ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

:
Також суд в королiвських мiстах i всякi декрети - задворнi й судовi - тiльки в названих трьох воуводствах (тобто в Києвськiм, Браславськiм i Чернiгiвськiм. - Уклад.). :
Аби з суперечок за пiдданих обвинувачених в своувiльствi не виходило нових замiшань,- касуються всякi процеси про видачу пiдданих, про наєзди, забране майно, шкоди починунi пiд час внутрiшньоє вiйни,- земськi, гродськi, трибунальськi, також i декрети
трибунальськi винесенi в тих справах - особливо щодо воуводства Києвського, Волинського, Браславського й Чернiгiвського.
При складанню договору з царем московським, коли б до того прийшло, роль й. м. i стани короннi i в. кн. Лит. мають вимагати ненарушеноє репутацiє (реабiлiтацiє) вельм. гетьмана i нинiшнього договору.
Пп. комiсари i в. гетьман князiвства Руського фактично ствердили нинiшню комiсiю своую присягою - як то свiдчать єх пiдписи на ротах присяги. Понад то буде ця комiсiя конфiрмова-
на - вiд сенату присягою превел. кс. арцибiскупа гнезненського, бiскупа виленського, всiх чотирьох гетьманiв i канцлерiв обох народiв, а вiд кола рицарського - присягою маршалка посольськоє палати, на соймi що мау бути зкликаний якнайскорше,- в прису
тностi послiв, якi будуть присланi вiд в. гетьмана i вiйська Зап. :
А щоб ця конституцiя мала вiчну вагу i повагу, вона в усiм своєм змiстi вiд початку до кiнця буде включена в конституцiю (постанови соймовi), ухвалена соймом, рахована за вiчний i незмiнний закон i так дотримувана".
Дiялося в таборi пiд Гадячем, дня i року вищезазначеного".
До булави великоє руськоє належатиме Чигринське староство, як то значиться в привiлею наданiм пок. Б. Хмельницькому вiд короля й. м.
Гетьман вiйська Руського буде вiльний вiд резiдування при королi й. м.
Конвокацiя воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського буде скликана унiверсалом королiвським пiсля сойму, що мау бути зложений якнайскорше".
Iван Виговський гетьман вiйська кн. Руських рукою власною i печатка.

IВАН МАЗЕПА
МИ СТОЄМО ТЕПЕР, БРАТIт,
МIЖ ДВОМА ПРОВАЛЛЯМИ:
Промова до урядникiв вiйськових i цивiльних
козацькоє Украєни напередоднi розриву з Москвою 1708 р.я1
"Ми стоємо тепер, братiу, мiж двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надiйного, щоб єх обминути. Воюючi мiж собою монархи, що зблизили театр вiйни до границь наших, до того розлюченi один на одного, що пiдвладнi єм на
роди терплять уже i ще перетерплять безодню лиха незмiрного, а ми мiж ними у точка або цiль всього нещастя. Обидва вони, через свавiльство своу i привласнення необмеженоє влади, подобляться найстрашнiшим деспотам, яких вся Азiя i Африка навряд чи кол
и породжували. I тому подоланий з них i повалений зруйнуу собою i державу свою i оберне єє внiвець. Жереб держав тих визначила наперед доля рiшитися в нашiй отчизнi i на очах наших, i нам, бачивши загрозу тую, що зiбралася над головами нашими, як не
помислити й не подумати про себе самих?
Мiй розсуд, чужий усiм пристрастям
i шкiдливим для душi замiрам, у такий: коли король шведський, завше переможний, якого вся Европа поважау i боється, подолау царя росiйського i зруйнуу царство його, то ми з волi переможця, неминуче причисленi будемо до Польщi i вiдданi
в рабство полякам i на волю його наставленика та улюбленця, короля Лещинського, i вже тут нема й не буде мiсця договорам про нашi права та привiлеє, та й попереднi на теу договори i трактати самi собою скасуються, бо ми, натурально, порахованi будемо
, яко завойованi, або зброую пiдкоренi, отже, будемо раби неключимi, i доля наша остатня буде гiрша за першу, якоє предки нашi вiд полякiв зазнали з таким горем, що сама згадка про неє жах наганяу.
А як допустити царя росiйського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од самого царя того; бо ви бачите, що хоч вiн походить од колiна, вибраного народом з дворянства свого, але, прибравши собi владу необмежену, карау народ той своувiльн
о, i не тiльки свобода та добро народне, але й саме життя його пiдбитi удинiй волi та забаганцi царськiй. Бачили ви i наслiдки деспотизму того, яким вiн винищив численнi родини найбiльш варварськими карами за провини, стягненi наклепом та вимушенi ти
ранськими тортурами, що єх нiякий народ стерпiти i перетерпiти не годен. Початок спiльних недуг наших зазнав я на
самому собi. Вам бо вiдомо, що за вiдмову мою в задумах його, убивчих для нашоє отчизни, вибито мене по щоках, як безчесну блудницю. I хто ж тут не признау, що тиран, який образив так ганебно особу, що репрезентуу нацiю, вважау, звичайно, членiв єє з
а худобу нетямущу i свiй послiд? Та й справдi за таких єх уважау, коли посланого до нього депутата народного Войнаровського iз скаргою на зухвальства та звiрства, чиненi безнастанно народовi од вiйськ московських, i з проханням потвердити договiрнi с
таттi, при вiдданнi Хмельницького уложенi, яких вiн ще не потверджував, а повинен за тими ж договорами потвердити, вiн прийняв поличниками й тюрмою i вислати хотiв був на шибеницю, вiд якоє врятувався той лише втечею.
Отже, зостауться нам, братiу, з видимих зол, якi нас спiткали, вибрати менше, щоб нащадки нашi, кинутi в рабство нашою неключимiстю, нарiканнями своєми та прокляттями нас не обтяжили. Я нащадкiв не маю i мати, звичайно, не можу, отже, непричетний усь
м в iнтересах наслiддя, i нiчого не шукаю, окрiм щастя тому народовi, який ушанував мене гетьманською гiднiстю i з нею довiрив менi долю свою. Проклятий був би я i зовсiм безсовiсний, якби вiддавав вам зле за добре i зрадив його за своє iнтереси!
Але час освiдчитися вам, що я вибрав для народу сього i самих вас. Довголiтнiй досвiд мiй у справах полiтичних i знання iнтересiв народних одкрили менi очi на нинiшну становище справ мiнiстерських, i як вони зблизилися до нашоє отчизни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики