1). Серед них найпоширенiши-
ми у акцiонернi товариства та товариства з обмеженою вiдпо-
вiдальнiстю.
Акцiонерне товариство - це господарське товариство, ста-
тутний фонд якого розподiлений на певне число акцiй однаковоє
номiнальноє вартостi. Воно несе вiдповiдальнiсть за зобовязан-
нями лише своєм майном2. Акцiонерне товариство може бути за-
критим i вiдкритим. Закритим акцiонерним товариством вважауться
товариство, акцiє якого розповсюджуються лише мiж його заснов-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 31. Ст. 440.
2 Як свiдчать лiтературнi джерела, виникнення акцiонерних товариств повя-
зане з переходом до кредитного господарства, з появою великих пiдприумств, коли
"виник посилений попит на великi капiтали, що могли утворитися лише шляхом
акцiонерних обуднань" (див.: Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. Спб.,
1908. С. 56).
31
никами. Чинне законодавство передбачау можливiсть перетворен-
ня такого товариства на вiдкрите, тобто таке, акцiє якого можуть
придбати будь-якi особи шляхом вiдкритоє передплати, купiвлi-
продажу на бiржi.
Засновниками акцiонерного товариства можуть бути фiзичнi та
юридичнi особи. Вони укладають договiр про спiльну дiяльнiсть, у
якому визначають основнi данi, що характеризують майбутну акцi-
онерне товариство, порядок виконання спiльноє дiяльностi у ство-
реннi товариства, вiдповiдальнiсть перед особами, якi пiдписалися
на акцiє, тощо. Обовязками засновникiв у скликання установчих
зборiв, єх проведення, реустрацiя акцiонерного товариства.
Установчi збори приймають рєшення про створення акцiонер-
ного товариства, затверджують його статут, обирають раду акцiо-
нерiв (спостережну раду), виконавчi та контрольнi органи товари-
ства, вирiшують питання про схвалення угод, укладених заснов-
никами до створення товариства, i т. iн.
Органами управлiння акцiонерного товариства у загальнi збо-
ри товариства, рада акцiонерiв (спостережна рада), правлiння. Ви-
щий орган - загальнi збори, якими розглядаються такi питання:
визначення основних напрямкiв дiяльностi акцiонерного товари-
ства i затвердження його планiв та звiтiв про єхну виконання, вне-
сення змiн до статуту товариства, обрання чи вiдкликання членiв
ради (спостережноє ради), обрання чи вiдкликання членiв виконав-
чого органу i ревiзiйноє комiсiє, затвердження рiчних результатiв
дiяльностi товариства та ряд iнших питань, передбачених ст. 41
Закону <Про господарськi товариства>.
Виконавчим органом акцiонерного товариства у правлiння
або iнший орган, передбачений статутом. Цей орган здiйснюу ке-
рiвництво поточною дiяльнiстю товариства. Вiн вирiшуу всi пи-
тання дiяльностi товариства, крiм тих, якi належать до компе-
тенцiє загальних зборiв та ради акцiонерного товариства (спо-
стережноє ради). Голова правлiння акцiонерного товариства мау
право без доручення здiйснювати дiє вiд iменi товариства, пiдпи-
сувати договори, представляти iнтереси товариства в державних
органах, виступати вiд його iменi в судi, арбiтражному судi тощо.
Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю акцiонерного
товариства здiйснюу ревiзiйна комiсiя, яка обирауться з числа
акцiонерiв.
Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю - це товариство,
, статутний фонд якого складауться з вкладiв його учасникiв. Вони
32
несуть вiдповiдальнiсть за заборгованiсть товариства в межах єх
часток.
Вищим органом управлiння товариства з обмеженою вiдповi-
дальнiстю, як i акцiонерного, у збори його учасникiв. Вони скла-
даються з учасникiв товариства або призначених ними представ-
никiв. Виконавчим органом цього товариства у дирекцiя (колегiаль-
ний орган) або директор (одноосiбний орган). Дирекцiю очолюу
генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути
i особи, якi не належать до числа учасникiв товариства. Дирекцiя
(директор) пiдзвiтна зборам учасникiв i мау органiзовувати вико-
нання його рiшень.
Товариством з додатковою вiдповiдальнiстю визнауться то-
вариство, статутний фонд якого розподiлений на частки, розмiри
яких визначенi установчими документами. Учасники такого това-
риства вiдповiдають за його борги своєми внесками до статутне
го фонду, а при недостатностi цих сум - додатково майном, що
єм належить, в однаковому для всiх учасникiв кратному розмiрi до
внеску кожного учасника. Граничний розмiр вiдповiдальностi
учасникiв передбачауться установчими документами.
До товариств з додатковою вiдповiдальнiстю застосовуються
загальнi правила про установчi документи i державну реустрацiю
товариств, обовязки єх учасникiв.
Повним товариством у таке товариство, всi учасники якого
здiйснюють спiльну господарську, пiдприумницьку дiяльнiсть i не-
суть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобовязаннями товариства
всiм своєм майном2.
Ведення справ повного товариства може здiйснюватись або
всiма учасниками, або одним чи кiлькома, якi виступають вiд iменi
товариства, але за загальноє згоди всiх учасникiв. В останньому
випадку обсяг повноважень учасникiв визначауться дорученням,
що пiдписууться iншими учасниками товариства. Учасники, яким
було доручено ведення справ повного товариства, зобовязанi да-
Такими ознаками характеризувалися товариства з обмеженою вiдповiдальнi-
стю, що передбачалися цивiльним законодавством перших рокiв радянськоє влади в
Росiє (див.: Гоихбарг А. Г. Очерки хозяйственного права. М., 1927. С. 50). i зараз ця
форма товариств в законодавствах увропейських краєн, окрiм законодавства Украє-
ни, в окрему категорiю товариств не видiляуться.
2 Повнi товариства беруть свiй початок ще в римському правi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117