Така структура промислово-фiнансових груп нагадуу промисловi обуднан-
ня, якi iснували свого часу в Радянському Союзi (див., напр.: Пропекая Г. В. Право-
вые вопросы организации и деятельности промышленных объединений. К., 1971).
2 Див.: Уряд. курур. 1996. 1 серп.
3 Див.: Грудницька С. М. Правовий статус обуднань пiдприумств у промисло-
востi // Автореферат дисертацiє на здобуття наукового ступеня кандидата юридич-
них наук. Донецьк, 1997. С. 6.
4 Див.: Нiколаув В. Про iнститут юридичноє особи // Право Украєни. 1997. № 7.
С. 18; Березюк 0. Господарськi обуднання: стан законодавства та перспективи роз-
витку // Право Украєни. 1998. № 3. С. 28.
5 Див.: Слов В. Засновницькi документи про створення господарських обуд-
нань, єх змiст // Право Украєни. 1998. № 1. С. 93.
38
Гадаумо, що для ототожнювання обуднань пiдприумств з гос-
подарськими товариствами (хоча в них iснуу багато спiльного) не-
мау достатнiх пiдстав, оскiльки Законом <Про внесення змiн до
Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> господарськi това-
риства вiднесенi до одного з видiв пiдприумств. Щоправда, у звяз-
ку з цим втрачауться чiткий критерiй щодо розмежування обуд-
нань i пiдприумств. Тепер ми не можемо сказати, що пiдприумство
вiдрiзняуться вiд обуднання тим, що не мау у своєм складi iнших
юридичних осiб.
Залежно вiд характеру взаумовiдносин мiж обуднанням та його
учасником можна вирiзнити обуднання координацiйного i субор-
динацiйного типу. Першi (асоцiацiє, корпорацiє тощо) здiйснюють
координацiю основноє господарськоє дiяльностi i можуть виконувати
одну або кiлька виробничо-господарських i управлiнських функцiй,
покладених на них учасниками договору. Другi (холдiнги, концер-
ни тощо) спецiалiзуються на управлiннi дiяльностi пiдприумств-
учасникiв завдяки субординацiйному характеру звязкiв в обуд-
наннi на пiдставi фiнансовоє залежностi або договору про центра-
лiзацiю значноє частини управлiнських функцiй.
Але i в першому i в другому випадку хоч i породжуються
вiдносини залежностi, але вони не мають характеру контролю-
пiдлягання.
4. Припинення дiяльностi, пiдприумств
i обуднань (реорганiзацiя i лiквiдацiя)
Припинення дiяльностi промислового пiдприумства
здiйснюуться шляхом реорганiзацiє (злиття, приуднання, роздiлен-
ня, перетворення) або лiквiдацiє за рiшенням власника, а що сто-
сууться державних пiдприумств i пiдприумств з часткою державноє
власностi понад 50 вiдсоткiв вартостi майна - за рiшенням влас-
ника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого
створювати такi пiдприумства, чи за рiшенням суду або арбiтраж-
ного суду.
Реорганiзацiя промислового пiдприумства, яке може викликати
негативнi екологiчнi, демографiчнi та iншi наслiдки для населен-
Див.: Грудницька С. М. Згадувана праця. С. 13-14.
39
ня тiує чи iншоє територiальноє одиницi, узгоджууться з вiдповiд-
ним органом мiсцевого самоврядування.
Правова регламентацiя припинення дiяльностi пiдприумств як юри-
дичних осiб передбачена ст. 37 ЦК та статтями 34-36 Закону Украєни
вiд 27 березня 1991 року <Про пiдприумства в Украєнi>, ст. 19 Закону
Украєни вiд 7 лютого 1991 року <Про пiдприумництво>, ст. 22 Закону
Украєни вiд 19 вересня 1991 року <Про господарськi товариства>.
Законодавча регламентацiя припинення дiяльностi пiдпри-
умств у досить складною. Законодавство не завжди чiтко розрiз-
няу пiдстави, способи та форми такого припинення, внаслiдок чого
в практицi застосування цього правового iнституту iнодi припус-
каються помилок.
Пiдставами для припинення дiяльностi пiдприумства можуть
бути певнi фактичнi обставини, з якими закон повязуу єє припинен-
ня. Цi пiдстави установлюються як законом (Законами Украєни вiд
18 лютого 1992 року <Про обмеження монополiзму та недопущен-
ня недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>, вiд
14 травня 1992 року <Про банкрутство> та iн.), так i установчими
документами юридичноє особи. Передусiм - це досягнення мети,
яку ставило перед собою пiдприумство при заснуваннi, або ж за-
кiнчення термiну, на який воно створювалося.
Закон визначау порядок припинення дiяльностi юридичноє
особи, право вiдповiдного органу приймати рiшення про припи-
нення дiяльностi пiдприумства. Чинне законодавство Украєни пе-
редбачау способи (порядок) припинення дiяльностi пiдприумства
як добровiльний, так i примусовий. У першому випадку рiшення
щодо припинення дiяльностi пiдприумства приймау власник май-
на, на основi якого створена вiдповiдна пiдприумницька структу-
ра, або уповноважений власником орган. Так, щодо державних i
комунальних пiдприумств право приймати таке рiшення надано
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, галузевим мiнiстерствам, iншим орга-
нам державноє виконавчоє влади, обласним державним адмiнiст-
рацiям i виконавчим комiтетам мiсцевих рад депутатiв, якi упов-
новаженi управляти комунальним майном.
Пiдставами для добровiльного припинення дiяльностi пiдпри-
умства можуть бути як обуктивнi причини, наприклад фiнансово-
економiчний стан, так i субуктивнi, наприклад небажання влас-
ника продовжувати пiдприумницьку дiяльнiсть.
У другому випадку припинення дiяльностi пiдприумства (у
примусовому порядку) здiйснюуться за рiшенням суду або арбiт-
40
ражного суду, а також уповноваженого органу (наприклад, анти-
монопольного органу) у визначеному законом порядку.
Пiдставами для примусового припинення дiяльностi пiдприум-
ства можуть бути порушення законодавства як при створеннi пiд-
приумства, так i пiд час його господарськоє дiяльностi, а також
визнання пiдприумства банкрутом.
Законодавством передбачаються форми та правовi наслiдки
припинення дiяльностi пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117