дайте,Турбації не заживайте,Бог милостив для грішних всіх;Дамо вам війська в підпомогу,І провіанту на дорогу,І грошеняток з якийсь міх. [18] Не поцурайтесь хліба-солі,Борщу скоштуйте, галушок;Годуйтесь, кушайте доволі,А там з труда до подушок.А завтра, як начне світати,Готово військо виступати,Куди ви скажете, в поход;За мной не буде остановки;Я з вами не роблю умовки,Люблю я дуже ваш народ». Подаються більш вишукані наїдки, ніж ті, які троянці вживали до цього. Дає обід аркадський цар Евандр, зображений великим і щедрим паном. І тут страви названі в тому порядку, в якому їх подавали на стіл.
Просілне з ушками, з грінками – просілне – з засолом (К.). Ушки – невеликі вареники з м'ясним фаршем, пельмені. Грінки – тут у значенні: сухарики, суп з сухариками.
Хляки – шлунок корови, теляти.
Телячий лизень – язик.
Ягни – печеня. Вид наїдку (з грец. – К.).
Софорок – соус до курки, приготовлений на тому бульйоні, в якому варилася курка.
Три гури – три гори (пол.), дуже багато.

Готова страва вся стояла,Спішили всі за стіл сідать;Хоть деяка позастивала,Що мусили підогрівать. Просілне з ушками, з грінками І юшка з хляками, з кишками , Телячий лизень тут лежав; Ягни і до софорку кури ,Печені разної три гури,Багацько ласих тож потрав. [20] Де їсться смачно, там і п’ється,Од земляків я так чував;На ласеє куток найдеться,Еней з своїми не дрімав.І, правда, гості доказали,Що жить вони на світі знали:Пили за жизнь – за упокой;Пили здоров’я батька з сином,І голь-голь-голь, мов клин за клином,Кричать заставив на розстрой. Евандр точив гостям розкази – Евандр розповідає про один з подвигів легендарного героя Геракла (Іракла), який був здійснений на італійській землі.
На крайньому заході античного світу серед океану був острів Еріф, яким володів Геріон, потвора з трьома тулубами. Після довгої мадрівки Геракл добрався до цього острова і викрав корів Геріона. На зворотному шляху на тому самому місці, де пізніше був заснований Рим, частину корів Геракла викрав велетень Как. Після жорстокого бою велетень був убитий Гераклом. За звільнення країни від злого Кака місцеві жителі установили в себе культ Геракла («Евандр і празник учредив»). Потім цей культ перейняли римляни.
На задвірку хропти уклався – задвірок – частина двору позад будинку, хати.

Троянці п’яні розбрехалисьІ чванилися без пуття.З аркадянками женихались,Хто так, а хто і не шутя.Евандр точив гостям розкази,Хвалив Іраклові прокази,Як злого Кака він убив;Якії Как робив розбої,І що для радості такоїЕвандр і празник учредив. [22] Всі к ночі так перепилися,Держались ледве на ногах;І на ніч в город поплелися,Які іти були в силах.Еней в керею замотався,На задвірку хропти уклався,Евандр же в хату рачки ліз;І там, під прилавком зігнувшисьІ цупко в бурку завернувшись,Захріп старий во весь свій ніс. К Вулкану підтюпцем ішла – у стародавніх греків Вулкан – бог вогню і ковальської майстерності (у римлян – Гефест), син Зевса і Гери. В античних міфах фігурує кривим, незграбним, закуреним димом кузні. В «Одіссеї» Гомера та «Енеїді» Вергілія він виступає чоловіком Венери (Афродіти).

Як ніч покрила пеленоюТверезих, п’яних – всіх людей,Як хріп Еней од перепою,Забувши о біді своєй,Венера без спідниці, боса,В халатику, простоволоса,К Вулкану підтюпцем ішла;Вона тайком к Вулкану кралась,Неначе з ним і не вінчалась,Мов жінкой не його була. [24] А все то хитрость єсть жіноча,Новинкою щоб підмануть;Хоть гарна як, а все охочаІще гарнійшою щоб буть.Венера пазуху порвалаІ так себе підперезала,Що вся на виставці була;Косинку нарошно згубила,Груднину так собі одкрила,Що всякого б з ума звела. [25] Вулкан-коваль тогді трудився,Зевесу блискавку ковав.Уздрів Венеру, затрусився,Із рук і молоток упав.Венера зараз одгадала,Що в добрий час сюди попала,Вулкана в губи зараз черк;На шию вскочила, повисла,Вся опустилась, мов окисла,Білки під лоб – і світ померк. [26] Уже Вулкан розм’як, як кваша,Венера те собі на ус;За діло, ну! – бере, бач, наша!Тепер під його підоб’юсь:«Вулкасю милий, уродливий!Мій друже вірний, справедливий!Чи дуже любиш ти мене?»«Люблю, люблю, божусь кліщами,Ковадлом, молотом, міхами,Все рад робити для тебе». Киприда, Кіпріда – ім'я Венери, походить від назви острова Кіпр, на березі якого, за одним із міфів, вона народилася з морської піни.

І підлабузнивсь до Кіпріди,Як до просителя писець.Їй корчив разні милі види,Щоби достать собі ралець.Венера зачала благатиІ за Енеєчка прохати,Вулкан йому щоб допоміг:Енеєві зробив би збруюІз сталі, міді – золотую,Такую, щоб ніхто не зміг. Шишак – тут мається на увазі бойовий шолом, з вістрям зверху, на кінці якого була невеличка кулька (шишка).
Кабатирка – табакерка.
Насічка з черню – висічений на металі малюнок, орнамент, покритий зверху емаллю (черню) – спеціальним сплавом темно-сірого кольору для прикраси і збереження ві
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98