Це буде легше i природнiше для тих, хто не буде невiльничо
й безтямно триматися взiрцiв захiдноувропейськоє буржуазноє демократiє, а попробуу на хвилю вiдчепившись вiд них, стати на грунт наших iсторичних прецедентiв i традицiй нашого народництва. Для них вiдступлення вiд букви буржуазноє демократiє не буде
нi страшне, нi трагiчне.
Прошу собi пригадати конституцiю нашоє староє республiки XVII в. Кому в нiй належала власть, хто мав в нiй полiтичнi права? Тiльки революцiйний озброуний украєнський народ - козацтво.
Буржуазнi верстви та шляхта, яка приймала козацьку зверх-нiсть, духовенство й мiщанство - вони стояли пiд протекторатом <вiйськового рейменту>, користувались самоврядуванням, яке забезпечував єм сей реймент, але не брали участi в правлiннi, не мали г
олоса нi в вiйськовiй радi, нi в радi генеральноє старшини, тiльки мiсцеве врядування вiдбувалося при фактичнiй участi єх представникiв, особливо в справах мiшаних.
:Ми не пiдходимо до сього революцiйного утвору з прийнятими нормами демократичного устрою. Але чи не знайдеться тут дуже близькоє аналогiє з сим сучасним революцiйним утво-
ром - радянською республiкою, котра надiляу правами тiльки тi верстви, на яких опирауться єє будова, в яких вона бачить охоронцiв своєх iнтересiв i самого свого iснування?
А зрештою! Не кажучи вже, що в переважнiй бiльшостi демократiй цiла половина людностi була позбавлена полiтичних прав (жiноцтво!) i не можна сказати, щоб се занадто бурило совiсть сих демократичних громадянств,- чи не позбавлялись полiтичних прав цiл
i категорiє людяностi, як активне вiйсько, урядовцi (в декотрих конституцiях), i се вважалось навiть архiдемократичним тому що сi люди не вважалися вповнi вiльними в своєм полi-тичнiм самоозначеннi, свобiдними членами громадянства. Чи не знайдеться й
тут аналогiє для виключення вiд полiтичних впли-вiв тоє буржуазноє верстви, власть i впливи котроє революцiя ставить першим своєм завданням зломити, щоб закрiпити власть трудового народу?
Х
В подробицi устрою сеє украєнськоє радянськоє республiки, як вона може зложитись в процесi революцiє, не вважаю, розумiуться, можливим входити. Для сього треба було б ближче приглянутись теперiшньому становi речей на грунтi, щоб змiркувати, як будуть
укладатись вiдносини в найближчiй, переходовiй добi
в результатi всiх тих глибоких змiн, якi пережила Украєна й єє трудовi маси. Треба мати докладнiшi вiдомостi про те, що я назвав комунальним правом,- те, що реально витворилось на мiс-цях i повинно в процесi революцiє лягти в основу новоє органiзацiє
. Тiльки на деяких загальних питаннях я вважаю потрiбним спинитись, щоб єх пiдчеркнути.
Перше питання: що в тiй радянськiй органiзацiє мусило
б висуватись на перший план: чи принцип мiсцевостi, себто ко-операцiє рiзних трудових елементiв: селянства, робiтництва, трудовоє iнтелiгенцiє, обуднаних разом, починаючи вiд найперших сту-пенiв органiзацiє так, щоб уже в комунi сiльськiй чи городсь
кiй спiльно засiдали представники робiтникiв, селян i трудовоє iнтелi-генцiє, по певному ключу, даному мiсцевими обставинами. Чи повинен заховуватись принцип курiальний так, щоб селяни, робiтники i трудова iнтелiгенцiя мали своє окремi, паралельнi ра
ди першоє, а, може, й другоє iнстанцiє, i тiльки десь в вищiй iнстанцiє вони обуднувались в спiльнiм органi?
Очевидно, з становища безкласового соцiального устрою, в iн-тересах нейтралiзацiє рiзниць iнтересiв, витворених буржуазно-капiталiстичним устроум, i витворення, можливо, одностайноє трудовоє людностi було б бажано курiальнiсть, можливо, оминути, або
принаймнi ослабити. Тому, на мою гадку, партiя УПСР повинна пiдтримувати принцип удиноє комунальноє ради.
Друге питання: порядок iнстанцiй повинен бути можливо простий чи многостепенний? Мiж комунальною радою i всеукра-єнським конгресом рад мау бути одна, двi, три iнстанцiє.
Громади сiльськi i громади районнi (городськi), на котрi
в iнтересах органiзацiє мусять, очевидно, подiлитись бiльшi мiста (мабуть, будуть обуднуватись в мiсцевих обуднаннях, якi приблизно вiдповiдатимуть великiй волостi).
Слiдуючою формою обуднання мiг би бути такий округ, як <земля>, проектована законом Центр. Ради, проведеним фракцiую УПСР. Приблизний подiл територiє Украєни на такi землi на основi географiчних, комунiкацiйних та економiчних даних, приблизно з одни
м мiльйоном людностi в землi, був тодi вироблений i прийнятий, i сi землi мали заступити повiти з одного боку, губернiє з другого.
Таким чином, найпростiша схема радянськоє органiзацiє була б така: робiтничо-селянська рада громади (комуни), мiсцеве
обуднання (волость, мiсто), земля, всеукраєнський конгрес рад або Центр. Рада.
Зауважу, що в iнтересах витворення удиноє трудовоє людностi Украєни витворювання великих мiських iндустрiальних та iнтелектуальних центрiв представляуться небажаним. З економiчного, культурного i органiзацiйного погляду теж краще, щоб елемент промисл
овий, ремiсничий, iнтелiгентський не скупчувався
в небагатьох центрах, а бiльш рiвномiрно розселювався по краю. Тепер iде стихiйне розселення, розпорошення мiськоє людностi, особливо з великих центрiв, по селах, по краю.
При вiдбудовуваннi економiчного життя замiсть того, щоб наново концентрувати промисел i культурне життя в кiлькох великих мiстах, як Києв, Харкiв, Одеса, було б краще пильнувати розселення його по можностi в менших осадах, де не раз у на те й кращi ф
iзичнi та комунiкацiйнi умови.
Тепер щодо обуднань. При широкiй автономiє рад громадських (комунальних) компетенцiє рад мiсцевих (волостних, мiських чи кантональних) не мають причин бути широкими, се ясно. Не так ясно, чи бажано надавати ширшi компетенцiє радам земель?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446