ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

"Той, який завжди подобауться мудрим. Вся наша республiка, якщо не помиляюся, роздiлена на 13 воуводств. Зроби так, щоб певний час по черзi воювало кiлька воуводств: одного року, наприклад, певнi якiсь три воуводства, н
аступного року - iншi три. У такий спосiб найкраще державу захистиш. Проти особливо великоє ворожоє сили варто готувати посполите рушення.
Така вiйськова служба, дивись, i принесла б нам блага. По-перше, посполитi спочили б вiд податку, молодь утримувалася
б вiд розкошiв потребою у вiйськовiй службi й поволi призвичаєлася до працi та звикла б до труднощiв.
Крiм того, єхнi батьки, нiби змагаючись мiж собою, уважнiше
б вiдбирали для своєх дiтей коней, зброю, слуг. Та й iншу вiйському амунiцiю завжди вдома напоготовi матимуть, якщо певнi будуть, що через три чи чотири роки, згiдно з чергою, розпочнеться для них служба. Я вже мовчу про те, наскiльки все у них тепер
занедбано, щоб ненароком не зачепити i моєх русинiв. Бiльш мудро, гадаю, чинили давнi греки, якi саме завдяки цьому i позбулися розкошiв юнакiв, i ворога тримали на вiдстанi вiд дому. Я сказав, що знав. А якщо моу не до вподоби, наслiдуй кращих i за
єхнiм зразком у час миру i в час вiйни державою прав.
ЩО В ДЕРЖАВI БIЛЬШЕ: ЗАКОН ЧИ КОРОЛЬ?
У твоєй державi все пiдпорядковано потребам миру або вiйни, i республiка обмежена цими обовязками. Тому здауться недоречним ставити питання: чому в твоуму королiвствi у ще й такi двi гiдностi, як "закон" i "король", або хто з них вищий? Переборовши
всякий сумнiв, скажу: "Буде найсправедливiше, якщо ти перебуватимеш у межах свого обовязку. Бо якби ми зважали на римських законникiв, тобто похлiбцiв тиранiв, то всю зверхнiсть
у державi, без сумнiву, приписали б королевi i таким чином пiдпорядкували йому саму юстицiю, а його власнi закони вихваляли. Нiколи б не ставили королевi запитання "чому?". Нiколи
б не нагадували йому про присягання. Показували б лише, що сам вiн у паном нашого життя й смертi. А тi дармоєди тим певнiше б нашiптували з усiх бокiв королевi про "злочинцiв", якi непоштиво ставляться до короля.
З другого боку, ми виросли не в королiвствi Нерона, а в славнiй батькiвщинi Сигiзмунда. I нашi предки виховували нас так, щоб ми знали, що король вибирауться для держави, а не держава iснуу задля короля. На цiй пiдставi гадаумо, що держава набагато ш
ляхетнiша й достойнiша за короля. Закон же, якщо вiн з душею
i розумом держави, значно кращий за непевну державу i вищий за короля. Отже, закон дорiвнюу королевi i навiть кращий i набагато вищий за короля.
А тепер поясню тобi, що таке закон. Вiн, як я вже показував, сам у правителем вiльноє держави, але мовчазним, слiпим i глухим. Згiдно з ним обирауться одна людина, яку ми називаумо королем. Вiн - вуста, очi й вуха закону. Якби закон сам мiг вислухову
вати, вести бесiду, нiхто не обирав би короля, бо закон сам навчау, що треба робити. А оскiльки закон цього робити не може, то вибирау собi посередника - короля. Коли ж якийсь Требонiан або один з римських рабiв, наприклад Ульпiан, пiдлещуючись до те
бе, скаже, що ти наймогутнiший у своєй державi, не погоджуйся. Скажи, що у твоєй батькiвщинi править не людина, а закон. Отже, якщо тебе запитають: хто ти? - вiдповiдай побожно й правдиво так: я король - вуста, очi й вуха закону, а точнiше, iнтерпрет
атор закону, який присягнувся вiру в королiвствi змiцнювати i нiчого iншого не робити, як тiльки те, що закон велить.
Така вiдповiдь буде не лише правдивою, а й преславною - величною й гiдною спадкоумця Казимира Великого. Цей-бо перший дав нам найсвятiшi й найсправедливiшi закони, якi ти так само мусиш шанувати i не вiдступати вiд них навiть на кiнчик нiгтя. Бо оскi
льки закон у даром Божим, то помститься Бог порушникам його подарунка вбивством, чварами, вигнанням, ворогуванням, руйнуванням, рабством, зрештою, приведе державу
з поколiння в поколiння до ганебних законiв. Багато мiг би прикладiв тобi навести, як нових, так i давнiх, якi достеменно пiдтверджують, що тирани завжди нещасливо закiнчували життя. Про це i дистих свiдчить:
Institia et pietas validae sunt principis arces,
Nulla tyrannorum vis diuturna fuit.
(Двi у фортецi мiцнi в короля: справедливiсть i вiра.
Влада тиранiв нiде довгою ще не була.)
Та оскiльки я поспiшаю до iншого й не хочу набридати, додам ще трохи насамкiнець: якщо ти визнауш, що закон у державi
у немов другим королем, хай зробить тодi Бог тебе й королiвство твоу щасливим, бо ти добровiльно вiддаси всього себе його волi. Та якщо змiниш цей порядок i скажеш, що ти пан закону, змiнить тодi Господь королiвство твоу i вiддасть його або вороговi,
або рабовi твоуму. Коли ж побачиш, що перевага законiв i держави
з також незначною, що повсякчас стау попереду них i вище обох, згадай тодi: добре й належним чином керувати державою - труд не для одноє людини (а ти його один нести збираушся!). Важчий тягар i зусиль вимагау бiльших, нiж тi, яких докласти сам можеш.
Для цiує справи потрiбнi вiрнi однодумцi, якi певною мiрою вiзьмуть на себе разом з тобою нелегкий тягар i пiдтримають тебе працею й порадами спiльними.
Ми вже сказали, яким правителем у державi мусиш бути,
а тепер скажемо коротко, яких треба мати сенаторiв, тобто спiльникiв, при управлiннi державою (пристойних i однодумцiв), щоб прибiчникам i слугам здавався хранителем непошкодженоє держави й, власне, королем, а не тираном.
Частина II
ПРО СЕНАТ
Треба передусiм знати, що добрий король нiчим iншим не вiдрiзняуться вiд тирана, як тiльки ставленням до сенату. Бо
й тиран захищау своєх пiдлеглих, як i король: часом справедливо вирiшуу справи, а то й вибачау. Проте його сенат нiколи не подiбний до королiвського. Тиран переважно не мау сенату, а якщо мау, то це нiкчемний гурт людей. А оскiльки сам усю республiку
використовуу для своєх потреб, дуже побоюуться, щоб хтось йому не став на дорозi;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики