Забезпечують у тiм всякого стану людей вiд найменших до найвищих без виємку -як у вiйську Зап. так i шляхтичiв, урядникiв
i приватних людей, чисто всiх, котрi яким небудь чином пробували чи пробують при гетьманi попереднiм i теперiшнiм. :
Вся Рiчпосполита народу Польського, в. кн. Литовського
i Руського, i належних до них провiнцiй вiдновляуться цiлком такою як була перед вiйною, себто - цi три народи мають зiставатися непорушно, як були перед вiйною в границях своєх i при свободах (своєх) згiдно з законами - в радах, судах i вiльнiй елек
цiє панiв своєх - королiв польських, литовських i руських. Коли пiд тягарем вiйни з заграничними державами щось постановлено було на зменшення границь i вiльностей тих народiв, це мау вважатися за недiйсне i пусте, i вищеназванi народи повиннi зiстав
атися при своєх свободах, як удине тiло одноє i нероздiльноє Рчп., не роблячи мiж собою рiзницi з приводу вiри: як хто визнавав i визнав христiанську релiгiю - чи римську чи грецьку, всi зiстають в спокою, при вiльностi. Хiба якiсь засуди або декрети
були винесенi перед вiйною i за час вiйни цiлком законно - при наявностi сторiн чи в вiдсутностi.
(3). Вiйська Зап. число мау бути 60 тисяч, пiд владою гетьмана руського, згiдно з стародавнiми вольностями єх.
Скiльки наумного ("затяжного") вiйська буде на Русi, все мау бути пiд владою того ж гетьмана.
Пробувати вiйсько Зап. мау в тих воуводствах i маутках, де воно було перед вiйною. Всякi вiльностi наданi (єм) привилеями найяснiших королiв польських потверджуються: вони (козаки) зiстаються при стародавних вiльностях i звичаях своєх, що не тiлькi
в нiчiм не обмежуються але навпаки - потверджуються всякою повагою. Нiякий державець корол. маутностуй, нi староста, нi пан дiдичний нi доживотний, анi єх пiдстарости, урядники i всякi iншi слуги не будуть стягати нiяких податкiв з козацьких хуторiв,
сiл, мiстечок, домiв, нi пiд яким претекстом. Вони мають бути вiльнi вiд яких-небудь тягарiв, цла i мита, як люди лицарськi, у всiй Коронi й. в. кн. Лит. Мають бути також вiльнi вiд усяких судiв старостiв, державцiв, панiв i єх намiсникiв - тiльки п
iд юрисдикцiую самого гетьмана вiйськ Руських мають зiставатись. Також всякi напитки, лови в полях i на рiках й iншi козацькi пожитки мають зiставатись при козаках свобiдно, згiдно з єх звичаями. :
(4). Для скрiплення i бiльшоє певностi цього договору гетьман вiйськ руських до кiнця свого життя мау бути гетьманом вiйськ Руських i першим сенатором воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського. А по смертi його мау бути вiльний вибiр геть
мана: стани воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського виберуть чотирьох кандидатiв, i з них одному король надасть (гетьманство).
Двiр minnica для биття всяких грошей мау бути заложений
в Киувi, або де буде признано зручнiшим - однiує якостi i металу, i з королiвською особою (портретом).
Податки, якi Рптая1 ухвалятиме на соймi, в воув. Києвськiм, Браславським i Чернiгiвськiм мають уживатися на наумне вiйсько, що буде пiд владою гетьмана вiйськ Руських.
Спiльнi ради i спiльнi сили всiх тих народiв против кожного неприятеля. Мають всi три старатися спiльно всякими способами, аби Рпта мала вiльну навiгацiю на Чорне море.
Коли б станом Коронним i в. кн. Лит. прийшлось почати вiйну з царем московським, вiйсько Зап. до такоє вiйни не буде притягнене.
Коли ж би цар не схотiв вернути провiнцiй Рiчпосполитоє
i на неє наступав, тодi мають сполучитися всi сили: короннi, в. кн. Лит. i вiйсько Руське Запорозьке, пiд регiментом свого гетьмана, i воювати.
Маутностi нерухомi i рухомi, королiвщини i записи сум, конфiскованi вiд обивателiв Руськоє землi, котрi пристали до шведського або до запорозького вiйська i тепер вертаються до батькiвщини,- мають єм бути поверненi i служби єх в вiйську кор. i в. кн.
Лит. мають бути компенсованi i оплаченi.
(5). Гетьмани з вiйськом Зап. - теперiшнi i наступнi - вiдступивши вiд усяких заграничних протекторiв, бiльше до них приставати не мають. Навпаки - мають пробувати в вiрностi, пiдданствi i послушенствi у найясн. маустату королiвства польського
i наступникiв його i всiй Рiчпосполитiй i будуть пробувати вiчно.
Але так щоб це не нарушало братерства завязаного з ханом кримським, а коли може то бути без порушення цiлостi Рiчпосполитоє - то i з царем московським.
Посольств вiд заграничних (гетьман) не мау приймати, i якби такi трапились - мау єх вiдсилати до короля й. м.
Також нi вiйська стороннього вводити не буде, нi порозумiння з заграничними державами мати не буде; хiба сповiщаючи про це короля його милiсть.
(6). Всяким приватним особам з обох сторiн - в тiм i духовним римського обряду вiдкривауться безпечний поворот до бiскупств, пробоств, канонiй, плебанiй i до належних до них маутностей в воуводствах Києвськiм, Браславськiм, Чернiгiвськiм, Подiльськiм
, також у в. кн. Лит., на Бiлiй Русi i в Сiверщинi. Також всiм монахам до костелiв, кляшторiв, маутностей i фундацiй. :
Але час повороту визначить король й. м., порозумiвшись
з гетьманом зап., i спосiб реiндукцiє (повороту у володiння) мау заховуватися такий, що нiхто не мау повертатися до свого володiннi iнакше як за унiверсалом й. корол. м. i вельм. гетьмана запорiзького. В цiм мау бути порозумiння обох сторiн.
Для судження всяких справ як кримiнальних так i поточних мау бути в тих трьох воуводствах свiй окремий трибунал -
з таким порядком, який вони самi собi уложать. Але крiм того мають бутi окремi судовi староства в Овручу i Житомирi.
(7). А для кращоє певностi - тому що гетьман з вiйськом Зап., i цi воуводства, що були вiдiрвалися, вiдкидають всяку протекцiю iнших народiв i добровiльно - як вiльнi до вiльних, рiвнi до рiвнi i шановнi до шановних повертають,- тому, для певнiшого д
отримання нинiшнього акту король i Рiчпосполита дозволяють народовi Руському (мати) осiбних канцлерiв, маршалкiв i пiдскарбiєв з правами сенаторiв, i iншi уряди народу Руського.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446