ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Бо якби ти навiть
захотiв усе це виправдати i якби ти навiть одержав лик суддi, нiколи не звiльниш цю державу вiд несправедливостi, немов вiд якоєсь хвороби. Адже цi скарги, серед яких живеш i якi добре чууш, нiколи не припиняться. Вони зявилися (як це часто в судах
бувау) саме тому, що там багато важать авторитет, звання, респект самоє людини. Отже, мали значення сила й острах: той у судi перемагав, хто або сам був сильний, або адвоката мав сильного.
Так з несправедливого судочинства народилася єхня нестерпна сила, яка, одноосiбно на судi при складаннi угод та заборон правлячи, пригнiчувала всяке право i замiсть одного короля наплодила для нас у провiнцiях багато королiв. А вони, розбираючи на св
iй розсуд нашi справи, судять, як хочуть, судовi справи вирiшують, як хочуть. I ми здаумося єм неначе дiтьми. Таким чином, у провiнцiях вони нас так принизили, як нiби в Польщi взагалi не стало короля - захисника вiд єхнiх нерозважних учинкiв i патро
на спiльноє нашоє свободи. Вiдкрий очi, Августе, оглянь i дослiди старанно префектури свого королiвства. В багатьох iз них володарi пригнiчують своєх пiдданих, дбаючи тiльки про власну вигоду. Тому вiд єхнього панування державi однi лише збитки.
Цей гандж зявився винятково внаслiдок неправих дiй суддiв, якi вдають iз себе безкорисливцiв i вельмиповажних, хоча цi єхнi гiдностi зросли завдяки насильству (нестерпному для слабших)
i стають для кожного неприумними, якщо про них лише дбати. Але що ти вдiуш проти таких урядовцiв, коли нi чим iншим, як самим правом на життя доводять, що провiнцiє належать не тобi, а єм. У тих провiнцiях, де вони правлять, король взагалi нiякоє сил
и не мау, бо i податки на свою користь збирають, i люд привчають, щоб не розраховували на тебе, а тiльки на них; все єм, а тобi щоб нiчого не сплачували (щоб єх боялися, а тебе нi на грiш не шанували). Тому i не дивно, що у провiнцiях нинi мало хто с
каже, що вiн пiдлеглий короля. Бiльшiсть негайно назве своєм паном того чи iншого вельможу. Тих же, хто назве тебе паном, знайдеш небагато. I до такоє ганебноє вiдповiдi єх змусили не доброзичливiстю чи ласкою, а силою i страхом. Отож, королю Августе
, кiнчаю говорити вже про це жахливе й найостаннiше рабство. Хай станеться так, щоб усi ми звiдали однаковою мiрою не стiльки титул, як силу твою королiвську. Якщо зробиш це - змовкне вселюдський плач i скарги припиняться, та й благання нещасних, для
яких лiпше пiд турком ходити.
IX. Тому, якби ти запитав мене, яких лiкiв ужити до цих нещасних, скажу, що думаю. Менi вельми до вподоби мудрiсть давнiх королiв у Польщi. Вони щороку по черзi обходили певнi провiнцiє королiвства, щоб одержати вiд урядовцiв (яких ми називаумо офiцi
алами земель) достовiрнi вiдомостi. Iмена єх нам вiдомi, а саму справу з найбiльшими збитками для держави ми занедбали. : Повтори, Августе-королю, давнiй i до того ж батькiвський приклад. Нiколи не живи довго на одному мiсцi, всюди бувай, всюди давай
про себе знати, дбай про всi частини своує держави: оглядай провiнцiє, вислуховуй скарги, карай винних, звiльняй пригнiчених. I хай буде в тебе узаконене право позбавляти намiсництва за пригнiчення нещасних i карати безчестям негiдникiв. Коли так чи
нитимеш, станеш удиним королем Польщi, удиним захисником
i патроном усiх. Гонором своєм королiвським нi з ким iз своєх пiдлеглих не дiлись. I ми теж не будемо тодi впадати у вiдчай, коли вiдчуумо твою нинiшню допомогу, яка для нас з нiби волею божою. Бо i скаржимося у твоєй присутностi вiльно, претензiє ви
словлюумо вiльно, сперечаумось з намiсниками також при такому суддi вiльно. Тепер же, коли ти давно у нас був i рiдко приходиш, ми, пограбованi й гнанi, змушенi постiйно позиватися.
Отже, зроби, що прошу, передусiм. Далi потурбуйся, щоб нiхто з сенаторiв не вiв у сенатi справу когось iз знайомих. Бо такий сенатор певною мiрою з нiби зацiкавленим суддею. I тодi нiхто
з сенаторiв не закине, що один з позивачiв у другом суддi, а iнший - слугою. Бо що можна сказати або подумати бiльш ганебне, як виправдовуватись, що змушений був учинити неправий суд. Або що якийсь сенатор засудив у твоуму судi якогось раба твоєх пiд
леглих, послухавши спiльного єх пана. А тому, щоб усунути страх перед несправедливiстю, зроби те саме в Польщi, що колись, буцiмто, зробив у Литвi. Кажуть, коли ти довiдався, що у литовському сенатi веде справу близький родич звинуваченого, ти заборо
нив йому виступати в цьому судi iз звинуваченням. Цей приклад гiдний похвали i у найбiльшою ознакою твоує справедливостi. Вiднови єє у Польщi, просимо.
X. Якщо ти саме такими прикладами справедливостi покажеш судочинцям зразок до наслiдування, Бог дасть тобi, немов другому Соломоновi, мудрий розум, щоб став великою репутацiую справедливостi i так само тiшився славою серед усiх, - особливо, якщо до ц
iує (справедливостi) громадянськоє додаси також божественну справедливiсть, яка у благочестям вiд Бога. Про неє скажу коротко.
Не сподiвайся зробити щось у цiй державi, перш нiж одержиш очi розуму, освiтленi божественним свiтлом, без якого, як вельми справедливо провiщауться, нiщо не бувау безпечним. А щоб воно осяяло твiй розум, дбай, щоб те свiтло передавалося непорушним.
Чутка лине, i в твоєй державi воно розливауться. Це свiтло не може зявитися, звичайно, якщо його не звiльниш вiд неприумного якогось i гидкого зловживання. Якщо працею вiльних людей, якi зможуть вчити iнших i з немов лiхтарями слова Божого, не вивед
еш його з темряви на свiт божий i на огляд своує держави. Ретельно дбай, щоб вибори упископа передано було або капiтулам, як це вже у першiй книжцi показав, або, якщо це не до вподоби, не передавай священство принаймнi якомусь мерзотниковi чи марнотр
атнику. Обирання буде настiльки значнiшим, наскiльки бiльше турботи виявиш до виборiв священикiв. Не зважай у цiй справi нi на рiд, нi на прохання, нi на грошi. :
XI. А оскiльки я вiдверто заявив, що у твоєм зразковим пiдлеглим, то ти, поклавшись на свою розсудливiсть, швидше
й рiшуче знищи у Польщi заведений королями мерзенний звичай. Бо хоч ти i мауш найвищу посаду, але вiдмiни порядок, коли упископ, одягнений у святе вбрання i обвязаний iнфулою, пiд час священнодiйства, репрезентуючи бiля жертовника господа Христа, бл
агоговiйно припадау до нiг твоєх, тримаючи в руках кадильницю, а також хрест i твангелiу.
Як можеш, о королю, зносити цей нечестивий звичай злочинного культу? Невже хочеш, щоб про тебе думали, нiби ти Пiлат або нечестивий Герод, удостоуний за ту жахливу службу ласки господа твого Христа? Чому ти цей гонор виявляуш лише до упископiв? Адже
ти єм пiдлеглий i єм завдячууш своєм гонором, як слуга - начальнику, як син - батьковi. :
XIX. :Не треба шукати слави мiж людьми, даруючи єм пурпур чи тонке полотно. Нехтуй грубу силу, зневажай багатства, жадобу до панування, бездумну i нещиру справедливiсть. Найвище цiнуй тяжку, але непорушну славу, - щоб тiшились поляки, що ти у них вро
джений король, щоб любили тебе i вважали корисним для республiки. З цiую славою нiщо не може зрiвнятися, тому саме єє всiма своєми силами пiдтримуй i навiть власним життям оберiгай. За нею слiдуй, i всю силу таланту, яку тiльки мауш, використовуй для
єє змiцнення.
XX. Написав оце, як змiг, не для невiгласiв, що нехтують будь-якою наукою, а для тебе, найвищого короля, який повинен приймати рiшення згiдно зi своєм духом, - щоб розсудливiсть дружила з силою. Одна з цих (двох) чеснот природно шукау iншу, йде за не
ю слiдом i навiть живе разом. Адже й сила без розважливостi занепадау. I розважливiсть, хоч пануу над речами, не бувау мiцною без сили. Тому, якщо вiдчувауш себе королем, не нехтуй жодною з цих чеснот, якi обидвi сприяють примноженню мудростi. I не к
ажи менi: "Ти можеш так повчати, бо ти приватна людина, а не король. Я бачив на аренi кулачних бiйцiв i бiгунiв у ристалищi, якi хоч i сильнi мужi, але здаються дiтьми, єх можна пiдбурити криком до змагання, тому що крик допомагау, навiть коли розум
нiчого не вартий. Багатьох можна було б ще назвати, якi, будучи приватними особами, добре вмiли повчати багатьох можновладцiв, i память про них мiж людьми завжди свiжа i безсмертна. Так, поет Симонiд багато повчав спартанця Павсанiя, Талес з Мiлету
- Перiандра Корiнтського, Анаксагор Клазименський - Перiкла, Платон - Дiона, Арiстотель - Александра, а Длугош - батька твого Сигiзмунда.
Якби цi можновладцi i королi не зважали на них через те, що вони приватнi особи, нiколи б не зажили такоє слави i безсмертя мiж людьми. Я не ставлю себе поруч з ними (бо не шаленець), але на єхнiх прикладах учу, що iмя приватноє людини не повинно пе
решкодити прислухатися до наших порад.
Вони вiдкривають тобi короткий шлях до здобуття хвали
i слави серед людей.
Такий шлях не всiх людей вабить, дехто волiу сам усе спiзнати, мандруючи по чужих краях. Ми ж, нiби до купи все зiбравши,
в одному мiсцi показуумо, як мусить поводитися сам король. Бо ти перебувауш на високому щаблi найвищоє гiдностi, i очi майже всiх народiв спрямованi на тебе. Тому жоден твiй учинок не може бути прихований i вмить стау вiдомий усiм.
Тож наслiдуй все краще i в Лiкурга Спартанського, i в перса Кiра, i в поляка Сигiзмунда, i в будь-кого, хто розумом i звичаями пiднявся серед людей. Отак легко й швидко прославиться твоу iмя в Польщi i на вустах усiх перебуватиме в найвищiй славi, -
хоча б нiколи й не збирався плисти до трусалима. Якщо ж знехтууш щирими й правдивими настановами, корисними для дiла
i майбутньоє долi, то, незважаючи на дуже високе мiсце твого сидiння, виявиться так, що воно тебе прикрашау, а не ти це мiсце. Але, правду кажучи, ми про тебе кращоє думки. Скiльки б про твоєх предкiв i рiд Ягеллона не думали, щоразу зазначали, що дл
я них була чужа пихатiсть. Натомiсть увесь ваш рiд був сумирний, щедрий, ласкавий, кмiтливий. Отож прийми ласкаво цей дарунок вiд доброприхильного, вiрнопiдданця твого i не забувай, що вiн, пишучи це, дбау лише про твiй зиск. I хай з волi Бога найкра
щого i наймогутнiшого вiн буде в тебе сталим i незмiнним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики