ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Через те <Единая нед?лимая Россiя> для нас не iснуу! Для нас обовязкова тiльки держава московська, i всеросiйський iмператор мау для нас менш ваги, нiж московський цар. Так каже право! Т
а в дiйсностi нiякоє ваги не мау Переяславська конституцiя, всеросiйськi iмператори у нашi необмеженi пани, а Переяславська конституцiя тiльки та й годi. Як же з погляду права вiднестись до такого знущання над правом? Коли один з к
онтрагентiв, каже право, переступив контракт, то другому контрагентовi лишауться до вибору: або вимагати вiд свого контрагента виконання контракту у тому розмiрi й напрямку, у якому вiн був прийнятий обома ними, або, узнавши контракт зломаним у всiх
його частинах, зiрвати усякi взаумини з контрагентом.
I тодi вже у панування сили, але не вплив права.
Нашi суперечники можуть вiдповiсти нам, що хоч справдi контракт був повернений внiвець насиллями, облудою й пiдступом одного з контрагентiв, але другий контрагент вже згубив не тiльки право розпоряджатися своую долею, а й навiть право протестувати, б
о своєм довговiковим мовчанням вiн освятив неправнi вчинки,
i те, що було придбане кривдою, на пiдставi задавнення стало правним. Тому вже пiзно вiдшукувати колишнi права.
Але в цьому мiркуванню немау анi крихiтки правди. Перше: не може бути придбане на пiдставi задавнення те, що захоплене гра-бiвницьким або злодiйським шляхом. Друге: розумiння про задавнення не може вiдноситись до зневолення свободи. Задавнення може м
ати вагу тiльки в правних вiдносинах, але не в безправних, а такi вiдносини московськоє монархiє до украєнськоє республiки. У мiжнацiональних вiдносинах задавнення може мати мiсце тiль-ки вiдносно тих нацiй, що вже вимирають, що вже не мають життувоє
сили, бо доки нацiя живе, доки вiдчувау себе живою i сильною, доти нема мiсця для задавнення. Але мимо цього розмова про задавнення не може грати нiякоє ролi, бо наш нарiд своєми повсякчасними протестами проти панування Москви (Дорошенко, Мазепа, Ки
рило-Мефодiєвське Братство, Шевченко, селянськi повстання
80-рокiв i т. д.) перервав течiю задавнення, давши напрям розвязати суперечку про обовязковiсть Переяславськоє конституцiє цим способом, який може вважатись удино дiйсним i серйозним, себто силою. Та навiть, коли б ми не бачили у нашiй iсторiє безу
пинних протестiв, то й тодi наше власне iснування у протест проти насилля не тiльки над нами, але й над нашими предками, воно переривау течiю задавнення, воно накладау на нас обовязок розбити пута рабства, щоб - спадкоумцi Богдана Хмельницького - ми
по вправу могли користуватись нашою спадщиною!




Очищення огнем
Де не помагають лiки, оздоровлюу залiзо,
Не помагау залiзо - оздоровлюу огонь.
(Старе латинське лiкарське правило)
Останнi тижнi внесли дуже багато в розяснення полiтичноє ситуацiє, хоч перериви в телеграфiчних i поштових зносинах,
у дiяльностi преси i т. iн. дуже обмежують той матерiял, яким ми розпоряджаумо безпосередньо. I в тiм, наприклад, i боротьба великоросiйських большевикiв з Украєнською Республiкою за сей час розкрила дуже значно свiй власний пiдклад, своє пiдстави, с
вiй дiйсний змiст. Пiднята нiбито в iнтересах перемоги край-нiх демократичних i соцiялiстичних гасел, а властиво - демагогiчних кличiв, над розважнiшою, бо обрахованою на реальнi наслiдки, роботою Украєнськоє Центральноє Ради та єє правительства, вон
а все бiльше стау ясною в своєх реальних мотивах i завданнях, що зовсiм не мають нiчого спiль-ного нi з соцiялiстичними, нi з демократичними завданнями.
З повною очевиднiстю виступау мотив боротьби нацiональноє в самiй грубiй i неприкрашенiй формi, принаймнi в поглядах i висловах рядовоє маси. Для неє завдання сього походу - <бити хохлiв>, що по 250-лiтнiм поневоленнi наважились пiднести голови й ски
нути з себе московську кормигу. Iнтелiгентнiшi проводирi большевикiв не виявляють так щи-ро дiйсних нацiональних мотивiв, але з єх тактики виступау так само ясно се завдання: повернути назад у московську службу збунтованих украєнських пiдданих, а для
того знищити культурнi центри Украєни, iнтелiгентнi сили украєнськi. Украєнцiв ловлять, арештують, розстрiлюють тiльки за те, що вони украєнцi.
Се продовження, пiд брехливими демагогiчними большевицькими гаслами, того самого завдання на винищення украєнства, яке собi була поставила царська зграя жандармiв i посiпакiв
з початком свiтовоє вiйни. I вслiд єй летять i тепер тихi побажання успiху вiд московськоє буржуазiє: промисловцiв, фiнансистiв
i - дуже багатьох iнших, як летiли вслiд жандармським подвигам давнiших лiт вiд усiх тих, що про око людське умивали руки вiд участи в них, або навiть робили бiльш або менш ефектнi жести благородного обурення, а в серцi молили Бога, щоб тим жандармам
, полiцаям i всяким iншим опричникам удалась єх <брудна робота> - по викорiненню украєнського <сепаратизму>.
Московська буржуазiя всяких сортiв сподiвауться, що сим большевицьким <товаришам> справдi вдасться <вибити хохла>,
i большевизм перше, нiж згинути самому, пiдрiже i кине пiд ноги московському капiталiзмовi назад Украєну з єє хлiбцем, сахарцем, вуглем i iншими добрими речами. За се, вступивши в володiння по большевиках усiую єх спадщиною, вона радо пробачить больш
евикам розстрiляння Кремля i всякiх iнших московських святощiв, аби тiльки було врятоване для Москви володiння <полуднем>.
В сiй погонi за утiкачем з московськоє неволi - <хохлом>,
в запалi боротьби з ним, большевицькi проводирi без церемонiє викинули старi гасла <права самовизначення народiв аж до повного вiддiлення> й перешилися в <федералiстiв>,- дуже оригiнальних <федералiстiв>, якi своєм завданням поставили <обуд-нання де
мократiє>, великоросiйськоє й украєнськоє, i, очевидно,- вся-коє iншоє з колишньоє Росiйськоє iмперiє.
Не знаю, як витримау й переживе федералiстична iдея сей тяжкий удар, який задають єй Ленiни i Троцькi, називаючи себе федералiстами. Дуже трудно буде комусь, принаймнi якийсь час, називати себе федералiстом, коли федералiстами Ленiни i Троцькi вважаю
ть себе, а пiд сим <федералiзмом> лежить у дiйсностi самий поганий, терористичний централiзм.
Старий московський централiзм виступау тут ще раз перед нами - пiд маскою большевизму. Пiвроку тому вiн виступив пiд фiрмою правлячих росiйських соцiялiстiв-революцiонерiв, Керенського i Ко, котрi <про оказiю> мали теж у програмi федералiзм, а в дiйс
ностi всю енергiю своує внутрiшньоє полiтики всадили в боротьбу з дiйсним федералiзмом бувших недержавних народiв Росiйськоє iмперiє. Вони впали, а на мiсце єх виступили ще бiльш рiшучi <федералiсти> большевицькi, якi для врятування росiйськоє власти
не спиняються перед руйнуванням i рiзнею.
Єх рiшучiсть у сiм напрямi без сумнiву оцiнили вiдповiдно
i московськi промисловi круги, якi вже два мiсяцi тому заявляли
з повною отвертiстю, що признають усяку власть, яка задержить
у своєх руках непокiрнi провiнцiє Росiє (Украєну, розумiуться, в пер-шу чергу), i так само - шановнi союзники заклопотанi тим, щоб було з кого взяти все вложене в Росiйську державу єх буржуазiую.
Роля єх у походi большевикiв на Украєну буде, правдоподiбно, незадовго освiтлена вповнi. Але вже тепер стау ясно, як близько стояли вони до всього, що гальмувало мир, що пiдтримувало анархiю, що могло спинити транспорт i будучий товарообмiн - вивiз з
бiжжя до центральних держав, а з другого боку - пiдтинало самоозначення народiв i охороняло iдею <удиноє недiлимоє>.
Украєнське правительство нi пiд якими погромами, нi пiд якими улещуваннями чи обiцянками не давало вирвати у себе обiцянки, котроє не могло прийняти на себе дiйсно - ухилитись вiд миру i звязаного з ним товарообмiну з центральними державами. За се в
сi тi наймленi сили, котрими союзники розпоряджували на нашiй територiє, були зверненi на саботаж нашоє оборони проти большевикiв. А коли большевики опанували Києв, єх панування, як опо-вiщають большевицькi газети, було зараз признане союзниками.
Так вирисовууться вже тепер у головних контурах обстанова сеє катастрофи, котру мусiла перейти наша Украєна на порозi свого нового життя, того великого огненного очищення, в котрiм, видко, мусiли згорiти рiзнi старi упередження, пережитi традицiє й п
огляди, щоб не заважити в новiм походi. Добре, чи зле се, не можна тепер того оцiнити, але з реальними сими фактами при-йдеться порахуватись.
Досi, хоч з рiзними тривогами й небезпеками, наша украєнська справа плила в попутнiм вiтрi загальноє революцiє. Тiльки тепер усi сили - i революцiйнi i контрреволюцiйнi, всi заiнтересованi
в цiлостi росiйськоє фiрми i просто ворожi украєнству елементи змобiлiзувались i повстали, щоб дати генеральну битву нашому нацiональному життю.
Украєнство кiнець кiнцем єє виграу, се ми знаумо. Але втрати єє будуть великi, се ми бачимо. I розстрiлюються в нiй не тiльки люди, а й iдеє. Руйнуються не тiльки мiста, а й традицiє. Багато згорiло вже в сiм великiм огнi, i ще згорить. Люди вийдуть
iз нього новi й новими очима глянуть на свiт.
Горять, мiж iншим, iсторичнi, культурнi, економiчнi i всякi iншi звязки народу украєнського з народом великоруським. Iсторiя сих двох <братнiх народiв> вступау, видима рiч, в ту стадiю, в яку вже ранiше вступила iсторiя двох iнших словянських братi
в - украєнського i польського.
Ранiше украєнський народ мав дiло з бюрократiую й правительством, вiд котрого в якiйсь мiрi ще могло вiдмахуватись великоруське громадянство. Тепер ми, самим очевидним способом, маумо боротьбу самих народiв - великоруського й украєнського. Один насту
пау, другий борониться.
Iсторiя сих двох <братнiх народiв> вступила в стадiю, про котру оповiдау бiблiйна iсторiя перших братiв:
I спитав Бог: Каєне, де твiй брат Авель?
4 лютого 1918, пiд Сарнами

В огнi й бурi
Украєна пережила, з великою небезпекою для свого iснування, страшну пробу в огнi й бурi. Перейшла через глибоке провалля, яке розкрилось раптом на вступi нового єє життя. Властиво, не можна навiть сказати, що перейшла.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики