ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

м.
(2). А що вельм.[ожний] гетьман з вiйськом Зап., вiд Рчп. вiдiрваним, з любовi до короля, пана свого i власноє вiтчини, повертауться (до них) вирiкаючися заграничних протекцiй, то
й. кор. м. i всi стани кор. i в. кн. Лит. вiчною амнестiую, себто вiчним забуттям покривають все, що з обох сторiн допустив бiг
- полишаючи то маустатовi його, як офiру за грiхи спiльнi. Забезпечують у тiм всякого стану людей вiд найменших до найвищих без виємку -як у вiйську Зап. так i шляхтичiв, урядникiв
i приватних людей, чисто всiх, котрi яким небудь чином пробували чи пробують при гетьманi попереднiм i теперiшнiм. :
Вся Рiчпосполита народу Польського, в. кн. Литовського
i Руського, i належних до них провiнцiй вiдновляуться цiлком такою як була перед вiйною, себто - цi три народи мають зiставатися непорушно, як були перед вiйною в границях своєх i при свободах (своєх) згiдно з законами - в радах, судах i вiльнiй елек
цiє панiв своєх - королiв польських, литовських i руських. Коли пiд тягарем вiйни з заграничними державами щось постановлено було на зменшення границь i вiльностей тих народiв, це мау вважатися за недiйсне i пусте, i вищеназванi народи повиннi зiстав
атися при своєх свободах, як удине тiло одноє i нероздiльноє Рчп., не роблячи мiж собою рiзницi з приводу вiри: як хто визнавав i визнав христiанську релiгiю - чи римську чи грецьку, всi зiстають в спокою, при вiльностi. Хiба якiсь засуди або декрети
були винесенi перед вiйною i за час вiйни цiлком законно - при наявностi сторiн чи в вiдсутностi.
(3). Вiйська Зап. число мау бути 60 тисяч, пiд владою гетьмана руського, згiдно з стародавнiми вольностями єх.
Скiльки наумного ("затяжного") вiйська буде на Русi, все мау бути пiд владою того ж гетьмана.
Пробувати вiйсько Зап. мау в тих воуводствах i маутках, де воно було перед вiйною. Всякi вiльностi наданi (єм) привилеями найяснiших королiв польських потверджуються: вони (козаки) зiстаються при стародавних вiльностях i звичаях своєх, що не тiлькi
в нiчiм не обмежуються але навпаки - потверджуються всякою повагою. Нiякий державець корол. маутностуй, нi староста, нi пан дiдичний нi доживотний, анi єх пiдстарости, урядники i всякi iншi слуги не будуть стягати нiяких податкiв з козацьких хуторiв,
сiл, мiстечок, домiв, нi пiд яким претекстом. Вони мають бути вiльнi вiд яких-небудь тягарiв, цла i мита, як люди лицарськi, у всiй Коронi й. в. кн. Лит. Мають бути також вiльнi вiд усяких судiв старостiв, державцiв, панiв i єх намiсникiв - тiльки п
iд юрисдикцiую самого гетьмана вiйськ Руських мають зiставатись. Також всякi напитки, лови в полях i на рiках й iншi козацькi пожитки мають зiставатись при козаках свобiдно, згiдно з єх звичаями. :
(4). Для скрiплення i бiльшоє певностi цього договору гетьман вiйськ руських до кiнця свого життя мау бути гетьманом вiйськ Руських i першим сенатором воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського. А по смертi його мау бути вiльний вибiр геть
мана: стани воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського виберуть чотирьох кандидатiв, i з них одному король надасть (гетьманство).
Двiр minnica для биття всяких грошей мау бути заложений
в Киувi, або де буде признано зручнiшим - однiує якостi i металу, i з королiвською особою (портретом).
Податки, якi Рптая1 ухвалятиме на соймi, в воув. Києвськiм, Браславським i Чернiгiвськiм мають уживатися на наумне вiйсько, що буде пiд владою гетьмана вiйськ Руських.
Спiльнi ради i спiльнi сили всiх тих народiв против кожного неприятеля. Мають всi три старатися спiльно всякими способами, аби Рпта мала вiльну навiгацiю на Чорне море.
Коли б станом Коронним i в. кн. Лит. прийшлось почати вiйну з царем московським, вiйсько Зап. до такоє вiйни не буде притягнене.
Коли ж би цар не схотiв вернути провiнцiй Рiчпосполитоє
i на неє наступав, тодi мають сполучитися всi сили: короннi, в. кн. Лит. i вiйсько Руське Запорозьке, пiд регiментом свого гетьмана, i воювати.
Маутностi нерухомi i рухомi, королiвщини i записи сум, конфiскованi вiд обивателiв Руськоє землi, котрi пристали до шведського або до запорозького вiйська i тепер вертаються до батькiвщини,- мають єм бути поверненi i служби єх в вiйську кор. i в. кн.
Лит. мають бути компенсованi i оплаченi.
(5). Гетьмани з вiйськом Зап. - теперiшнi i наступнi - вiдступивши вiд усяких заграничних протекторiв, бiльше до них приставати не мають. Навпаки - мають пробувати в вiрностi, пiдданствi i послушенствi у найясн. маустату королiвства польського
i наступникiв його i всiй Рiчпосполитiй i будуть пробувати вiчно.
Але так щоб це не нарушало братерства завязаного з ханом кримським, а коли може то бути без порушення цiлостi Рiчпосполитоє - то i з царем московським.
Посольств вiд заграничних (гетьман) не мау приймати, i якби такi трапились - мау єх вiдсилати до короля й. м.
Також нi вiйська стороннього вводити не буде, нi порозумiння з заграничними державами мати не буде; хiба сповiщаючи про це короля його милiсть.
(6). Всяким приватним особам з обох сторiн - в тiм i духовним римського обряду вiдкривауться безпечний поворот до бiскупств, пробоств, канонiй, плебанiй i до належних до них маутностей в воуводствах Києвськiм, Браславськiм, Чернiгiвськiм, Подiльськiм
, також у в. кн. Лит., на Бiлiй Русi i в Сiверщинi. Також всiм монахам до костелiв, кляшторiв, маутностей i фундацiй. :
Але час повороту визначить король й. м., порозумiвшись
з гетьманом зап., i спосiб реiндукцiє (повороту у володiння) мау заховуватися такий, що нiхто не мау повертатися до свого володiннi iнакше як за унiверсалом й. корол. м. i вельм. гетьмана запорiзького. В цiм мау бути порозумiння обох сторiн.
Для судження всяких справ як кримiнальних так i поточних мау бути в тих трьох воуводствах свiй окремий трибунал -
з таким порядком, який вони самi собi уложать. Але крiм того мають бутi окремi судовi староства в Овручу i Житомирi.
(7). А для кращоє певностi - тому що гетьман з вiйськом Зап., i цi воуводства, що були вiдiрвалися, вiдкидають всяку протекцiю iнших народiв i добровiльно - як вiльнi до вiльних, рiвнi до рiвнi i шановнi до шановних повертають,- тому, для певнiшого д
отримання нинiшнього акту король i Рiчпосполита дозволяють народовi Руському (мати) осiбних канцлерiв, маршалкiв i пiдскарбiєв з правами сенаторiв, i iншi уряди народу Руського. :
Також суд в королiвських мiстах i всякi декрети - задворнi й судовi - тiльки в названих трьох воуводствах (тобто в Києвськiм, Браславськiм i Чернiгiвськiм. - Уклад.). :
Аби з суперечок за пiдданих обвинувачених в своувiльствi не виходило нових замiшань,- касуються всякi процеси про видачу пiдданих, про наєзди, забране майно, шкоди починунi пiд час внутрiшньоє вiйни,- земськi, гродськi, трибунальськi, також i декрети
трибунальськi винесенi в тих справах - особливо щодо воуводства Києвського, Волинського, Браславського й Чернiгiвського.
При складанню договору з царем московським, коли б до того прийшло, роль й. м. i стани короннi i в. кн. Лит. мають вимагати ненарушеноє репутацiє (реабiлiтацiє) вельм. гетьмана i нинiшнього договору.
Пп. комiсари i в. гетьман князiвства Руського фактично ствердили нинiшню комiсiю своую присягою - як то свiдчать єх пiдписи на ротах присяги. Понад то буде ця комiсiя конфiрмова-
на - вiд сенату присягою превел. кс. арцибiскупа гнезненського, бiскупа виленського, всiх чотирьох гетьманiв i канцлерiв обох народiв, а вiд кола рицарського - присягою маршалка посольськоє палати, на соймi що мау бути зкликаний якнайскорше,- в прису
тностi послiв, якi будуть присланi вiд в. гетьмана i вiйська Зап. :
А щоб ця конституцiя мала вiчну вагу i повагу, вона в усiм своєм змiстi вiд початку до кiнця буде включена в конституцiю (постанови соймовi), ухвалена соймом, рахована за вiчний i незмiнний закон i так дотримувана".
Дiялося в таборi пiд Гадячем, дня i року вищезазначеного".
До булави великоє руськоє належатиме Чигринське староство, як то значиться в привiлею наданiм пок. Б. Хмельницькому вiд короля й. м.
Гетьман вiйська Руського буде вiльний вiд резiдування при королi й. м.
Конвокацiя воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського буде скликана унiверсалом королiвським пiсля сойму, що мау бути зложений якнайскорше".
Iван Виговський гетьман вiйська кн. Руських рукою власною i печатка.

IВАН МАЗЕПА
МИ СТОЄМО ТЕПЕР, БРАТIт,
МIЖ ДВОМА ПРОВАЛЛЯМИ:
Промова до урядникiв вiйськових i цивiльних
козацькоє Украєни напередоднi розриву з Москвою 1708 р.я1
"Ми стоємо тепер, братiу, мiж двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надiйного, щоб єх обминути. Воюючi мiж собою монархи, що зблизили театр вiйни до границь наших, до того розлюченi один на одного, що пiдвладнi єм на
роди терплять уже i ще перетерплять безодню лиха незмiрного, а ми мiж ними у точка або цiль всього нещастя. Обидва вони, через свавiльство своу i привласнення необмеженоє влади, подобляться найстрашнiшим деспотам, яких вся Азiя i Африка навряд чи кол
и породжували. I тому подоланий з них i повалений зруйнуу собою i державу свою i оберне єє внiвець. Жереб держав тих визначила наперед доля рiшитися в нашiй отчизнi i на очах наших, i нам, бачивши загрозу тую, що зiбралася над головами нашими, як не
помислити й не подумати про себе самих?
Мiй розсуд, чужий усiм пристрастям
i шкiдливим для душi замiрам, у такий: коли король шведський, завше переможний, якого вся Европа поважау i боється, подолау царя росiйського i зруйнуу царство його, то ми з волi переможця, неминуче причисленi будемо до Польщi i вiдданi
в рабство полякам i на волю його наставленика та улюбленця, короля Лещинського, i вже тут нема й не буде мiсця договорам про нашi права та привiлеє, та й попереднi на теу договори i трактати самi собою скасуються, бо ми, натурально, порахованi будемо
, яко завойованi, або зброую пiдкоренi, отже, будемо раби неключимi, i доля наша остатня буде гiрша за першу, якоє предки нашi вiд полякiв зазнали з таким горем, що сама згадка про неє жах наганяу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики