ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Ми п
омiчаумо досить багато фактiв i явищ, коли на практицi лiнiя радянських апаратiв у зовсiм iншою, нiж та лiнiя, що єє дау наша партiя.
Я пригадую листопадо-грудневу конференцiю 1919 р., де пар-тiя намiтила свою лiнiю в питаннi про вiдношення до Украєни. Ми першi в усiм свiтi правильно й повнотою розвязали це питання. Ми даумо можливiсть трудящим у нас, на радянськiй територiє, повн
iстю розвинути всi своє здiбности i, незалежно вiд нацiональности, задовольнити єхнi нацiональнi потреби. Це наше рiшення, рiшення нашоє партiє. В дiйсностi ж, на практицi окремi особи провадять декiлька iншу лiнiю, заражаючи iнодi й окремi радянськi
апарати. <тдина неподiльна Росiя> - гасло не наше. Ми нiчого спiльного не можемо мати з цим гаслом. Лише ненависть i презирство може у нас викликати колишня стара царська Росiя. Нова вiльна робiтничо-селянська Росiя, iнше обуднання трудящих - це у
нашим шляхом.
Лозовський: тдина неподiльна РКП.
Скрипник: Дякую за розяснення, але ми маумо перед собою цiлком визначене явище так щодо Украєни, як i щодо iнших радянських республiк. т тенденцiя до лiквiдацiє тоє державности робiтникiв i селян, здобутоє силою робiтникiв i селян цiує краєни. Питан
ня про лiквiдацiю робiтничо-селянськоє державности Украєни також ставлять тут окремi прибiчники змiновiхiвцiв. I треба тому прийняти заяву тов. Ленiна, що мау полiтичне значiння
у розумiннi вiдмежування нашоє партiє вiд цих змiновiхiвських настроєв. Але товариш Ленiн навiв цю заяву як таку, а тов. Лозовський коментував єє iнакше. Тов. Ленiн говорить: <наша партiя удина>, а Лозовський коментуу: <про удину неподiльну РКП>. Тов
. Лозовський не знау iсторiє нашоє партiє. Менi пригадууться постанова ЦК РКП з 18 травня 1918 р., що визнау самостiйнiсть комунiстичноє партiє бiльшовикiв Украєни й самостiйний вхiд у III Iнтернацiонал, оскiльки Украєна у самостiйною державою. Я пов
инен сказати, що нiколи нiякого положення ми не можемо брати назавжди й визначати <серйозно й надовго>, - воно може змiнятись. Але я не знаю, чому можна вважати те чи iнше органiзацiйне вiдношення за обовязкове для нас. Нам потрiбне було дане рiшенн
я в 1918 р. Але вiдкиньмо тепер властиве т. Лозовському й iншим таке схиляння як перед
у данiм питаннi. Ми маумо перед собою органiзацiйнi партiйнi спiввiдносини, й вони у перед нами, - iншого ми не знаумо,
й стоємо на цьому обома ногами. Питання не в цiм. Ми маумо перед собою не змiну взаумних вiдносин в серединi, а маумо зараження вiд змiновiхiвцiв. Ми маумо перед собою дане явище й ЦК треба виразно сказати: Щодо цього ЦК партiє повинен провадити твер
ду, певну лiнiю, що усуне зривання партiйноє лiнiє, прийнятоє партiую, чужими елементами, що свою лiнiю на практицi гадають провадити, працюючи в наших радянських апаратах. Саме про що йде мова? Мова йде про те, чи дати змогу змiняти лiнiю, намiчену
партiую на практицi чужими нам елементами, що працюють
у радянськiм апаратi. т таке чи нема? Я б хотiв почути заяву товаришiв, якi говорять, що цього нема. Це, на жаль, у, i нам треба в данiм випадку сказати, щоб теперiшня резолюцiя ЦК нашоє партiє не була подiбна до тих декретiв, що про них говорив тов.
Ле-нiн, i що єх ми приймали часто для того, щоб показати, чого ми не бажали б. Ми приймали для цього резолюцiє. Це були деклярацiє. Але резолюцiє нашоє партiє, партiйних зєздiв i конференцiй ми приймаумо не як деклярацiє, а як ту директиву, що зобо
вязуу й кожну партiйну органiзацiю й кожного члена партiє i ЦК суворо йти за цiую директивою, серйозно й надовго. Ось чому на заяву т. Пятакова: а ви повiрили чи не повiрили резолюцiє ЦК? - я говорю: резолюцiя ЦК тодi мала значiння й єй треба було
няти вiри, але вона втратила значiння через пiвгодини. Ми повиннi вимагати вiд ЦК, вiд кожного члена нашоє партiє i члена ЦК, щоб директиви виконувались.

Революцiйна законнiсть у обуднання принципiв революцiє
з принципами законностi. В буржуазному суспiльствi законнiсть у одним iз знарядь для пригноблення працюючих мас. Дух законностi, пiдлеглостi буржуазним законам у найбiльш шкiдливим для революцiйного руху; дух легальностi витравлюу революцiйний дух.
I на початку революцiє ми намагалися замiнити законнiсть поняттям революцiйноє доцiльностi; пiсля закiнчення громадянськоє вiйни, пiсля переходу до нових економiчних форм життя ми замiняумо законну революцiйнiсть революцiйною законнiстю; револю-цiйна
законнiсть у пiдпорядкованiсть iснуючим формам революцiйного життя, уведення життя в певнi рамки законiв, утворених революцiую. В першi роки революцiє, роки вiйськового комунiзму ми не рахувалися з формальними моментами, - ми здiйснювали свою диктат
уру, i до формальностi нам тодi дiла не було.
В першi роки революцiє, особливо на селi, нам доводилося мати справу з багатьма ворогами, i тодi власна iнiцiатива була одним з факторiв дiяльностi рад, влади на мiсцях; але зараз така iнiцiатива може перейти у свавiлля.я:
Нашим основним завданням у знищення цього свавiлля, за-провадження революцiйноє законностi на мiсцях, бо вiд цього залежить значною мiрою здiйснення змички селянства i робiтницт-ва. За часiв революцiє багато було стягнуто на мiсцях незаконних податкi
в, добровiльних i напiвдобровiльних збирань i т. д.
Дух революцiйноє законностi у втiлення у свiдомiсть кожного радянського робiтника на мiсцях, що вiн у агент Радянськоє влади, захищау iнтереси робiтничого класу i селянства й повинен пiдлягати законам влади робiтникiв i селян. Отже, революцiйна закон
нiсть у одна з основних пiдвалин радянського будiвництва.
Разом з тим такий агент Радянськоє влади не може тiльки формально, бюрократично пiдходити до роботи; такий урядовець-бюрократ викликау з боку селянства велике обурення й незадоволення i такий бюрократ легко може вiдiйти вiд принципiв революцiйноє зак
онностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики