ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


- 293 -
Судова колегiя Верховного Суду Украєни знайшла, що ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдмовляючи Ш. у задоволеннi заяви, суд виходив з того,
що факт перебування в зонi вiдчуження пiд час проходження
чергового рейсу, який виконувався поєздом регулярного сполу-
чення, провiдника вагону, не може бути визнано фактом без-
посередньоє участi його в лiквiдацiє наслiдкiв аварiє, зокрема,
участi у виконаннi робiт по евакуацiє населення iз зони вiд-
чуження.
Висновки суду пiдтвердженi матерiлами справи i вiдповi-
дають вимогам Закону Украєни "Про статус i соцiальний захист
громадян, якi постраждали внаслiдок катастрофи на Чорно-
бильськiй АЕС" i прийнятим вiдповiдно до цього Закону по-
становам Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
Зокрема, положеннями статей 10, 14 названого Закону пе-
редбачено, що робота, виконання якоє дау право на надання
статусу учасника в лiквiдацiє наслiдкiв аварiє, повинна дути
повязана безпосередньо з усуненням аварiє та єє наслiдкiв у
зонi Вiдчуження, у тому числi проведенням евакуацiє людей i
майна з цiує зони та iншими видами робiт, про якi йдеться в
ст. 10 Закону, що виконувались за урядовими завданнями за
умов i в певнi перiоди, визначенi в ст. 14 цього ж Закону.
Мiж тим, як вбачауться з матерiалiв справи, вимоги заяв-
ника, повязанi з встановленням факту участi в лiквiдацiє
наслiдкiв аварiє, грунтуються на тому, що 26 та 28 квiтня
1986 р. в поєзд Хмельницький-Москва, що здiйснював черго-
вий рейс по залiзничному маршруту, пiд час зупинок на
залiзничних станцiях Янiв та Товстий Лiс, що розмiщенi у зонi
вiдчуження, провадилась посадка пасажирiв, в якiй вiн, заяв-
ник, брав участь, як провiдник вагона. При цьому останнiй
посилався на те, що поєзд пiдлягав дезактивацiє, оскiльки про-
ходив зону забруднення радiонуклiдами, i тому у звязку з цим
провiдники у також потерпiлими.
Судом встановлено, що бригади поєздiв, у тому числi поєзда,
провiдником вагона в якому був заявник, до участi в проведеннi
робiт по евакуацiє населення не залучались. Щодо евакуацiє
були прийнятi рiшення вiдповiдними органами, в яких пере-
дбачалось порядок i. умови єє проведення, чiтко визначалось
коло осiб (юридичних, фiзичних), якi були залученi до
вирiшення цього питання. При зверненнi за посвiдченням за-
явниковi вiдмовлено у прийняттi документiв Хмельницькою
мiською держадмiнiстрацiую з тих пiдстав, що вiн не представив
даних про час, характер роботи по евакуацiє населення, а також
iнших, передбачених пп. а, б, в п. 10 Порядку видачi по-
свiдчень, документiв, i розяснено право звернення до суду для
встановлення факту участi в лiквiдацiє наслiдкiв аварiє.
У судовому засiданнi заявник пояснив, що вiн виконував
своє обовязки провiдника вагона при проходженнi поєзда через
названi залiзничнi станцiє. Особливiстю посадки на цих
. станцiях було лише те, що за розпорядженням вiдповiдних осiб
посадка була дозволена всiм пасажирам незалежно вiд наяв-
ностi квитка. Вказати, скiльки було пасажирiв i чи на обох
станцiях зони здiйснювалась посадка, вiн не мiг.
Посилання у касацiйнiй скарзi на те, що це були спецiальнi
рейси для евакуацiє людей, спростовуються зiбраними судом
доказами, зокрема, матерiалами, представленими Мiнчорноби-
лем Украєни, яким вирiшувалось питання щодо участi iнших
провiдникiв, котрим було вiдмовлено у вiднесеннi до категорiє
учасникiв в лiквiдацiє наслiдкiв аварiє.
Враховуючи наведене, судова колегiя вважау, -що у облас-
ного суду були пiдстави для вiдмови у задоволеннi вимог Ш.
Та обставина, що йому було видано за ранiше дiючим За-
коном посвiдчення потерпiлого вiд Чорнобильськоє катастрофи,
не спростовуу наведенi висновки.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК, судова колегiя Вер-
ховного Суду Украєни залишвла рiшення без змiни.
Судом у вiдповiдних випадках розглядаються справи про вста-
новлення факту участi в роботах по лiквiдацiє аварiє на Чор-
нобильськiй АЕС або єє наслiдкiв у зонi вiдчуження, а не факт
перебування в цiй зонi. Обуднання в одному провадженнi заяв
рiзних осiб про встановлення таких фактiв не вiдповiдау пра-
вилам ст. 144 ЦПК про умови обуднання вимог
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 31 серпня 1994 р.
П., Л., Б., А., 3. звернулись до суду з заявою про встанов-
лення факту перебування в зонi вiдчуження. Заявники поси-
лались на те, що вони були направленi у травнi 1986 р. у
вiдрядження на роботу в Макарiвський район Києвськоє областi
для надання медичноє допомоги потерпiлим вiд Чорнобильськоє
катастрофи i працювали з 10 до 15 травня, надаючи таку
допомогу евакуйованому населенню, а також виєжджали в трид-
цятикiлометрову зону з такою ж метою. Краснолуцьким това-
риством "Чорнобиль" єм була надана 2 категорiя потерпiлих.
Оскiльки у звязку з переоформленням документiв єм потрiбнi
пiдтвердження виєзду в зону вiдчуження, а подорожнi листи та
iншi звiти по вiдрядженню знищенi за часом, заявники просили
встановити факт перебування у зонi вiдчуження.
Рiшенням Краснолуцького мiського суду вiд 20 грудня
1993 р. заяви задоволенi: заявники визнанi такими, що пере-
бували у певнi днi у тридцятикiлометровiй зонi у звязку з
виконанням робiт по лiквiдацiє наслiдкiв аварiє.
Постановою президiє Луганського обласного суду вiд 27
квiтня 1994 р. протест заступника прокурора областi залишено
без задоволення.
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
ставилося питання про скасування всiх постановлених рiшень
i направлення справи на новий розгляд.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни знайшла, що про-
тест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до Закону Украєни "Про статус i соцiальний
захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє
катастрофи" i затвердженого на пiдставi цього Закону
Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни Порядку видачi посвiдчень осо-
бам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи,
посвiдчення учасникам лiквiдацiє наслiдкiв аварiє на Чорно-
бильськiй АЕС може видаватись на пiдставi рiшення суду про
встановлення факту безпосередньоє участi у будь-яких роботах
за певний перiод (визначений законодавством), повязаних з
усуненням самоє аварiє, єє наслiдкiв у зонi вiдчуження, у тому
числi проведенням евакуацiє людей i майна з цiує зони, а також
у роботах на дiючих пунктах санiтарноє обробки людей i дез-
активацiє технiки. iншi питання визначення статусу осiб, якi
постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи,
вирiшуються комiсiями при Києвськiй i Житомирськiй обласних
адмiнiстрацiях, при Мiнiстерствi у справах захисту населення
вiд наслiдкiв аварiє i суду непiдвiдомчi.
Заявники звернулись до суду з вимогами про визнання єх
такими, що перебували у тридцятикiлометровiй зонi, i суд, ви-
ходячи з цих вимог, вирiшив справу.
Разом з тим, враховуючи положення вказаного вище Зако-
ну, суду слiд було зясувати обсяг i уточнити суть вимог зая-
вникiв та перевiрити, чи ставлять вони питання про встанов-
лення факту безпосередньоє участi у виконаннi тих видiв робiт,
у тiй мiсцевостi i в той час, про якi йдеться в Законi.
Суд обуднав без врахування правил ст. 144 ЦПК вимоги
рiзних осiб, кожна з яких мау своє конкретнi обгрунтування,
не встановив дiйснi обставини щодо кожного iз заявникiв, не
вказав, у якому конкретно населеному пунктi працювали зая-
вники в зонi вiдчуження (застосувавши при цьому такий термiн
"тридцятикiлометрова" зона, який не зазначений у Законi),
-якими доказами достовiрно пiдтверджено сам факт участi, ха-
рактер робiт, строки єх виконання кожним iз заявникiв.
Крiм того, деякi iз заявникiв представили довiдки, якi згiдно
з вказаними нормативними актами у пiдставою для подання єх
вiдповiдним комiсiям для вирiшення питання щодо встановлен-
- 296 -
ня факту участi в роботах по лiквiдацiє наслiдкiв аварiє, у
звязку з чим суду слiд було перевiрити, чи звертався заявник
у вiдповiдну комiсiю за вирiшенням цього питання, i залежно
вiд наслiдкiв визначити пiдвiдомчiсть справи суду за вказаними
заявами.
Задовольняючи вимоги заявникiв, суд не врахував, що ос-
таннi повиннi були подати лише достовiрнi докази про безпо-
середню єх участь лише у вищезазначених роботах, у тому
числi у роботах на дiючих пунктах санiтарноє обробки людей
та дезактивацiє технiки або у роботах з особливо небезпечними
умовами працi, повязаних з лiквiдацiую наслiдкiв аварiє, що
виконувалися за урядовими завданнями за межами зони вiд-
чуження, i що ця робота мала мiсце в певнi перiоди i за умов,
визначених ст. 14 Закону Украєни i прийнятими вiдповiдно до
цього Закону постановами Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
Враховуючи наведене, у президiє обласного суду не було
достатнiх пiдстав залишати без задоволення протест прокурора
i погоджуватись з висновком суду.
Керуючись статтями 336-338 ЦПК, судова колегiя Вер-
ховного Суду Украєни скасувала судовi рiшення i справу на-
правила на новий розгляд.
Власниковi належать права володiння, користування i розпо-
рядження майном у межах, встановлених законом
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 23 червня 1971 р.
(витяг)
Б. звернувся до другоє державноє нотарiальноє контори
м. Горлiвки з заявою про посвiдчення договору дарування на-
лежноє йому автомашини "Москвич-402" його дочцi ф. Но-
тарiус вiдмовив у посвiдченнi договору дарування з мотивiв,
що Б. пiд виглядом договору дарування фактично продау ав-
томашину. Вважаючи дiє нотарiуса неправильними, Б. оскаржив
єх до народного суду.
Рiшенням народного суду Микитiвського району м. Горлiвки
вiд 8 липня 1970 р. у задоволеннi скарги вiдмовлено. Судова
колегiя Донецького обласного суду ухвалою вiд 3 серпня
1970 р. рiшення залишила без змiни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики