Виходячи з зазначених обставин, наявнiсть яких не оспо-
рюуться у протестi, не було пiдстав вважата, щопозивачем
допущене грубе порушення трудових обовязкiв.
Зазначенi висновки не спростовуються також листом голо-
вного iнженера заводу "Ковельсiльмаш" i актом комiсiє, на. якi
у посилання у протестi. Справдi, листом вiд 11 лютого 1992 р.
головний iнженер заводу "Ковельсiльмаш"; лабораторiя якого
12 листопада 1991 р. робила хiмiчний аналiз якостi одержаноє
заводом "Свiтязь" сталi i визнала, що вона належить до~сталi
марки СТ-0 повiдомив, що через вiдсутнiсть нормативно-тех-
нiчиоi документацiє дати висновок про марку сталi не мау мож-
ливостi> Проте це спростування надiйшло не на час-вирiшення
питання про придатнiсть сталi для виготовлення сердечникiв,
а.через декiлька мiсяцiв.
В актi комiсiє вiд 16 iяипня 1992 р., з яким у протестi
повязууться висновок про необхiднiсть залучення-до участi в
- 50 -
справi спецiалiстiв, зазначауться, що, .виходячи з iснуючих
стандартiв, позивач мав призначити повторний аналiз якостi
сталi. -
Судом встановлеио, що 24 жовтня 1991 р. всупереч стан-
дарту i технiчним умовам сталь була вiдправлена без сер-
тифiката. Тому провести єє повторний аналiз позивач не мiг у
звязку з вiдсутнiстю на заводi хiмлабораторiє. Сам же по собi
зазначений вище акт з врахуванням встановлених судом об-
ставин не свiдчить про безвiдповiдальне ставлення С. до вико-
нання своєх обовязкiв.
Оскiльки обставини, що мають значення для вирiшення
Справи, зясовано повно i наявнiсть єх пiдтверджууться зiбра-
ними у справi доказами, Пленум Верховного Суду протест
заступника Генерального прокурора залишив без задоволення..
За п, 2 ст. 41 Кодексу законiв про працю Украєни може бути
розiрвано трудовий договiр з працiвником, який безпосередньо
обслуговуу грошовi або товарнi цiнностi (зайнятий єх прий-
манням> зберiганням, транспортуванням, озподiлом тощо) i
вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi дають власнику
або уповноваженому ним органу пiдстави для втрати до нього
довiря, зокрема порушення правил проведення операцiй з ма-
терiальними цiнностями
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 6 липня 1994 р.
С. предявила позов до Тисменецького районного обуднання
промислових пiдприумств про поновлення на роботi та стягнен-
ня заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
Позивачка зазначала, що вона працювала у вiдповiдача на
посадi майстра-пекаря пятого розряду. Наказом вiд 20 сiчня
1989 р. була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку
з втратою довiря.
Посилаючись на те, що єє звiльнення здiйснено незаконно,
оскiльки адмiнiстрацiя не мала пiдстав виразити єй недовiря i
пiд час єє звiльнення було допущено порушення вимог ст. 252
КЗпП, С. просила задовольнитр єє позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє iвано-Франкiвського обласного су-
ду вiд б травня 1994 р. позов задоволене. .


У касацiйнiй скарзi Тис
пiдприумств просить рiшеная суду i
на новий розгляд, посилаючись на те,
оцiнку доказам у, справi, в звязку з .ч
ваного висновку про те, що не було пiд
позивачцi. : ая-й
Судова колегiя Верховного Суду УкрашиЩ
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 28 постанови № 9
вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами тру-
дових спорiв" розяснив, що звiльнення з пiдстав втрати довiря
(п. 2 ст. 41) суд може визнати обгрунтованим, якщо працiвник,
який безпосередньо обслуговуу, грошовi або товарнi цiнностi
(зайнятий єх прийманням, зберiганням, транспортуванням, роз-
подiлом тощо), вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi
дають власнику або уповноваженому ним органу пiдстави для
втрати до нього довiря (зокрема, порушення правил проведен-
ня операцiй з матерiальними .цiнностями).
Вирiшуючи спiр, суд повно .й всебiчно перевiрив обставини,
за яких С. була звiльнена з роботи за втратою довiря, i об-
грунтовано дiйшов висновку, що у вiдповiдача не було пiдстав
для .розiрвання з нею трудового договору за п. 2 ст, 41 КЗпП.
Такий висновок у правильним. Вiн пiдтверджууться доказа-
ми, якi у в справi.
Зокрема, з рiшення Тисменецького районного суду Вiд 20
серпня 1.992 р. вбачауться, що вiдповiдачу було вiдмовлено в
позовi до С. про вiдшкодування збиткiв в сумi 665 крб. 31 коп.
через вiдсутнiсть винних дiй.
- Постановою слiдчого прокуратури Тисменецького району
вiд 26 сiчня 1994 р. було закрито кримiнальну справу щодо
С. через вiдсутнiсть в єє дiях складу злочину.
Що ж до нестачi в С. олiє та дрiжджiв, ти вiдповiдно до
звiту М. вiд 6 сiчня 1989 р. у С. були лишки олiє, а не нестача.
Нестача ж дрiжджiв утворилася внаслiдок неправильного єх
облiку.
З урахуванням стану облiку матерiальних цiнностей та ве-
дення документацiє у вiдповiдача суд обгрунтовано дiйшов вис-
новку, що останнiм не доведено, що С. за власною iнiцiативою
умисно пiдписала накладнi на сироватку, завiренi технологом,
i єй було вiдомо про єх безтоварнiсть.
Рiшення суду у правильним й обгрунтованим, а касацiйна
скарга безпiдставною i не спростовуу викладених у ньому вис-
новкiв. Керуючись статтями 310, 311 ЩiК Украєни, судова
колегiя Верховного Суду залишила рiшення судовоє колегiє об-
ласного суду без змiни.
\ - ---- - - Тує.
Звiльнення у звязку з втратою довiря не у заходом дис-
циплiнарного стягнення i може бути проведено незалежно вiд
притягнення особи до дисциплiнарноє вiдповiдальностi за вчи-
нений проступок
Ухвала судовт колеги, в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 14 липня 1982 р.
М. предявила позов до житомирського районного унiвер-
магу про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати
за час вимушеного прогулу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126