ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

,- i
1/6, а за К. - на 1./3 частину будинку. .; . ,
У протестi заступника Голови Верховного "Суду. УкраЄйГ
порушено питання про скасування зазначених рiшень з на-
правленням справи на новий розгляд. Протест-пiдлягау задо-
воленню з таких пiдстав.
Частково задовольняючи позови, народний суд виходив" з
того, що спадкова маса складауться з 1/2 частини будинку,
яку батько позивача заповiв у рiвних частках йому та вiд-
повiдачу, а також з того, що Г. i К-ко згiдно зi ст. 535 Ци-
вiльного кодексу мали право на обовязкову частку в спадщинi,
тобто разом - на 1/6 частину будинку, яку суд визнав за
можливе приуднати до видiленоє вiдповiдачу частки. Судова
колегiя обласного суду з такими висновками народного суду
погодилася. :
Проте вони зробленi без зясування дiйсних обставин справи..
Вiдповiдно до ст. 535 Цивiльного кодексу Г. i К-ко як
непрацездатнi за вiком дiти спадкодавця мали право ва обовяз-
кову частку в спадщинi.
Для правильного визначення розмiру обовязковоє частка
суду належало зясувати коло спадкоумцiв за законом, якi б
закликалися по спадщини за вiдсутностi заповiту. Проте суд
цих важливих обставин не зясував, а тому його висновки еєО>к:Ц:
совно розмiру iдеальних часток спадкоумцiв у правi власаой||ч
на спадкове майно не можна визнати обгрунтованими. / ;Ж>;i
Згiдно зi ст. 535 Цивiльного кодексу при визначеннi роз>
обовязковоє частки враховууться все спадкове майно, в
числi й предмети звичайноє домашньоє обстановки i
чого суд також не зробив, взявши до уваги лише
яке складено заповiт.
Виходячи з наведеного, президiя Києвського обла
скасувала судовi рiшення, а справу направила
розгляд. , . . . :-," , ..





Згiдно зi ст. 556 Цивiльного кодексу Украєни за боргами спад-
кодавця вiдповiдають лише спадкоумцi, якi прийняли спадщину
Ухвала судова колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 27 листопада 1991 р. ,
(витяг) / -
О.О.Ц. предявила позов до О.Є.Ц., В.К. та О.В.Ц. про виз-
нання договору дарування автомобiля недiйсним i визнання
права власностi на нього. Позивачка, зазначала, що єє син пе-
ребував у шлюбi з О.В.Ц., бабуся якоє як iнвалiд могла при-
дбати для неє за-пiльговою чергою автомобiль. З цiую метою
О.О.Ц. зняла зi свого особового рахунку в Ощадбанку
10 тис. крб., оформила чек на суму 8900 крб. на iмя бабусi
вiдповiдачки, передала його синовi i вiн на iмя бабусi придбав
автомобiль, який та подарувала онуцi. До участi в справi за
клопотанням позивачки у звязку зi змiною нею позовних ви-
мог був притягнутий батько вiдповiдачки В.К. Змiнивши
пiдстави позову, О.О.Ц. просила стягнути з. вiдповiдачiв
вартiсть понесених нею витрат на придбання автомобiля.
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Черкаського
обласного суду в позовi вiдмовлено.
У касацiйнiй скарзi О.О.Ц. просила скасувати рiшення суду,
а справу направити на новий розгляд, посилаючись на без-
пiдставнiсть висновкiв суду, який не врахував, що автомобiль
був придбаний на й кошта i дарувати його без єє згоди онуцi
бабуся не могла. -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни касацiйну скаргу залишила без задоволення i в ухвалi
про залишення рiшення без змiни вказала на таке.
Судом встановлено, що бабуся вiдповiдачки придбала в Чер-
каському обласному центрi "Автовазтехобслуговування" авто-
мобiль, який подарувала своєй онуцi, а .незабаром померла.
Пiсля єє смертi син-вiдповiдач у сєiравi спадщини не приймав.
За таких .обставин висновок суду про те, що договiр дарування
укладено з додержанням вимог закону, вiдповiдау зiбраним у
справi доказам, i самапозивачка вiдмовилася вiд вимог про
визнання його недiйсним.
Що ж до вимог про вiдшкодування вартостi автомобiля i
стагнеиня 900 крб., переданих для його придбання, то йуд
обгрунтовано залишив єх без задоволення, оскiльки згiдно зi
ст, 556 Цивiльного кодексу за боргами- спадкодавця
вiдповiдають лише спадкоумцi, якi прийняли спадщину.
Вiдповiдач пiсля смертi матерi спадщини не приймав, тому i
не повкнеа яести вiдповiдальностi.
За таких обставик пiдстав для перегляду судового рiшення
судова колегiя Верховного Суду Украєни не встановила.
- 154 -
Заповiт повинен бути пiдписаний особисто заповiдачем. Якщо
ж в силу фiзичних вад, хвороби або з iнших причин заповiдач
не може власноручно пiдписати заповiт, його на прохання за-
повiдача може бути пiдписано iншою особою в присутностi
нотарiуса або iншоє службовоє особи (ст. 542 Цивiльного ко-
дексу Украєни) iз зазначенням причин, з яких заповiдач не
мiг зробити це власноручно
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСРвiдI2ли.)1!Щ,у. - - -
У серпнi 1971 р. Р. i Т. предявиш -> 6 iЮЗiЖ д0 Д. прог
визнання заповiту недiйсним. :
Позивачi зазначали, що єх матерi, а вiдповiдача - бабi
Д-кiй належав будинок, у с. Куровичах Львiвськоє областi.
13 сiчня 1971 р. вона померла. Як єм стало вiдомо, вiдповiдач
за кiлька днiв до смертi Д-коє, скориставшись безпорадним
станом останньоє, перевiз П з с. Куровичiв, де вона постiйно
проживала, до себе в с. Станимир Перемишлянського району
Львiвськоє воластi. 9 сiчня 1972 р. вiд iменi Д-коє там було
оформлено Заповiт, за яким єє будинок у с. Куровичах за-
повiдався Д.
Посилаючись на те, що заповiт були складено з порушенням
< вимог закону i на те, що єх як непрацездатних не могли по-
збавити обовязковоє частки у спадковому майнi, позивачi про-
сили визнати заповiт недiйсним.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнiм рiшен-
ням Львiвського обласного суду вiд 2 червня 1972 р. позов
задоволене, згаданий заповiт визнано недiйсним.
У касацiйнiй скарзi Д. просив рiшення скасувати i в позовi
вiдмовити, оскiльки вважав, що суд без достатнiх пiдстав задо-
вольнив вимоги позивачiв, не врахувавши дiйсного волевияв-
лення спадходавицi. "
Касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Як видно з матерiалiв справи, заповiт було оформлено Стани-
мирською сiльською Радою депутатiв трудящих з порушенням
вимог закону. Стаття 541 Цивiльного кодексу Украєни перед-
бачау, що заповiт мау бути пiдписаний особисто заповiдачем,
Заповiт же вiд iменi Д-коє про передачу майна Д. спадкодавнця
не пiдписала. ;
Згiдно зi ст. 543 Цивiльного кодексу, якщо заповiдач вна-
слiдок фiзичних вад, хвороби або iнших причин не може вд>ер
. норучно пiдписати заповiт, вiн на прохання заповiдача ;
бути пiдписаний у присутностi нотарiуса або: iншоє
особи (ст. 542 цього ж Кодексу) iншою особою з
причин, з яких. заповiдач не мiг пiдписати заповiт
У заповiтi зазначено, що Д-ка не пiдписала пеж
слiдок того, що вона неписьменна. Однак судам


що Д-ка була письменною. Це пiдтверджууться письмовими
доказами, зокрема, дорученням на виплату пенсiє, в якому у
зразок ЄЄ пiдпису, пiдписами в одержаннi пенсiє, записами в
погосподарських книгах.
Будь-яких iнших причин, з яких Д-ка не пiдписала за-
повiту, не зазначено. Не вказано в заповiтi й того, що вона
доручала будь-кому з присутнiх пiдписати заповiт вiд свого
iменi.
Беручи до уваги наведене i те, що вiдповiдач не донiв, що
дiйсне волевиявлення заповiдачки Д-коє було спрямоване на
передачу майна саме йому, висновок суду про визнання за-
повiту недiйсним слiд визнати обгрунтованим.
Вiдповiдно до ст. 544 Цивiльного кодексу Украєни заповiдач
у будь-який час може скасувати складений заповiт складенням
нового заповiту або шляхом подання до нотарiального органу
вiдповiдноє заяви. За змiстом закону внаслiдок цихдiй настау
безумЬвне i безповоротне скасування заповiту.. Якщо новий
заповiт скасовуу попереднiй, цей попереднiй заповiт не понов-
люуться, коли пiзнiше складений заповiт буде скасовано зая-
вою заповiдача
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 11 травня 1994 р.-
(витяг)
У березнi 1990 р. 3. та К. в iнтересах неповнолiтньоє К.А.
звернулися з позовом до М.М. про визнання права власностi
на жилий будинок. В заявi зазначалося, що пiсля смертi єх
баби М-к, яка померла 12 травня 1989 р., залишалось спадкове
майно, до складу якого входять жилий: будинок з господар-
ськими- будiвлями, розташований в с. Зарванцях Вiнницького
району по вул. iнтернацiональнiй, 22. За життя спадкодавиця
М-к залишила заповiт вiд 14 березня 1988 р., в якому визна-
чила єх як спадкоумцiв свого будинку. Вони вчасно звернулися
а нотарiальну, контору з заявою про прийняття спадщини за
заповiтом. Але єм стало вiдомо, що незадовго до смертi М-к єє
дочка, а вiдповiдача - мати М.Н. пiд приводом погостювати
та полiкуватися забрала спадкодавицю до себе додому в
м. Вiнницю, ввела ЄЄ в оману i змусила пiдписати новий заповiт
на користь М.М. ,
Пiзнiше, коли позивачам стало вiдомо, що спадаодавиця,
перебуваючи у матерi вiдповiдача у м. Вiнницi, пiд тиском
останньоє склала заяву про скасування заповiту, а не новий
156 -
заповiт, 3-i К. змiнили позовнi вимоги.
могла розумiти значення своєх дiй, оскiльки (
ною .i юридичне> неосвiченою, вони просили в
єх iмя дiйсним та визнати за ними право вл
будинок.
Дочка спадкодавипi М.Н. звернулась, до суду з
3., К., М.М. i П., в якому зазначала, що 12 травня
померла єє мати М-к. Пiсля смертi останньоє вiдкрилася
щина на жилий будинок, розташований в с. Зарванцях
нипького району. Мати за життя склала декiлька заловйЙЙ
останнiй скасувала заявою вiд 12 квiтня 1989 р. На спадковiвi
будинок у два спадкоумцi за законом - вона i єє сестра
вiдповiдачка єє. В звязку з тим, що мiж спадкоумцями винижi :
спiр про подiл будинку, нотарiальна контора не видау єй свiдоц> ;
тво про право спадкування за законом. Тому вона просиєь суд :д
визнати за нею право власностi на 1/2 частину жилого буднику
в порядку спадкування за законом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики