ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

<Федеративна Росiя>, навiть соцiалiстична й совiтська - се гасло, дискредитоване тактикою бiльшовикiв, рiзко осудженою самими бiльшовиками, якi мали нагоду ближче приглянутись ситуацiє на Украєнi i не раз гостро, але досi безуспiшно
критикувати сю слiпу централiстичну полiтику.
Нi партiя укр. с.-р., нi яка-небудь iнша соцiалiстична украєн-ська партiя, очевидно, не пристане на те, щоб Украєну трактовано як московську провiнцiю або московську колонiю, щоб нею пiд яким би то не було гаслом правили з Москви, там розпоряджались
єє природними багатствами й продуктами працi єє трудового народу, звiдти кермували єє економiчним життям, єє фiнансами - так, як се було повелось в Совiтськiй украєнськiй республiцi в єє <федерацiє> з Росiйською.
Украєна мусить бути вповнi автономна, i щоб не викликати
в сiй справi нiяких пiдозрiнь, краще не чiпати єє незалежностi. Питання про конфедерацiю чи федерацiю - се рiч будучностi. Для неє треба насамперед здобути довiря трудового украєнського народу. А поки що не можна йти далi в сiм напрямi поза воунну т
а економiчну конвенцiю. Та, мабуть, i не буде в тiм потреби, бо обставини переносять питання на iнший грунт,- саме отоє федерацiє соцiалiстичних республiк твропи.
Се наш старий iдеал, який нi в кiм не стрiне опозицiє i при добрiй волi дасть нiкому не обидне розвязання питання. Коли Украєнська Радянська Республiка i Росiйська Совiтська вiйдуть обидвi як рiвноряднi члени в склад свiтовоє, увропейськоє федерацiє
, - се злiквiдуу питання.я:




Високоповажаний добродiю редактор!
Беручи пiд увагу особливо важний момент в нацiональних вiдносинах на Украєнi, а також i те, що деякi газети передали мою промову, виголошену на засiданнi Малоє Ради 23 жовтня (н. ст.), з такими скороченнями, якi змiняють єє змiст, я прошу вас,
вп. д., помiстити у вашiй поважнiй газетi мiй лист з короткою передачею моєх думок з сеє промови й деякими поясненнями до них.
На засiданнi Малоє Ради я говорив
i тепер повторяю: я думаю, що всяка державна будова тiльки тодi може бути непохитною, коли в єє основу положено не примус, а добру волю єє складових частей. Росiйська федерацiя повинна будуватися саме на таких основах. Тому сувереннiсть Украєнськоє У
становчоє Ради необхiдна як умова повного непримусового прояву доброє волi демократiє Украєни.
Але сувереннiсть Украєнськоє Установчоє Ради цiлком не передрiшау прояву сеє волi в напрямi вiдокремлення вiд Росiє
й незалежности.
Я говорив у своєй промовi й знову тепер повторяю, що яко марксист я не можу признати принципiяльно нiяких абсолютних полiтичних цiнностей. Полiтичнi форми якогось соцiяльного ор?анiзму залежать вiд тоє або иншоє комбiнацiє основних чинникiв, - економ
iчних, полiтичних, iсторичних i инших. Тому кождий чесний i послiдовний марксист нiколи не може наперед вiдхрещуватися вiд тих або инших полiтичних гасел. Коли б комбiнацiя основних чинникiв укладалася так, що єх надбудова, полiтична форма вимагала б
незалежности, я мусiв би признати й ту форму, хоч для Украєни не передбачую сього.
Такi ж думки висловлював я i три роки тому назад у своєй не-ле?альнiй брошурi пiд заголовком <Нашi орiунтацiє>, виданiй нашою партiую.
Тодi мала деяку тенденцiю розвивати ся австро-нiмецька орiунтацiя i незалежнiсть (самостiйництво). Причиною сього було вiдоме всiм жорстоке переслiдуванну украєнства царизмом. Борючися з сими тенденцiями, я старав ся довести, що для робiтничоє кляси
Украєни та для всiує Украєни нi австро-нiмецька орiун-тацiя, нi орiунтацiя до росiйського царизму не можуть бути
кориснi. Одна орiунтацiя повинна бути - се самоор?анiзацiя украєнськоє демократiє, одна надiя тiльки на себе, на свою зор?анiзовану силу. Самостiйництво я уважав тою iдеую, котра виходила швидше з розпуки, з мрiй, з емоцiй єє прихильникiв, а не з об
ук-тивноє можливости й необхiдности. Тому для полiтичноє дiяльности того часу вона була зайва, а тим самим i шкiдлива, бо вiдтягала увагу й сили вiд щоденного й необхiдного.
Революцiя знищила царизм, а з ним i всякi пiдстави розпуки, самостiйництва й австро-нiмецьких орiунтацiй. Тепер, коли в демократично-федеративнiй республицi Росiє розкривають ся перед кождою нацiую такi широкi, такi захоплюючi перспективи твор-чости,
розвитку й багатства, нiяких орiунтацiй крiм федеративно-республiканськоє Росiє серед бiльше або менше вiдповiдальних революцiйно-демократичних полiтичних ?руп украєнства нема
й очевидно не може бути.
Та я скажу ще бiльше, скажу те, що говорив i в згаданiй брошурi: не вiдмовляючи ся вiд жадноє полiтичноє форми, навiть вiд незалежности, якби того жадали соцiяльно-економiчнi й иншi умовини й колиб се пособляло цiли всякого соцiялiста - соцiя-лiзмови
, я тодiж для сеє цiли, для соцiялiзму, найшов би в собi стiльки мужности, щоб вiдмовити ся вiд усяких нацiонально-по-лiтичних форм, якби переконав ся, що вони шкодять соцiялiзмови. В тiм заходить рiжниця мiж нацiональними соцiялiстами
й просто нацiоналiстами. Для соцiялiста нацiональний розви-
ток - необхiдна, природна й корисна умовина й засiб зближення людства до вищих форм соцiяльного життя, а для нацiоналiс-
тiв - сама цiль, остання цiль, на якiй вони спинять ся, захолонути
й потiм рушити назад.
Та все-таки можна поставити питанну: чи дiйшов за сi три роки розвиток Украєни до необхiдности незалежности. Очевидно, нi. I я i моє товаришi по партiє на засiданнє Малоє Ради 23 жовтня ясно зазначили економiчний звязок Украєни з державною цiлiстю Ро
сiє, звязок, який зостав ся i до сьогодня. Певно не можна вiдказати iсторичного, культурного звязку, котрий по волi й по неволi за триста лiт перебування Украєни в складi росiйськоє держави врiс в наше житту, духове й матерiяльне.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики