ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

<Гей, украєнець просить не много:> Iдея <Нацiоналiзму> замiсть <немного> - ставляла <все!> Замiсть <просить> - жа-дау i з
добувау. Також дальшу драгоманiвську мудрiсть (з того ж гiмну): постулат <любови> <ко всiм словянам>, а в першу мiру до москалiв, як до <старшого брата>, що мав вести iнших, <Нацiоналiзм> вiдкидав як наєвне i шкiдливе капiтулянство. За питанням <ЩО?>
, <Яка мета нацiє?>, i за питанням <ЯК осягти єє?>, на трету питання - <ХТО мау це довершити?> - <Нацiоналiзм> вiдповiв: людина нового духу. Якого? Духа протилежного западницькому духовi речникiв украєнськоє iнтелiгенцiє ХХ-го вiку
з <рабським мозком> i <рабським серцем> (слова I. Франка): протиставив <Нацiоналiзм> безкомпромiсовий войовничий дух, примат його сили над силою матерiє: Крiм того, в окремiм роздiлi <Нацiоналiзму> протиставлено увнуховському <реалiзмовi> ту мiстику,
без якоє всяка полiтика мертва; мiстику, яка
у джерелом життя нацiє та єє сили.я:
Виносячи свою iдеологiю нацiоналiзму проти банкрутуючих iдей нашоє епохи, проти <модерноє демократiє> (приязноє i до СССР i до комунiзму), проти комунiзму i соцiалiзму, проти надна-цiонального iнтернацiоналiзму, <Нацiоналiзм>, проти єх <розуму без вi
ри основ>, видвигнув вiру; проти єх духа iдеалiзму, вигiдницт-ва i матерiального <щастя> - iдеалiзм, проти духа крутiйства
i <мирноє еволюцiє> - прапор боротьби. Цей прапор мусiв дiстатися до моделей нового духа; не до людей вмираючоє псевдоелiти:; не до рук безiдейних полатайкiв i матерiалiстiв, а до людей новоє елiти, людей з основними прикметами нового лицарства: з му
дрiстю, шляхетнiстю, вiдвагою. Такою була теза <Нацiоналiзму>.я:
ЗАМIСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Наш час у часом сумерку божкiв, до яких молився XIX вiк. Катастрофа 1914 р. не даремно перелетiла через нашi голови: всi <незрушимi> засади i <вiчнi> закони суспiльноє еволюцiє розсипалися в порох, отвираючи безконечнi перспективи перед люд-ською вол
ею.
Лише один закон вийшов неткнутим з катастрофи. Це - закон боротьби, яку Гераклiт називав початком усiх речей, закон вiчного суперництва нацiй, який пануу над свiтом тепер так само, як панував у початках iсторiє народiв i держав.я:
В цiй книзi хочу усталити поняття украєнського нацiоналiзму, так як я його розумiю. А розумiю його не як ту чи iншу програму, не як вiдповiдь на завдання нинiшнього дня: - лише як свiто-гляд. Як певний свiтогляд протиставляю своу поняття нацiоналiзму
дотеперешньому нашому нацiоналiзмовi XIX вiку, нацiоналiзмовi упадку або провансальству. До цього типу його провансальства я зараховую: дивну мiшанину з кирило-мефодiєвства
й драгоманiвщини, легалiстичного украєнофiльства й народництва з єх крайнiми течiями, марксизму й комунiзму з одного боку, <есерiвства> i радикалiзму - з iншого, нарештi - з правих iдеологiй, починаючи вiд Кулiша i кiнчаючи неомонархiзмом.я:
Ч. 2. ЧИННИЙ НАЦIОНАЛIЗМ
II
Воля як закон життя.- ЄЄ форми. - Воля влади. - Воля вiдумного моменту. - Двi першi вимоги волевого нацiоналiзму
На цiй волi (не на розумi), на догмi, аксiомi (не на доведенiй правдi), на самостiйнiм, не на деривативнiм постулятi, на бездоказовiм поривi, мусить бути збудована наша нацiональна iдея, коли ми хочемо утриматися на поверхнi жорстокого життя. Бо воля
нацiє до життя як <пождання неясно вiдчутого другого ладу речей> (Фiхте) у пiдставою всякого, опертого на нiй, свiдомого стремлiння, всякоє iдеє. Бо розум:, iдея, лише тодi стау порушаючою силою, коли сама <дiу як афект> (Йодль), <Воля влади> (Нiцше
), <життувий елян> (Бергсона), <жадоба перемоги> (Джека Лондона), чин до чину, <без мети>, щоб <гнатися в безвiсть> (Лесi Украєнки), <фантазiя> (Шевченка), який вiн жертвував видимий свiт, звеличення <залiзноє сили ентузiазму>, елементи <нерозсудного
> (Гоголя), <правда сильного> i <право сили> (Кулiша),- ось як характеризували цю волю чужi i нашi провiдники.
:В жадобi жити, розростатися змагатися й у суть життя, а не в єє наслiдках; в слiпiм дiнамiзмi, що не мау нi iмя, нi постатi
i який ми усвiдомлюумо лише тодi, як вiн вибухау в нас. :Головним методом наших вчинкiв у власне бажання, афекти, пристрастi, за якими в хвостi йдуть мотиви.
:Цi афекти, емоцiє одиницi стають величезною соцiальною силою, динамiчним двигуном суспiльности, що втримуу єє при життi, спричиняу єє зрiст i розвiй.я:
Всяка отже збiрна фiлософiя гуртованоє одиницi (а в першiй мiрi нацiє) повинна бути збудована не на вiдiрваних засадах логi-ки, лише на цiй волi до житти, без санкцiй, без оправдання, без умотивування, яку: треба плекати i розвивати, бо з нею живе
i вмирау нацiя: Не обгижувати цю - виявлювану в дiяннях одиниць волю нацiє до розросту, пориву наперед єй, лише змiцнювати єє. I це змiцнення мау бути першою i головною засадою тiує нацiональноє iдеє, яку я тут ставлю на мiсце кволого iнтелектуалiсти
чного, безвольного, <кастратного> провансальства.
:В ще бiльш чистiм видi (нiж у насолодi риском i в героєзмi) виявляуться воля до влади в нiчим не прикрашенiм, голiм стремлiннi до неє, в жадобi панування.я:
В так зрозумiлiм життi та його сутi у два моменти, тiсно мiж сполученi: в боротьбi за розрiст i перевагу розрiзняумо експансiю як цiль, боротьбу як засiб.я:
Боротьба взагалi, вiйна як єє форма зокрема. :Змiцнювати волю нацiє до життя, до влади, до експансiє - означив я як першу пiдставу нацiоналiзму, який тут протиставляю драгоманiвщинi. Другою такою пiдставою нацiональноє iдеє здоровоє нацiє повинно бут
и те стремлiння до боротьби, та свiдомiсть єє конечностi, без якоє не можливi нi вчинки героєзму, нi iнтенсивне життя, нi вiра в нього, анi трiумф жадноє новоє iдеє, що хоче змiнити обличчя свiту. :Першу з цих пiдстав протиставляю: (тим, хто вiрить)
слiпо в творчу силу iнтелекту. Другу -:пацифiзмовi нашого провансальства.
Роздiл III
Романтизм, догматизм, iлюзiонiзм - третя вимога нацiоналiзму
Волю влади я означив як щось, що стремить <розiрвати закляте колесо iндивiдуалiзацiє>,- щось, що стремить стати понад змисловим, понад свiтом явищ, понад феноменом, <загальне> над <поодиноким>.я:
Для <романтика> важнiшою вiд добробуту - у <нацiональна мiсiя>, вiд миру - боротьба за неє, вiд iнтересiв даноє генерацiє тривалi iнтереми нацiє, вiд щастя одиницi - мiцнiсть спiльноти, держави.я:
Такий характер <романтичноє>, <релiгiйноє>: iдеє <загальноє>, <вiдiрваноє>, що ставляу себе понад усi <партикулярностi>, понад усе <окреме> i <поодиноке>, яка, коли виявляуться в нацiональнiм життi, ставляу велич i потугу загалу понад щастя i добробу
т одиницi, кляси, даноє генерацiє, єє спокою, миру; ставляу нацiю як цiле - над нацiую як механiчну збиранину.я:
Я згадав вгорi двi головнi пiдстави всякоє революцiйноє iдеє, отже i нацiональноє: перша - волюнтаризм (антиiнтелектуалiзм), друга - войовничiсть (антипацифiзм). Тепер, отже, до цього приводить третя - <романтика>. I нi одна велика iдея, що сперечаут
ься з другими за панування, не у жива, коли вона не перейнята цим духом <романтики>.
Я говорив про романтичний характер великих доктрин. Тепер треба пiдкреслити єх другий аспект: догматизм, безсанкцiональнiсть. Тi доктрини завжди зявляються в супроводi категоричного наказу, почуття, що наказуу безоглядний послух.я:
<Романтичнi> iдеє, :сполученi з релiгiйним почуванням (абсолютною вiрою в них), дуже часто зявляються в iсторiє в формi так званих , легенд, мiфiв. :Одна з таких образових iлюзiй, охоплених у <гвалтiвну i ясну> формулу, це легенда <останньог
о бою>, що забезпечить перемогу справi.я:
:Я говорив про <романтичний> характер великих револю-цiйних iдей i про єх <релiгiйний>, догматичний характер. у синтезою обох: вiн протиставляу <змисловому> - iрра-цiональне, надзмислове, конкретному - невидиме i незнане i це <теологiчн
е> в нiм, вiн протиставляу доказам - голу афiрмацiю,
i це <догматичне> в нiм. I первень чуттувий, :- умотивовують його войовничiсть, антипацифiзм. Як такий входить складовою частиною (разом з релiгiйнiстю) до згаданоє третьоє пiдстави всякоє, отже i нацiональноє, революцiйноє
iдеє - романтизму.
Роздiл IV
Фанатизм i <аморальнiсть> як четверта вимога волевого нацiоналiзму
Я вже згадав, що великi iдеє, якi мають накинути себе свiтовi, без афектiв, що iдуть єм у супроводi, нiколи не мають пориваючоє сили. Iдеє дiють лише тодi, коли протягом довгого розвитку перемiнюються в почуваннi; коли творять складову частину вдачi
людини, перейнятоу iдеую. :Бо в полiтицi, так само як в релiгiє, успiх все по боцi того, хто вiруу, а не того, хто сумнiвауться.я:
:Там, де заламууться в нацiє єє агресивний характер, заламууться рiвночасно й запал до оборони своєх прав.я:
Не важне, чи нацiя агресивна чи нi, чи iдея агресивна чи нi. Важне, чи iдея сполучена з вiдповiдним чувством, з абстрактною волею жити i рости, чи, навпаки, ця iдея у розумовою абстракцiую, що хоче забити афект (як це робив Драгоманов i драгоманiвцi)
.
В першiм випадку - така iдея переможе, в другiм - вмре.я:
:Всi великi подiє в iсторiє - наслiдок фанатичних iдей.я:
До емоцiональности i фанатизму великих iдей, якi рушають масами, треба додати ще одну єх прикмету: <аморальнiсть>. Це не у, звичайно, аморальнiсть в змiсли увiльнення вiд етичного критерiя, вiд морального iдеалiзму. :Коли говорю про <аморальнiсть> ти
х iдей, то тут розумiю єх суперечнiсть з буденною мораллю:,
з точки погляду полiтично-бездоганного мiщанина; який до загальнонацiональних, взагалi громадських справ пiдходить з мiр-кою своєх приватних вигiд, турбот та iнтересiв.я:
Добре у все, що змiцнюу силу, здiбностi й повноту життя:, зле - що єх ослабляу.я:
Мораль, яка у мораллю всiх нових i свiжих рас, всiх сильних одиниць, всiх нових, повних майбутности, iдей.я:
Все тут сказане треба зачислити до однiує (четвертоє з головних прикмет всякоє великоє iдеє i руху, що йде пiд єє прапором): Ця iдея у непримирима, безкомпромiсова, фанатична, <аморальна>, за своє приписи бере лише те, що в iнтересi species. Цими при
кметами вiдзначауться кожна велика нацiональна iдея, i це, а нiщо iнше, дау єй таку вибухову силу в iсторiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики