V. Друге, що до цiує справи, безумовно, стосууться, - я хочу бачити, що ти не лише полюбляуш мудрих людей, а й живеш
з ними i єм вiдданий, настанови єхнi слухауш, читауш, єх дотримуушся, а також у згодi з ними правиш. Коли я про це довiдаюсь, буду вважати тебе подiбним також до тих, кого звичайно люблять, особливо коли я зрозумiю, що ти робиш це щиро й вiд душi. Ус
увай вiд себе людей похiтливих, жадiбних, злочинних, хвалькуватих, а також блазнiв, щоб я, побачивши твоу спiвжиття з цими нiкчемниками, не змiнив про тебе думку як про мудрого. Отже, як тiльки можеш, пильнуй протягом усього життя, щоб серед твого по
чту завжди були чеснi й ученi мужi, якi заслуговують на довiря. I не так уже й важливо, чи з твоує вони держави, чи з чужоє, бо як про породистих коней не думають, чи вони польськi, чи iноземнi, так само i людей добирай: дивись, аби лиш були корисни
ми для тебе й королiвства твого. Однак до такого пiдбору треба пiдходити з розумом, який розсудить справедливо. Бо у багато таких, котрi, хоч вiд правдивоє й справжньоє мудростi щонайдалi перебувають, але, як не дивно, видають себе мудрими.
Небезпечних людей, вiдданих наживi й обжерливостi, уникай. Бо марнотратником зроблять вони короля, пихатим i виродком. Усiх єх стримуй згiдно з тим правилом, яке тут подаю. Як побачиш когось грубого, самовпевненого й пихатого, скажи прямо, що вiн дур
ень i негiдний разом з тобою жити. Хай навiть це чужинець буде, пихатий i похмурий учений з багатьма титулами. Але чому? А тому, що справжня мудрiсть i правдива наука тiсно повязанi з чемнiстю, уникають титулiв, виявляють благородство й не втручають
ся до чужих справ. Отож пiдбирай для себе людей не за титулами, а дивись на єхнi справи, якi сприяють осягненню найвищих посад у твоєй державi. Таких людей удавнину називали фiлософами, бо вони давали королям такi знання, якi потрiбнi були для правлi
ння, i поради, яких люди дослухаються у життi.
Iз цього випливау, що всi шанувальники мудростi у прихильниками республiки, i навпаки. Таких, отже, до себе схиляй з найбiльшим старанням i найбiльшим бажанням.
VI. Залишауться, нарештi, обгрунтувати належним чином високу думку про мудрiсть i, якщо можливо, якнайширше. Йдеться про школи й гiмназiє, оселi правдивоє мудростi у державi. Де єх нема - засновуй, де занепали - вiдновлюй. Хай навчауться там зростаюч
а молодь твоує держави гуманностi й мудростi. Таким чином, твоє пiдлеглi ще з дитинства навчаться й справу добре вести, i тебе, мудрого правителя, слухатись. Бо якщо ти лише простим способом (законами i покарою тобто) будеш спонукати своєх громадян д
о доблестi, це буде так само, якби хтось пiд загрозою кари змушував влучати в цiль людину, яка нiколи не вчилася метати списа. Тому вважай, що енергiйно сприятимеш примноженню слави мудростi лише тодi, коли пiдтримауш Кракiвську гiмназiю, яку твiй дi
д заснував.
Розумно зробиш також, коли прилюдним едиктом звiльниш цю гiмназiю од незлiченних глоговiтських старцiв. Тим самим усунеш не досить чесних i щонайменше корисних для держави людей: Голкотiв, Тартаретiв, а також Брiкотiв i Глоговiтiв. Разом з ними увiль
ни своєх пiдданих i вiд так незлiченних складних слiв, яких за плату навчають нетямких людей. Прилюдним едиктом збери однодумцiв - мужiв високих, а замiсть юрби нечестивих людей дорахуй до колегiє авторiв досвiдчених як у грецькiй, так i в латинськiй
науках. Хай звiдси, немов з якогось чистого
й прозорого джерела, тече королiвська наука, яка зробить громадян твоєх мудрими й державi потрiбними. Таким самим чином простi школи з найбiльшим завзяттям вiдновлюй. I вчителями
у тих школах настановляй не придворних слуг, якi блискають пурпуром i тонким полотном, а людей учених, завдяки яким молодь стане вченiшою й для твоує держави бiльш потрiбною. Так само й про iншi гiмназiє та школи пiклуйся. Сам призначай туди надiйних
учителiв, якi навчать, покажуть i спонукають юнакiв займатися такими справами, завдяки яким вони стануть уже у зрiлому вiцi добрими, славними й щасливими. I, навпаки, якщо буде знехтувано добрими справами й запануу байдужiсть, тi самi вчителi з найб
iльшим старанням виховають юнакiв такими, якi принесуть державi найбiльшу неславу, ганьбу й нещастя.
Однiую цiую турботою ти зробиш i пiдлеглих своєх мудрими,
i себе покажеш усiм найкраще. Бо ми, скiльки разiв не споглядали б цi школи, тебе вважати будемо єх креатором. Покажи нам завдяки працi свого розуму зразок, якого ти можеш досягнути лише мудрiстю. Адже ознакою мудреця у вмiння когось навчати. I ти на
вчиш своєх громадян, якщо дбатимеш про школи та вчителiв. I не гадай, Августе, що до слави мудростi у iнший шлях, крiм того, про який уже говорив i знову повторюю: щоб ти сам вище всiх був i мудро правив; потiм, щоб з мудрими жив; i, нарештi, щоб роб
ив своєх пiдданих мудрими. Це перша i найвища порада твоєй королiвськiй величностi. Тепер до цiує одержуй останню пораду, яка, власне, також звiдси початок веде.
VII. Йдеться про справедливiсть. Про цю чесноту мусиш добре дбати, якщо хочеш у краєнi зажити слави найсправедливiшого. Та коли ти i мудрiстю, i справедливiстю будеш лише рiвний менi, тодi в чому вiдмiннiсть мiж тобою i мною, тобто мiж королем
i пiдданим? А нi в чому, гадаю. Тому, якщо вже хочеш чимось видiлитися, дбай про цi чесноти. Шануй справедливiсть i саму єє ретельно зрощуй, але не тим нiкчемним способом, про який адвокати-крутiє говорять, а лише удиним королiвським: коли за чесноти
нагороджують, а за злочин справедливо карають. Якщо, наприклад, люди збираються на сейм задля якогось блага, ти мусиш дбати, аби благо пiдтримати в державi мiцно й нагородами та посадами до нього заохочувати. А тим найвищим i найостаннiшим з усiх бл
аг у благо жити у твоєй державi, за твоєм правом
i волею, у згодi з законом i природою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446