ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Яким правом вiдносно нас, тубильцiв своує краєни, видано закон з 17 травня 1876 року, що засуджуу нашу нацiона
льнiсть на смерть? На пiдставi якого права на всiх урядах нашоє краєни урядовцями призначено виключно росiян (москалiв) або змоскалiзованих ренегатiв? На пiдставi якого права з наших дiтей готують по школах заклятих ворогiв i ненависникiв нашому наро
довi? Чому навiть у церквi пануу мова наших гнобителiв? Яким правом правительство росiйське здертi з нас грошi витрачау на користь росiйськоє нацiє, плекаючи й пiдтримуючи єє науку, лiтературу, промисловiсть i т. д.? I, нарештi, найголовнiше, чи мау
право царське правительство взагалi видавати для нас закони, унiверсали та адмiнiстрацiйнi засади?
Чи становище царського правительства вiдносно нас у становищем права чи тiльки сили, насилля? Вiдомо гаразд, що ми власновiльно прийшли до полiтичноє унiє з московською державою
i заступником єє - царським правительством. Ця власновiль-нiсть, на думку наших неприхильникiв, забороняу нам нарiкати на несправедливiсть того, що нам дiуться, бо ми нiби самi того хотiли, самi обрали собi те правительство. Це твердження примушуу на
с розглянути природу й характер угоди з 1654 року.
Держава наших предкiв злучилася з московською державою <як рiвний з рiвним> i як <вiльний з вiльним>, каже тогочасна формула, себто, двi окремi держави, цiлком незалежнi одна вiд одноє щодо свого внутрiшнього устрою, схотiли зуднатися для осягнення
певних мiжнародних цiлей.
Виникау питання, чи по злуцi цих двох держав обидвi вони зникли, а намiсть єх почала iснувати третя держава, наступниця цих двох? Чи, навпаки, не дивлячись на злуку, обидвi держави iснують поруч себе? I коли так, то який вплив мала злука на обидвi де
ржави з погляду мiжнародного права? Сучасна наука мiжнародного права вчить, що держава може бути як простою, так i складною. Вона каже, що двi або кiлька держав можуть стати мiж собою до злуки i сформувати <спiлку держав> (Staatenbund). Спiлка держав
- це така форма злуки, при якiй шанування i пiдпорядкування спiльним iнституцiям не тiльки не виключау внутрiшньоє
i зовнiшньоє самостiйности злучених держав, але, навпаки, зберiгання цiує самостiйности стау метою злучених держав. Держави - чле-ни спiлки зберiгають право мiжнародних взаумин поруч iз заступництвом цiлоє спiлки. Усi вони мають право поокремо завяз
увати конвенцiє та посилати послiв, аби тiльки єх мiжнароднi
взаумини не мали на метi шкодити iнтересам цiлоє спiлки або окремих членiв. Така спiлка цiлком можлива не тiльки помiж державами, що мають однаковий полiтичний устрiй, але й iз рiзними формами державного устрою, i не перестау iснувати навiть тодi, ко
ли в однiй з держав змiняуться форма правлiння, або вимирау пануюча династiя. Цим особливо <спiлка держав>, вiдрiзняуться вiд так званоє <реальноє унiє держав>, яка може iснувати тiльки помiж монархiчними державами i завжди може припинити своу iснува
ння, аби вимерла династiя. Спiлка держав виникау iз взаумноє згоди держав, що стають до спiлки. Зразком <спiлки держав> можуть бути: Пiвнiчно-американськi Злученi Держави, Швайцарська спiлка i найбiльше Германська Спiлка.
Якже злучилася держава московська з державою украєнською? Шляхом погодження, а погодження те виявилося у формi
т. зв. <переяславських статтей>.
Переяславський контракт так формулював взаумнi й обо-пiльнi вiдносини держав (наводимо головнiшi пункти, надаючи єм характер сучасних висловiв):
1. Власть законодатна й адмiнiстрацiйна належиться гетьманському правительству без участи i втручання царського правительства.
2. Украєнська держава мау своу окреме самостiйне вiйсько.
4. Субукт не украєнськоє нацiональности не може бути
в урядi в державi украєнськiй. Виємок становлять контрольнi урядники, що доглядають певнiсть збирання данини на користь московського царя.
6. Украєнська держава мау право обирати свою голову держави по власнiй уподобi, повiдомляючи лише царське правительство про своу обрання.
13. Незламнiсть стародавнiх прав, як свiтських так i духовних осiб, i невтручання царського правительства у внутрiшну життя украєнськоє республiки.
14. Право гетьманського правительства вiльних мiжнародних взаумин з чужоземними державами.
Аналiзуючи цi постанови Переяславськоє конституцiє, приходимо до висновку, що в нiй наявнi усi цi прикмети, якi характеризують <спiлку держав>. Таким чином, головнiший закид, який роблять нам нашi суперечники, стараючися довести нам безвигляднiсть на
ших стремлiнь, закид, нiби ми нiколи не творили держави i через це не маумо за собою iсторичнi пiдстави,- у тiльки випливом неуцтва й незнання анi iсторiє, анi права. Через увесь час свого iсторичного iснування нацiя наша з найбiльшими зусиллями пиль
нуу вилитись у форму держави самостiйноє i незалежноє. Коли навiть поминути удiльнi часи, де окремi галузi
нашоє нацiє складали окремi держави, то перед нами виникау
i литовсько-руське князiвство, де генiй нашого народу був культурним фактором, i найголовнiше галицько-руське князiвство, спроба злучити до купи усi галузi, усi гiлки нашого народу
в однiй суцiльнiй державi, спроба, повторена далеко пiзнiше Богданом Хмельницьким i ще раз - Iваном Мазепою.
Таким чином украєнська держава в цiй формi, у якiй вона сформована i уконституйована Хмельницьким, у справдi державою з точки мiжнародного права. Суперечники нашi ще закидають нам i те, що украєнська республiка, сформована Переяслав-ською умовою, не
була самостiйною державою, бо платила <даниною> царському правительству. Коли й так, то все ж навiть з єх точки зору украєнська республiка була напiвнезалежною державою на зразок Болгарiє, колись Сербiє та iнших балканських держав.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики