво, бензин i дизпальне, транспортнi засоби i шини до
них, ювелiрнi вироби, послуги мобiльного звязку. До Податково-
го Кодексу запропоновано включити збiр до Державного соцiаль-
ного фонду, розмiр якого передбачено встановити на рiвнi 25 вiд-
соткiв вiд фонду оплати працi. Проектом передбачена значна ре-
структуризацiя мiсцевих податкiв та зборiв i наданий дозвiл
мiсцевим органам влади встановлювати мiсцевi акцизнi збори на
пiдакцизну продукцiю2.
Недосконалiстю податкового законодавства значною мiрою
обумовлюуться утворення податковоє заборгованостi субуктiвгос-
подарювання. З метою забезпечення своучасноє сплати податкiв
Президентом Украєни виданий Указ, який набув чинностi з 22 квiт-
ня 1998 року, <Про заходи по пiдвищенню вiдповiдальностi за роз-;
рахунки з бюджетами та державними цiльовими фондами>.
Указом установлено, що з моменту виникнення податковоє за-1
боргованостi все майно та майновi права платника податку переда-
ються в податкову заставу, що позбавляу платника можливостi вiд-
чуження цього майна без письмового дозволу податковоє служби.
Порядок стягнення рухомого майна та готiвки, що перебува-
ють у податковiй заставi, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв поста-
Товари критичного iмпорту - товари, що не випускаються в Украєнi або що
виробляються в незначнiй кiлькостi i використовуються для потреб базових галу-
зей вiтчизняного виробництва.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117