ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


За обставин, коли умови працi Т. iстотно змiнилися, єє вiд-
мова вiд виконання покладених на неє обовязкiв не могла
розцiнюватись як порушення трудовоє дисциплiни, що тягне
дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, а звiдси - i звiльнення за п. З
ст. 40 КЗпП. Про iстотну змiну умов трудового договору
адмiнiстрацiя зобовязана була повiдомити позивачку за два
мiсяцi, а при вiдмовi останньоє вiд виконання роботи в нових
умовах могла звiльнити єє за п. 6 ст. 36 КЗпП.
Систематичне невиконання або неналежне виконання робiт-
. ником чи службовцем без поважних причин обовязкiв, покла-
дених на нього трудовим договором або правилами внутрiш-
нього трудового розпорядку, якщо до нього ранiше засто-
совувалися заходи дисциплiнарного стягнення чи громадського
впливу, може бути пiдставою для розiрвання трудового
договору
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 29 квiтня 1980 р.
(витяг)
У серпнi 1979 р. К. предявив позов до Рожнятiвськоє стан-
цiє по боротьбi з хворобами худоби про поновлення на роботi
та стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу. По-
зивач зазначав, що наказом вiд 18 червня 1979 р. його звiль-
нено з посади завiдуючого Спаською ветеринарною дiльницею
Рожнятiвськоє станцiє по боротьбi з хворобами худоби за п. З
ст. 40 КЗпП Украєни. Посилаючись на те, що дисциплiнарнi
стягнення застосовувались до нього з порушенням вимог закону
-,без витребування письмових пояснень i без ознайомлення з
наказами, а засiдання мiсцевкому профспiлки, на якому було
дано згоду на звiльнення, проведене без його участi, К. просив
задовольнити його вимоги.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє iвано-Франкiвського обласного су-
ду вiд 12 березня 1980 р. у позовi вiдмовлено.
У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати судове
рiшення, мотивуючи це тим, що суд не перевiрив законностi
й обгрунтованостi застосованих до нього дисциплiнарних
стягнень.
Касацiйна скарга не пiдлягау задоволенню. Як встановлено
судом, позивач ненадежно виконував своє трудовi обовязки,
порушував встановленi правила ветеринарноє служби, не зробив
висновкiв пiсля вжиття до .нього заходiв дисциплiнарного стяг-
нення. ЗО травня та 11 червня 1979 р. на нього було накладено
дисциплiнарнi стягнення за проступки по роботi. 15 червня
1979 р. вiн видав жительцi одного з сiл фiктивний акт вибра-
ковки корови на забiй через хворобу, який був предявлений
- 37 -



для одержання страховоє суми до органiв державного страху-
вання. Саме це порушення посадових обовязкiв, як встанов-
лено судом, i стало безпосередньою пiдставою для звiльнення
К. за п. З ст. 40 КЗпП.
Посилання у касацiйнiй скарзi на недодержання встанов-
леного ст. 149 КЗпП порядку притягнення до дисциплiнарноє
вiдповiдальностi не вiдповiдають матерiалам справи. Цi обста-
вини судом перевiрялись. Як було встановлено, позивач вiд-
мовився вiд дачi пояснень з приводу допущених ним порушень,
про що складено та пiдписано очевидцями вiдповiднi акти. Осо-
би, якiсклали цi акти, допитанi в судовому засiданнi i Пiд-
твердили викладенi в них обставини.
Безпiдставними у також посилання у касацiйнiй скарзi на
те, що мiсцевком розглянув подання начальника станцiє без
.участi позивача. Допитанi в судовому засiданнi свiдки пiд-
твердили, що вони особисто запрошували К. на засiдання мiс-
цевкому, проте вiн вiдмовився вiд участi в ньому. З цього
приводу також було складено акт.
Як вбачауться з протоколу засiдання, мiсцевком дав згоду
на звiльнення позивача за систематичне порушення трудовоє
дисциплiни.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК, судова колегiя Вер-
ховного Суду касацiйну скаргу К. залишила без задоволення,
а рiшення обласного суду без змiни.
Визначення працiвниковi мiсця роботи в iншому структурному
пiдроздiлi з iстотною змiною умов працi не у перемiщенням, i
вiдмова вiд виконання цiує роботи не може бути пiдставою для
звiльнення працiвника за п. 4 ст. 40 Кодексу законiв про працю
Украєни
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 17 сiчня 1990 р.
(витяг)
Н. предявила позов до Сарненського райпобуткомбiнату
про поновлення й на роботi та стягнення заробiтноє плати за
час вимушеного прогулу. Позивачка зазначала, що вона пра-
цювала швачкою-мотористкою в цеху масового шиття, а потiм
наказом (без єє згоди) була направлена на таку ж роботу до
цеху по виготовленню та ремонту меблiв. Оскiльки умови працi
на новому робочому Мiсцi вiдрiзнялися вiд тих, в яких пози-
вачка працювала ранiше, i за станом здоровя виконувати нову
роботу вона не мау можливостi, Н. вiд переведення вiдмовилась
i була звiльнена за прогул;
- 38 -


Вважаючи незаконним як направлення на роботу до iншого
.цеху, так i звiльнення за п. 4 ст. 40 КЗпП, позивачка просила
задовольнити єє вимоги.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Рiвненського обласного суду позов
задоволене. У касацiйнiй скарзi вiдповiдач, вважаючи висновки
суду такими, що не вiдповiдають фактичним обставинам спору,
просив скасувати рiшення i передати справу на новий розгляд.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни касацiйну скаргу
залишила без задоволення i вказала на таке.
Задовольняючи позовнi вимоги, суд виходив з того, що,
видавши наказ про направлення позивачки з цеху масового
шиття на таку ж посаду до цеху по виготовленню та ремонту
меблiв, адмiнiстрацiя не врахувала, що при цьому iстотно змi-
нювались умови єє -працi. Таке переведення у незаконним, а
вiдмова вiд виконання наказу - правомiрною.
Цi висновки вiдповiдають зiбраним у справi доказам та ви-
могам закону. Вiдповiдно до ст. 32 КЗпП не вважауться пере-
веденням на iншу роботу перемiщення працiвника на тому. ж
пiдприумствi, в установi, органiзацiє на iнше робоче мiсце, в
iнший структурний пiдроздiл на територiє пiдприумства, уста-
нови, органiзацiє, в межах тiує ж мiсцевостi, доручення роботи
на iншому механiзмi, агрегатi в межах спецiальностi, квалi-
фiкацiє або посади, обумовлене трудовим договором.
Перемiщення працiвника недопустиме, якщо воно протипо-
казане йому за станом здоровя. У такому разi, коли в звязку
зi змiнами в органiзацiє виробництва i працi вiдбулася iстотна
змiна умов працi - системи i розмiру єє оплати, режиму роботи,
встановлення або скасування неповного робочого часу, сумi-
щення професiй, змiна розрядiв i найменування посад тощо,
працiвник мау бути повiдомлений про проведенi змiни не пiз-
нiше нiж за два мiсяцi. Трудовий договiр з працiвником, який
вiдмовився вiд роботи в нових умовах, припиняуться за п. 6
ст. 36 КЗпП.
Поясненнями сторiн, матерiалами профспiлкового комiтету,
довiдками та iншими доказами, Дослiдженими судом, встанов-
лено, що розмiр заробiтноє плати у цеху по виготовленню та
ремонту меблiв- зменшувався, а обсяг робiт набагато зростав.
До того ж, за висновком санiтарного лiкаря, умови працi в
ньому не вiдповiдали санiтарно-гiгiунiчним нормам, а за станом
здоровя позивачка в таких умовах працювати не може.
За таких обставин суд обгрунтовано визнав, що у даному
разi мало мiсце не перемiщення на iнше робоче мiсце, (з чого
виходила адмiнiстрацiя), а змiна iстотних умов працi, яка може
бути проведена за згодою працiвника. Тому вiдмова вiд цього
не могла бути пiдставою для звiльнення за п. 4 ст. 40 КЗпП.
Отже, пiдстав для скасування рiшення про задоволення позову
немау.
- 39 -


Оскiльки звiльнення за п. 4 ст. 40 Кодексу законiв про працю
Украєни може мати мiсце при вiдсутностi працiвника на роботi
без поважних причин, суд зобовязаний всебiчно перевiрити
доводи позивача про вiдсутнiсть його з поважних причин, зок-
рема за станом здоровя
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд єє листопада 1992 р.
(витяг)
С. працювала актрисою Харкiвського театру юного глядача.
Наказом вiд 19 квiтня 1991 р. вона звiльнена з роботи за
п. 4 ст. 40 КЗпП.
У липнi 1991 р. С. звернулась до театру з позовом про
поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати за час
вимушеного прогулу, посилаючись на те, що прогулiв без по-
важних причин вона не вчиняла, оскiльки в перiод з 20 лютого
по 4 квiтня 1991 р. перебувала на амбулаторному лiкуваннi.
Рiшенням Ленiнського районного народного суду м. Харко-
ва вiд 1 листопада 1991 р., залишеним без змiни ухвалою
судовоє колегiє обласного суду вiд 3 грудня 199,1 р., в позовi
вiдмовлено.
Протест в. о. прокурора Харкiвськоє областi про скасування
судових рiшень постановою президiє обласного суду вiд 17 лип-
ня 1992 р. залишено без задоволення.
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
ставиться питання про скасування постановлених у справi рi-
шень i передачу справи на новий розгляд з тих пiдстав, що
зробленi народним судом висновки не грунтуються на мате-
рiалах справи.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдмовляючи в позовi, народний суд, з яким погодились
суди касацiйноє та наглядноє iнстанцiй, виходив з того, що
позивачка не подала суду доказiв, якi свiдчили б про по-
важнiсть причин єє вiдсутностi на роботi, а тому обгрунтовано
звiльнена за прогули.
Однак повнiстю з таким висновком погодитись не можна.
На обгрунтування своєх позовних вимог С. посилалась на
те, що в перiод з 20 лютого по 4 квiтня 1991 р. вона була
хворою i лiкувалась амбулаторне. У звязку з травмою ноги
зверталась по допомогу до лiкаря, про що подала вiдповiдну
довiдку. Однак суд не прийняв до уваги цi доводи i довiдку,
мотивуючи це тим, щов амбулаторнiй картцi позивачки немау
запису про те, що в перiод з 20 лютого по 4 квiтня вона
зверталась до лiкувальноє установи, а довiдку єй видано заднiм
числом. Питання ж про те, чи справдi в перiод з 20 лютого
по 4 квiтня 1991 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики