ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

вiдповiдач самовiльно
почав зводити жилий будинок у с. Вiльбiвному. Незважаючи
на неодноразову заборону виконкому Вiльбiвненськоє сiльради,
вiдповiдач продовжував будiвництво. Виконком Острозькоє рай-
онноє Ради депутатiв трудящих рiшенням вiд 15 травня 1968 р.
зобовязав вiдповiдача знести збудоване. Проте останнiй рi-
шення не виконав, у звязку з чим на нього накладено штраф
у сумi 10 крб. , : _
Рiшенням народного суду Острозького району вiд 12 верес"
- 221 -
ня 1968 р. збудований М. фундамент вилучено -i передано
сiльськiй Радi с. Вiльбiвного. Ухвалою Ровенського обласного
суду вiд 14 жовтня 1968 р. рiшенн суду залишено без змiни.
У протестi заступник Голови Верховного Суду У РСР про-
сить судовi рiшення скасувати, а провадженняв справi закрити.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. _У позовнiй
заявi виконком i його представник у судовому засiданнi про-
сили суд постановити рiшення про примусове знесення вiд-
повiдачем початого будiвництва будинку. Проте вiдповiдно до
ст. 105 Цивiльного кодексу суд не мiг розглядати такого позову,
оскiльки питання про знесення збудованого М. фундаменту мау
вирiшувати виконком. Рiшення про знесення фундаменту було
винесено виконкомом Острозькоє районноє Ради депутатiв тру-
дящих 15 травня 1968 р.. i його необхiдно тiльки виконати.
Народний суд не повинен був приймати такоє справи до
свого провадження, оскiльки даний спiр не пiдвiдомчий судовi.
Незважаючи на допущену народним судом помилку, облас-
ний суд без достатнiх пiдстав залишив його рiшення без змiни.
Президiя Ровенського обласного суду постановила: протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Рi-
шення народного суду Острозького району вiд 12 вересня
1968 р. i ухвалу Ровенського обласного суду вiд 14 жовтня
скасувати, а провадження- в справi закрити. /
Суд приймав вiдмову вiд позову про безоплатне вилучення
будинку за ст. 105 Цивiльного кодексу, якщо вона заявлена
на пiдставi рiшення виконкому мiсцевоє Ради народних де-
путатiв
Ухвала судова, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 19 квiтня 1978 р.
(витяг)
У сiчнi 1976 р. виконком Печорськоє, районноє Ради народ-
ник- депутатiв м. Киува предявив позов до Г.С. .i В.С. про
безоплатне вилучення будинку. Позивач зазначав, що власни-
ком будинку за договором купiвлi-продажу вiд 18 березня
1971 р. була Г.С. На час купiвлi домоволодiння складалось з
жилого одноповерхового будинку з двох кiмнат площею 18 i
14,1 кв. N. кухнi, коридора, веранди,кладовки та надвiрних
будiвель; 22 травня 1971 р. Г.С. вступила в шлюб з В.С., i
пiсля цього будинок перебудували. На мiсцi придбаного було
збудовано двоповерховий .будинок з чотирьох кiмнат, кухнi,
коридора. Сарай також перебудовано в жилий будинок з двох
кiмнат, коридора, кладовки.
- 222-
Рiшенням райвиконкому вiд 26 сiчня 1976 р. прибудови до
першого будинку узаконенi, а вiдносно другого будинку поста-
новлено предявити позов про його безоплатне вилучення.
Ухвалою Печорського районного народного суду м. Киува
вiд 18 жовтня 1976 р. провадження в справi закрито в звязку
з вiдмовою позивача вiд позову. . .
Постановою президiє Києвського мiського суду вiд 24 грудня
1974 р; протест прокурора м. Киува на ухвалу народного суду
залишено без задоволення.:
Заступником Прокурора УРСР внесено аналогiчний протест
до судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
в якому ставиться питаная про скасування зазначених судових
рiшень i направлення справи на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав: Як уже за-
значалося, з приводу вилучення у вiдповiдачiв будинку на пiд-
ставi ст, 105 Цивiльного кодексу вiдбулося 26 сiчня 1976 р.
рiшення виконкому Печерсьноє районноє Ради народних депу-
татiв м. Киува. Дане рiшення не скасоване, i виконком .не
приймав нового рiшення про вiдмову вiд позову про безоплатне
вилучення будинку.
Провадження в справi судом закрите згйно з листом про
це голови райвиконкому. Однак голова виконкому не право-
мочний одноособове вирiшувати питання, вiднесеш до компе-
тенцiє виконкому як колегiального органу Ради народних де-
путатiв. Тому вiдповiдно до вимог ст. 103 ЦПК суд у даному
випадку не мiг прийняти вiдмову вiд позову i закривати про-
вадження в справi.
Виходячи з наведеного, судова колегiя Верховного Суду
УРСР ухвалила: протест заступника. Прокурора УРСР задо-
вольнити. Ухвалу Печорського районного народного суду
м. Киува вiд 18 жовтня 1976 р. i постанову президiє Києвського
мiського народного суду вiд 24 грудня 1976 р. скасувати, а
справу направити народному судовi на новий розгляд.
, " i1- У,,,,..:!..1 ;є.У -.,-
Вiдмова прокурора вiд предявленого ним позову не позбавляу
особу, iнтересiв якоє це стосууться, права вимагати розгляду
справи по сугi
Ухвала судове> колегiє в цивiльних управах Верховного Суду
УРСР вiд 16 квiтня 1967 р. <
(в и т я г)
Прокурор Бiлоподського-рааяу--Дугансько[_ обдiасєi
предявив позов вштересах спадкоумшвМ.К. i Я.К, до А. 1
Т.К. про визнання недiйсним договору дарування будинку.
223 -
Прокурор зазначав, що Ф.К. проживав з дружиною та доч-
кою Т.К. у будинку.-налеiсвйнуодрухинi КА>дка померла
у 1950 р. Цей будинбкєиЗi липня 1962 р. подавуваддрухинi
та дочцi вiд другогсг шлюбу. Посилаючись на те, що договiр
дарування будинкуукладено з порупкяшям, вимог закону (но-
тарiально не посвiдчений) тащоєласнiнкомдьогобудинку була
К.К., а не дарувальник, прокурор просив визнати цей договiр
дарування недiйсним.
А.К. предъявила позов до М.К. про визнання недiйсним
свiдоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що но-
тарiальна контора незаконно видала вiдповiдачам свiдоцтво про
право на спадщину, до складу якоє входитьбудинок, оскiльки
вiн тепер належить й та дочцi.
Ухвалою Луганського обласного суду вiд 10 березня 1967 р.
провадження в справi за позовом прокурора про визнання не-
дiйсним договору дарування будинку закрито, а справу за ио-
зовом А.К. i Т.Я. про визнання недiйсним свiдоцтва про право
на спадщину слуханням вiдкладено.
У своєй скарзi М.К. просить ухвалу обласного суду скасу-
вати, а справу надiслати для розгляду по сутi. Його скарга
вiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Закриваючи проваджен-
ня в частиш предявлення позову прокурором в iнтересах М.К.
i Я., обласний суд послався на те, що прокурор вiдмовився вiд
позову i що така вiдмова не суперечить вимогам закону та не
порушуу будь-чиєх прав i охоронюваних законом iнтересiв.
Проте з цими мотивами обласного суду догодитися не мож-
на- Матерiали свiдчать, що дану справу дiйсно прийнято до
провадження суду за позовом.прркурора, але особи, на захист
iнтересiв яких предявлено позов, вступили в справу як пози-
вачi i весь час пiдтримували позовнi вимоги та вiд позову не
вiдмовлялися. За таких обставин суд не мав законних пiдстав
закривати провадження в справi, оскiльки на вимогу заiнте-
ресованих осiб справу. необхiдно було вирiшувати по сутi, не-
залежно вiд вiдмови прокурора вiд предявленого позову.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК, судова колегiя в ци-
вiльних справах Верховного Суду УРСР ухвалила: скаргу М.К.
задовольнити, ухвалу Луганського обласного суду -скасувати, а
справу передати до того ж суду для розгляду по сутi.
Вiдповiдно до ст. 85 ЦПК скарги, поданi пiсля закiнчення
процесуального строку, залишаються без розгляду, якщо суд
не знайде пiдстав для продовження або поновлення строку
Ухвала судодсИ колеги в цивiльних-справах Верховного Суду
УРСРаiд26 червня 1971 р.
(витяг) ,". . .
П. працював механiком в автогосподарствi Сiмферополь-
- 224 -
ського мiського вiддiлу охорони здоровя. Наказом вiд 29 груд-
ня 1973 р. його звiльнено за п. З ст. 40 КЗпП за систематичне
невиконання без поважних причин покладених на нього
обовязкiв: Вважаючи звiльнення направильним, П., у сiчнi
1974 р. звернувся з позовом до автогосподарства про понов-
лення на роботi та стягнення заробiтноє плати за вимушений
прогул.
Рiшенням народного суду Києвського району м. Сiмферо-
поля вiд 26 лютого 1974 р. позов задоволене.
Судова колегiя Кримського обласного суду вiд 26 березня
1974 р. рiшення скасувала i справу прийняла до провадження
Кримського обласного суду до першiй iнстанцiє.
У судовому засiданнi Кримського обласного суду 15 квiтня
1974 р. сторони уклали мирову угоду на умовах, що трудовий
договiр з позивачем розривауться з 27 березня 1974 р. за п.
1 ст. 36 КЗпП i йому виплачууться заробiтна плата за сiчень
i лютий 1974 р.
Ухвалою Кримського обласного суду вiд 15 квiтня 1974 р.
.мирову угвду затверджено-1 провадження в справi закрито.
26 квiтня 1974 р. П. оскаржив ухвалу обласного суду про
закриття провадження в справi, а згодом звернувся до Крим-
ського обласного суду iз заявою про поновлення пропущеного
строку на касацiйне оскарження ухвали.
Ухвалою Кримського обласного суду вiд 3 червня 1974 р.
йому вiдмовлено у поновленнi пропущеного касацiйного строку.
У скарзi П. просить скасувати зазначену ухвалу i розгля-
нути його скаргу на ухвалу про закриття провадження в справi
по сутi, .посилаючись на те, що касацiйний строк пропустив у
звязку з тим, що помилково не включив вихiднi днi у строк
касацiйного оскарження.
Скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно
до ст. 323 ЦПК ухвала суду про закриття провадження у справi
може бути оскаржена протягом десяти днiв, починаючи з на-
ступного дня пiсля В оголошення. ,-;: - " ~
З протоколу судового засiдаивя бачаАся, що строк i по-
рядок оскарження суд iкюясап аозиiiпе вв.(:т
у судовомузасанй111!>>]>>>.! "-
Вiдповiдно до ст. 85 ЦПК схярi<, овдЙб пiсля iiакiвчеяяя
процесуального строку, залишауться без розгляду, якщо суд ве
знайде пiдстав для продовження або поновлення строку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики