ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Як я вище сказав, обуднання мусить вирости само собою в процесi життя, воно не може бути штучно форсованим, тим менше насильно, примусом накидуване.
Як вiдомо, натуральний процес в кожнiй добре налаженiй, вiдповiдно органiзованiй федерацiє йде в напрямi обуднання, в на-прямi розвитку компетенцiй центральних органiв i добровiльного самообмеження членiв федерацiє в iнтересах єє одноцiльностi
й одностайностi. Чи буде украєнська республiка зватись федеративною чи нi, вона повинна йти сею дорогою добровiльного розвитку тенденцiй одностi в процесi дружнього пожиття, а не дорогою <запросiв> одностайностi i уступок, <скидок> пiд натиском змага
нь до децентралiзацiє.
XI
Ся фактично чи юридично федеративна Украєнська радянська республiка мау бути самостiйна - чи входитиме в склад iншоє соцiалiстичноє федерацiє? Так ставлю я се питання - по iнерцiє того, як воно ставилось давнiше. Але в процесi революцiє се питання та
к обтерлось i обточилось, що тратить майже всяку рацiю в такiй постановцi, коли мислити собi будучi вiдносини в площинi соцiалiстичних радянських республiк. А я все досi розглядав, власне, в такiй площинi.
В минувшинi ми нiколи не були приклонниками незалежностi в ходячiм, вульгарнiм розумiннi сього слова. Мати власну армiю, митну сторожу, полiцiю, вязницi й шибеницi - се нiколи не захоплювало украєнських народникiв. Наскiльки се все мусило б зiстатис
ь невiдлучним атрибутом громадського пожиття, украєнськi народники вважали за краще принаймнi розложити сю неприумнiсть на бiльшу спiлку, на ширшу федерацiю. В федеральнiм устрою сi атрибути значно б змалiли, вiн знейтралiзував би багато боротьби, на
пружень, iнтриг, за котрi правлячим кругам приходиться одних людей садити до Iвановоє хати, а других займати наглядом i репресiями проти них та витрачати грошi на утримання армiй та кордонних охорон на державних границях, котрi любi-сiнько могли б бу
ти просто межами федеративних штатiв i т. д.
Така була наша стара , призабута в гарячцi останнiх лiт. Коли почали лунати першi голоснi оклики за незалежнiстю, почавши вiд Ukraina Irredenta Бачинського i <Самостiйноє Украєни> РУП, украєнськi народники старших категорiй ставились до си
х окликiв з великим скептицизмом, побоюючись, що з сього самостiйницького яйця вилупиться шовiнiстична реакцiя i всякi нацiоналiстичнi авантюри. I се правда, що нацiоналi-стична виключнiсть i назадництво з самого початку стали примiшуватись до сих га
сел (пригадати виступи групи НУП, що вийшла з РУП, i рiзнi нацiоналiстичнi брошури, якi стали появлятись, особливо перед вiйною).
Але подiє гнали воду самостiйникам. Свiтова вiйна з єє нечуваним лукавством i цинiзмом в нацiональнiй справi: з кличами самостiйностi для поневолених народiв i лютою кампанiую на знищення украєнства на практицi дуже скрiпила самостiйницькi течiє, а р
еволюцiя поскидала маски з рiзних псевдофедералiстiв (особливо росiйських с.-р.) i теж непомалу причинилась до сього. Федералiзм дiйсно став кепською забавкою. Антанта домагалась вiд Украєни, щоб вона, як частина Росiє, хоч би й федеральноє, прийняла
на себе обовязки старого росiйського режиму, продовжувала вiйну i т. iн. Недобитки староє Росiє, програвши справу
в старiй формi, стали перешиватись на федералiстiв i дискредитувати сю iдею своєми централiстичними змаганнями, котрi продовжували i пiд сею новою маркою. Нарештi Совiтська Росiя, вивiсивши прапор <Федеративноє Совiтськоє Республiки>, пiд сим гаслом
почала господарювати на Украєнi - памятаумо, яке було се господарство пiд час єє першого наступу. Справа суверенностi украєнського народу i незайманостi його волi стала гарячою, дражливою i вилилась в домагання повноє самостiйностi i незалежностi Ук
раєни, винесене насамперед вiйськовими кругами,
а далi прийняте цiлим, чи майже цiлим, нацiонально свiдомим украєнським громадянством.
Чи було се домагання, се гасло неминуче? Нi! На мiй погляд, воно лежало бiльш в психологiє вiдпору всiм, хто хотiв накидати свою волю украєнському народовi. Тому ставило величезну крапку над i, бiльшу, нiж треба було сiй буквi; хапалось найбiльшого к
алiбру, щоб нарештi не лишити мiсця нiяким неясностям i недоговореностям. Те, що в дiйсностi хотiлось i дiйсно треба було захистити: сувереннiсть украєнського народу, незайманiсть його нацiональних, економiчних i полiтичних iнтересiв, се, розумiуться
, можна було забезпечити i в федеральнiй формi, якби обставини були нормальнi, якби час не був такий пожарний. Але вiн був такий, i не самi тiльки Украєнцi, а й iншi народи бувшоє Росiє хапались сеє елементарноє формули: <самостiйнiсть i незалежнiсть
>, щоб вiдмежуватись, вiдцуратись вiд усяких претензiй староє Московщини, в яких би формах вона не вiдроджувалась.
Всiм учасникам памятне, з якою нерiшучiстю, з якими ваганнями соцiалiстичнi украєнськi партiє прийняли се гасло <Незалежноє Украєни>. Єх побоювання сповнилися в повнiй мiрi. Дiйсно, се гасло було пiдхоплено гiршими елементами украєнськоє людностi: е
лементами бандитськими, контрреволюцiйними, реакцiйними, що завязували <гайдамацькi> загони i займались громленням Жидiв, рiзними спецiалiстами, формуванням вiйсь-кових вiддiлiв, всякими отаманами,- головними, великими
й малими, i всею тою декласованою воунною верствою, що витворилась з розкладу росiйських армiй i повторюу на нашiй землi сумну iсторiю нiмецькоє Тридцятилiтньоє вiйни. Гасло <Самостiйноє Украєни> стало гаслом боротьби не тiльки проти
Совiтськоє Росiє, але в значнiй мiрi й проти соцiалiзму, навiть скiль-ки-небудь послiдовного демократизму. Воно перемiнювалось в гасла <Украєни для Украєнцiв> i всякi iншi нацiоналiстичнi й шо-вiнiстичнi оклики.
Але се одна сторона справи. т й друга.
Гасло украєнськоє незалежностi пiшло в широкi народнi трудовi маси. I тут з ним нерозривно переплелись здоровi iдеє суверенностi трудового украєнського народу, недотиканостi його прав, гасло боротьби проти всякоє експлуатацiє Украєни для яких-небудь
завдань, для неє стороннiх; проти трактування Украєни як колонiє, а украєнського народу як дешевого гарматного мяса чи дешевого матерiалу для експериментiв.
Гасло незалежностi за сi роки облилось кровю чесних i добрих синiв украєнського народу, що складали своє голови за свободу й добро його трудових мас, єх суверенне право, свободу й незайманiсть єх полiтичного, соцiального й культурного розвитку.
А кров не вода i не забувауться легко.
Пiсля трьохлiтньоє кривавоє боротьби пiд гаслами Незалежноє Украєни i Федеративноє Совiтськоє Росiє добро i зло, грiхи
i заслуги сих гасел так збились, так переплутались, так перемiшались, що треба бути дуже обережним в розбираннi сього добра
i зла, щоб не ввiйти в конфлiкт з тим, що мау право на всяке наше поважання й признання i являуться силою будучого, з якою зачi-патись шкiдливо i небезпечно. Таке у i по украєнськiй, i по ро-сiйськiй сторонi.
Ми вiдкидаумо боротьбу з Совiтською Росiую, з комунiстами-бiльшовиками, явну i тайну: тактику оружних повстань i полiтику зривання зсередини. Ми навчились шанувати в бiльшовиках провiдникiв свiтовоє революцiє, котрим за се мусимо пробачити не одно з
того, що нам боком вилазить, тим бiльше, що нашi власнi помилки оправдують не одно в єх упередженнях i помилках в вiдносинах до нас.
Ми переконались також, що обуктивнi данi, реальнi умови украєнського життя, спадщина царськоє Росiє не дають змоги будувати украєнське життя без замирення, без порозумiння з Росiую. Зложивши пиху з серця, ми мусимо шукати порозумiння, мусимо доходит
и добросусiдських, доброзичливих вiдносин з нею, навiть цiною певних уступок, бо iнакше не зiйдемо з нинiшньоє мертвоє точки.
Але й повний поворот вiд незалежноє Украєни до <Федеративноє Росiє> для Украєнцiв, очевидно, також неможливий. Те, що сталось, вiдстатись не може.я:
Совiтська Росiя тою федерацiую, котру вона своую волею декретувала на Украєнi, а на практицi звела до повноє й абсолютноє залежностi Украєни вiд московського центру, навiть без якого-небудь путящого самоврядування, сама поховала для Украєнцiв iдею Фе
деративноє Росiє. <Федеративна Росiя>, навiть соцiалiстична й совiтська - се гасло, дискредитоване тактикою бiльшовикiв, рiзко осудженою самими бiльшовиками, якi мали нагоду ближче приглянутись ситуацiє на Украєнi i не раз гостро, але досi безуспiшно
критикувати сю слiпу централiстичну полiтику.
Нi партiя укр. с.-р., нi яка-небудь iнша соцiалiстична украєн-ська партiя, очевидно, не пристане на те, щоб Украєну трактовано як московську провiнцiю або московську колонiю, щоб нею пiд яким би то не було гаслом правили з Москви, там розпоряджались
єє природними багатствами й продуктами працi єє трудового народу, звiдти кермували єє економiчним життям, єє фiнансами - так, як се було повелось в Совiтськiй украєнськiй республiцi в єє <федерацiє> з Росiйською.
Украєна мусить бути вповнi автономна, i щоб не викликати
в сiй справi нiяких пiдозрiнь, краще не чiпати єє незалежностi. Питання про конфедерацiю чи федерацiю - се рiч будучностi. Для неє треба насамперед здобути довiря трудового украєнського народу. А поки що не можна йти далi в сiм напрямi поза воунну т
а економiчну конвенцiю. Та, мабуть, i не буде в тiм потреби, бо обставини переносять питання на iнший грунт,- саме отоє федерацiє соцiалiстичних республiк твропи.
Се наш старий iдеал, який нi в кiм не стрiне опозицiє i при добрiй волi дасть нiкому не обидне розвязання питання. Коли Украєнська Радянська Республiка i Росiйська Совiтська вiйдуть обидвi як рiвноряднi члени в склад свiтовоє, увропейськоє федерацiє
, - се злiквiдуу питання.я:




Високоповажаний добродiю редактор!
Беручи пiд увагу особливо важний момент в нацiональних вiдносинах на Украєнi, а також i те, що деякi газети передали мою промову, виголошену на засiданнi Малоє Ради 23 жовтня (н. ст.), з такими скороченнями, якi змiняють єє змiст, я прошу вас,
вп. д., помiстити у вашiй поважнiй газетi мiй лист з короткою передачею моєх думок з сеє промови й деякими поясненнями до них.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики