ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

1994 р.
(витяг)
У квiтнi 1994 р. сiмя М. звернулась до суду з позовом до
подружжя i. про визнання обмiну жилого примiщення недiй-
сним, посилаючись на вiдсутнiсть письмовоє згоди на це всiх
членiв сiмє наймача. \
Вiдповiдачi предявили зустрiчний позов до М. про визнання
єх такими, що втратили право користування жилим примiщен-
ням в звязку з вибуттям на iнше постiйне мiсце проживання.
Справа розглядалась судами неодноразово. Рiшенням Но-
вотроєцького районного суду вiд 29 жовтня 1993 р. у позовах
вiдмовлено.
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Херсонського
обласного суду вiд 16 лютого 1994 р. постановлене рiшення
без передачi справи на новий розгляд. Позовнi вимоги М. за-
доволене, а в зустрiчному позовi вiдмовлено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування судових рiшень та направ-
лення справи на новий розгляд.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховногго Суду Ук-
раєни знайшла, що протест пiдлягау задоволенню з таких пiд-
став. Постановлюючи нове рiшення, не передаючи справи на
новий розгляд i задовольняючи позов М., суд касацiйноє iн-
станцiє виходив з того, що по справi не вимагауться збирання
або додатковоє перевiрки доказiв, обставини справи встановленi
- 277 -
судом першоє iнстанцiє повно i правильно, але допущено по-
милку в застосуваннi норм матерiального права. Проте з цим
погодитись не можна.
Вiдповiдно до розяснень, якi дав Пленум Верховного Суду
Украєни у пп. З, 4 постанови вiд 25 грудня 1992 р. "Про
практику розгляду судами Украєни цивiльних справ у каса-
цiйному порядку" суд касацiйноє iнстанцiє згiдно з п.4 ст. 311
ЦПК може змiнювати рiшення чи постановлювати нове, не
передаючи справи на новий розгляд лише в разi, коли в справi
не вимагауться збирання або додатковоє перевiрки доказiв, об-
ставини справи встановленi судом першоє iнстанцiє повно i пра-
вильно, але допущено помилку в застосуваннi норм матерi-
ального права.
Вiдмовляючи в задоволеннi первiсного та зустрiчного по-
зовiв, суд першоє iнстанцiє встановив i вважав доведеним, що
пiдстав для визнання недiйсним обмiну спiрного жилого при-
мiщення немау, оскiльки зясовано, що обмiн проведено з до-
держанням встановленого порядку, з письмовоє згоди на це всiх
членiв сiмє наймача i пiсля обмiну М. вибули на iнше постiйне
мiсце проживання у Полтавську область.
На порушення вимог ст. 310, ч. 2 ст. 319 ЦПК i всупереч
зазначеним розясненням Пленуму Верховного Суду Украєни
суд касацiйноє iнстанцiє визнав доведеними обставини, що не
були встановленi в рiшеннi, i постановив нове рiшення з пiд-
став, що не розглядалися судом першоє iнстанцiє. Вирiшуючи
спiр про визнання М. такими, що втратили право користування
жилим примiщенням, суди не перевiрили, чи користуються i.
з позивачами спiрними примiщеннями за удиним договором
найму, чи у вони належними позивачами, якщо проживають в
жилому примiщеннi за окремим договором найму, i чи можуть
вони ставити згадане питання. Тому судова колегiя визнала
постановленi в справi рiшення такими, що пiдлягають скасу-
. ванню з направленням справи на новий розгляд.
При скасуваннi касацiйноє ухвали судом, що розглядау ци-i
вiльнi справи у порядку нагляду, справа на новий касацiйний:
розгляд направляуться у випадку допущенним касацiйною iн-
станцiую iстотних порушень порядку провадження в справi, якi
позбавили Тi можливостi належним чином перевiрити закон-.
нiсть та обгрунтованiсть -рiшення i доводи скарги чи подання
прокурора
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 8 грудня 1993 р.
(в й т я г)
В жовтнi 1991 р Н.Б. предявила до В.Б. позов про видiл
частки iз спiльного майна. Вона зазначала, що з вiдповiдачем
вони у спiввласниками жилого будвинку. Однак дiйти згоди в
користутваннi ним пiсля розiрвання шлюбу не можуть, тому
просила видiлити належну єй 1/2 частину будинку.
Рiшенням Яготинського районного народного суду вiд 28
жовтня 1992 р. позов задоволене. У власнiсть позивачки ви-
дiлено 59/100 частину будинку i 1/2 частину сараю, вiдпо-
вiдачевi - 41/100 частину будинку i 1/2 частину сараю з
погребом. Криницю i туалет залишено в спiльному користу-
ваннi. З позивачки на користь вiдповiдача стягуто 655 крб.
компенсацiє за зменшення його частки в будинку.
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Києвського
обласного суду вiд 22 грудня 1992 р. рiшення скасовано, а
справу направлено на новий розгляд.
Постановою президiє Києвського обласного суду вiд 8 квiтня
1993 р. цю ухвалу скасовано, а справу направлено на новий
касацiйний розгляд.
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Києвського
обласного суду вiд 4 травня 1993 р. рiшення суду залишено
без змiни.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування постанови президiє i ухвали
судовоє колегiє вiд 4 травня 1993 р. та залишення без змiни
ухвали судовоє колегiє обласного суду вiд 22 грудня 1992 р.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Залишаючи
при новому касацiйному розглядi рiшення суду без змiни, су-
дова колегiя обласного суду визнала його законним i обгрун-
тованим. При цьому вона не звернула уваги на те, що, при-
суджуючи з позивачки грошову компенсацiю за зменшення
частки вiдповiдача, суд всупереч розясненням, даним у п. 6
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 4 жовтня
1991 р. "Про практику застосування судами законодавства, що
регулюу право власностi громадян на жилий будинок" не зясу-
вав, в якому розмiрi самi сторони визначають компенсацiю, а
також дiйсну вартiсть будинку, за яку вiн може бути проданим
в данiй мiсцевостi.
Судом також не визначено, яку частку в будинку складають
видiленi сторонам вiдокремленi частини будинку разом з гос-
подарськими спорудами.
В порушення вимог ст. 312 ЦПК судова колегiя обласного
суду залишила це рiшенняя без змiни, тому єє ухвала вiд 4
травня 1993 р. пiдлягау скасуванню.
Оскiльки судом неповно були зясованi всi обставини справи,
тому судова колегiя обласного суду при першому касацiйному
розглядi справи обгрунтовано скасувала постановлене рiшення.
Скасовуючи ухвалу судовоє колегiє, президiя обласного суду
посилалась на помилковiсть єє доводiв щодо визначення частки
сторiн у будинку з врахуванням господарських споруд.
Такий висновок не. можна вважати правильним. Згiдно зi
ст. єє 5 Цивiльного кодексу учаснику спiльноє власностi ви-
дiляуться його частка iз спiльного майна. Як встановлено судом,
- 279 -
спiльним майном сторiн у жилий будинок з господарськими
будiвлями. Вiдповiдно до розяснень Пленуму Верховного Суду
Украєни, даних у п. 8 названоє постанови, жилий будинок "i
господарськi будiвлi складають одне цiле. Виходячи з цього,
повинна визначатися частка сторiн у спiльнiй власностi.
Крiм того, президiя обласного суду без достатнiх пiдстав
направила справу на новий касацiйний розгляд. Вiдповiдно до
п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду вiд 26 жовтня
1990 р. "Про практику розгляду цивiльних справ в порядку
нагляду" при скасуваннi касацiйноє ухвали справа на новий
касацiйний розгляд направляуться у випадку допущення ка-
сацiйною iнстанцiую iстотних порушень порядку провадження
в справi, якi позбавили єє можливостi належним чином пе-
ревiрити законнiсть та обгрунтованiсть рiшення i доводи скарги
або подання прокурора. Таких порушень закону касацiйна
скарга при розглядi справви не допустила.
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни залишила в силi ухвалу судовоє ко-
легiє Києвського обласного суду вiд 22 грудня 1992 р., а на-
ступнi судовi рiшення скасувала.
При розглядi заяв про вiдновлення втраченого судового про-
вадження використовууться та частина провадження, яка збе-
реглася, документи, виданi iз справи громадянам i установам
до втрати провадження, копiє цих документiв, iншi довiдки i
папери, що мають вiдношення до справи, можуть бути допитанi
як свiдки особи, якi були присутнiми при вчиненнi процесу-
альних дiй, представники осiб, котрi брали участь у справi, а
в необхiдних випадках i особи, входили до складу суду,
що розглядав справу, i особи, якi виконували судове рiшення.
Суддя мау допомогти заявниковi одержати необхiднi докумен-
ти (копiє) або витребуу єх сам
Постанова президiє Києвського обласного суду
вiд ЗО листопада 1993 р,
й т я г)
У груднi 1992 р. Н. звернувся iз заявою про вiдновлення
втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в
квiтнi 1981 р. Шевченкiвським районним народним судом м.
Киува йому було вiдмовлено в позовi до ремонтно-будiвельного
управлiння № 1 "Києвзеленбуду" про стягнення заробiтноє пла-
ти, а тепер вiн позбавлений можливостi його оскаржити, оскiль-

ки провадження знищено X звязку iз закiнченням строку збе-
рiгання. ,
Заява судами розглядалась неодноразово.
Ухвалою Шевченкiвського районного народного суду вiд 4
травня 1993 р., залишеною без змiни ухвалою судовоє колегiє
в цивiльних справах Києвського мiського суду вiд 2 червня
1993 р.,. заява залишена без розгляду.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
поставлено питання про скасування зазначених судових рi-
шень. Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Залишаючи заяву без розгляду, суд (з яким погодилась i
судова колегiя мiського суду) виходив з того, що розрахунковi
вiдомостi про нарахування Н. заробiтноє плати за 1978-
1981 рр. у вiдповiдача не збереглися, а представлених позива-
чем документiв для вiдновлення судового провадження недо-
статньо.
З такими висновками погодитись не можна. Вiдповiдно до
Додатку № 3 до ЦПК втрачене судове або виконавче провад-
ження в цивiльних справах може бути вiдновлено судом або за
заявою осiб, якi брали участь у справi, прокурора, а також за
iнiцiативою суду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики