iн), другi - для здiйснен-
ня господарсько-виробничоє та iншоє пiдприумницькоє дiяльностi
(виготовлення i поставка продукцiє, виробництво, переробка i ре-
алiзацiя сiльськогосподарськоє продукцiє, виконання рiзноманiтних
робiт i надання послуг i т. iн.).
Про договiр, як регулятор вiдносин, у якi вступають юридичнi |
особи i пiдприумцi, йдеться у нормах Цивiльного кодексу (гл. 14),
якi розрахованi на врегулювання вiдносин взагалi, незалежно вiд
субуктного єх складу, а також i в спецiальних нормах (спецiальне
законодавство). Так, законами Украєни вiд 19 вересня 1991 року
<Про господарськi товариства> i вiд 27 березня 1991 року <Про
пiдприумства в Украєнi>, а також законодавством, що регулюу iнве-
стицiйну дiяльнiсть i дiяльнiсть транспорту, передбачено, що гос-
подарськi вiдносини пiдприумства з iншими пiдприумствами i гро-
мадянами - субуктами пiдприумницькоє дiяльностi, здiйснюють-
179
ся на договiрних засадах. Йдеться саме про господарську дiяльнiсть,
а отже, i не про що iнше, як про господарськi договори. Термiн <гос-
подарський договiр> широко використовууться в юридичнiй лiтера-
турi, його не може обiйти i законодавство. Так, ст. 12 АПК регла-
ментуу: <Арбiтражнi суди вирiшують спори, що виникають при
укладеннi, змiнi, розiрваннi i виконаннi господарських договорiв...>
За умов жорсткоє адмiнiстративно-командноє системи госпо-
дарському договору були притаманнi плановiсть i досить обме-
жений субуктний його склад, а тому порiвняно легко було провес-
ти чiтку межу мiж ним та iншими видами договорiв. Ситуацiя
рiзко змiнилася за умов переходу до ринковоє економiки, коли
плановiсть утратила своу значення, а субуктний склад договiрних
вiдносин розширився i змiнився настiльки, що здiйснювати пiдпри-
умницьку дiяльнiсть можуть i фiзичнi особи (зареустрованi як
пiдприумцi). Отож важко провести чiтке розмежування мiжгос-
подарським договором та iншими договорами. Проте аналiз госпо-
дарських вiдносин i договорiв, якi єх опосередковують, дау пiдстави
вирiзнити особливостi, притаманнi саме господарському договору.
По-перше, господарськi договори - це угоди, урегульованi
господарським законодавством, якi передбачають спiвробiтницт-
во сторiн у досягненнi господарських (комерцiйних) результатiв.
Вони, як правило, обслуговують безпосередньо виробництво та
господарський (комерцiйний) обiг.
По-друге, господарськi договори мають спецiальнi правила
щодо порядку єх укладення, урегулювання розбiжностей, змiни та
розiрвання (статтi 10, 11 АПК Украєни).
По-трету, тiльки господарським договорам, зокрема таким, якi
спрямованi на забезпечення прiоритетних потреб народного госпо-
дарства Украєни, притаманна плановiсть. Вони укладаються на пiд-
ставi державних замовлень i обовязково повиннi єм вiдповiдати.
По-четверте, господарськi договори, як правило, повиннi укла-
датися в письмовiй або iншiй формi, яка б обуктивно могла сприй-
матися третiми особами (судовими органами, органами управлiн-
ня i контролю, iншими органами i особами).
З урахуваннями перелiчених особливостей можна сформулю-
вати таке визначення господарського договору.
Господарський договiр - це угода субуктiв господарювання,
що спрямована на встановлення мiж ними господарських зобовя-
зань i передбачау Єхну спiвробiтництво в досягненнi визначених
нею господарських (комерцiйних) результатiв.
180
2. Види господарських договорiв.
Договiр <за вертикаллю>.
Внутрiшньогосподарський договiр.
Упереджувальний договiр


и умовах доринкових вiдносин договору вiдводилася,
головним чином, роль деталiзацiє планових актiв. Вiдповiдно до
цього форми i види договiрних вiдносин були залежними вiд пла-
нових показникiв, а сторони - обмеженими у формуваннi умов
договорiв, якi єх опосередковували, i т. iн.
Перехiд до ринковоє економiки характеризууться рiзноманiт-
нiстю форм власностi, субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi, форм
ведення виробництва та господарювання i, як результат цього,
широким колом i рiзноманiтнiстю господарських договорiв. Саме
з єх допомогою промисловi та iншi пiдприумства i пiдприумцi пла-
нують свою дiяльнiсть. Вiдтепер не план, а договiр став основним
важелем планування господарськоє i пiдприумницькоє дiяльностi
i регулювання вiдносин мiж єє субуктами.
Господарськi договори можна пiдроздiлити на окремi види.
Класифiкуються вони за тими ж ознаками, за якими проводиться
класифiкацiя усiх цивiльно-правових договорiв.
Так, визначальною ознакою будь-якого договору у досягнен-
ня домовленостi, згоди сторiн про його укладення. Але у такi до-
говори, для укладення яких тiльки домовленостi недостатньо. i
Окрiм неє, необхiдним у виконання певних дiй, наприклад, пере-
дача цiнностей, речей, предметiв i т. iн., пiсля чого договiр вва-
жауться укладеним. Такi договори називаються реальними.
Якщо ж для укладення договору достатньо однiує домовле-
ностi сторiн, то укладений договiр називатиметься консенсуаль-
ним. Так, договiр поставки продукцiє вважауться укладеним з мо-
менту, коли сторони домовилися пiдписати даний договiр, хоч
поставка, передача продукцiє i єє оплата проводитиметься в май-
бутньому. Слiд при цьому зазначити, що ця класифiкацiя деякою
мiрою мау умовний характер. Термiн <реальний договiр> аж нiяк
не означау, що договiр консенсуальний, на противагу реальному,
якийсь неiснуючий. Консенсуальнi договори - рiч повсякденна,
вони доволi часто зустрiчаються в умовах господарювання. Отже
така класифiкацiя вказуу на спосiб виконання договорiв, а не на
єх сутнiсть i саму природу.
181
Беручи за основу розподiл прав i обовязкiв, розрiзняють до-
говори одностороннi i двостороннi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117