Боротьба з внутрiшнiм безладдям i внутрiшньою анархiую мусить бути першим завданням i нашого хлiборобського класу.
7. Що у нас з цього боку далеко <не все благополучно> - свiд-чить наша безсилiсть супроти державноє анархiє - прямий доказ нашоє незор?анiзованости i нашоє власноє анархiє внутрiшньоє. Наша неор?анiзованiсть та внутрiшня анархiя - се наслiдок нашоє д
отеперiшньоє полiтики. Знов же, аналiзуючи оту нашу дотеперiшню полiтику, як класу, ми бачимо, що нас обуднували досi тiльки завдання не?ативнi. Як цiлий клас, ми не хотiли соцiялiзацiє землi, знищення приватноє власности на землю i тiує страшноє ана
рхiє, яку цi гасла в нашу хлiборобську працю вносили.
I отих не?ативних результатiв ми добились. Дема?о?iчнi гасла соцiя-лiзацiє землi i знесення приватноє власности на землю вже викинутi з полiтичноє бiржи навiть найбiльше завзятими полiтичними спекулянтами. Та що ж далi? Не допустивши до того, чого ми
не хотiли, що ми робимо для осягнення того, чого ми хочемо? I чого ми, власне кажучи, хочемо? Якi нашi позитивнi цiлi? Як думаумо ми далi уладнати наше життя, щоб могти оту свою рiдну землю обробляти
i хлiб на нiй робити? Одно слово - яка наша позитивна творча полiтична лiнiя?
8. Тут мусiмо сконстантувати сумний факт, що однiує позитивноє полiтичноє лiнiє у нашому класу досi не було. Ми, як клас, чиплялись досi рiжних, не нами, як цiлим класом, створених полiтичних комбiнацiй, котрi б давали нам змогу оту нашу не?ативну цi
ль осягнути - всякi спроби соцiялiзацiє землi знищити. Але навiть i ся пасивна, на чужi сили розрахована полiтика, не була
у нас одноцiльна. В нiй можна розрiжнити три напрями, або инакше кажучи - орiунтацiє. Се були орiунтацiє на державнiсть ро-сiйську - стару або большевицьку, на державнiсть польську i на державнiсть украєнську.я:
Нiяких порозумiннiв во iмя удности тiує, чи иньшоє нацiона-лiстичноє секти тепер вже бути не може. На арену iсторiє виступау знов цiла дiйсна сорокамiлiонна украєнська нацiя i не сектанськi, не гуртковi, а загальнонацiональнi стають перед всiма єє чл
енами завдання.
9. Коли ми, хлiбороби, хочемо во iмя тих широких, державних загальнонацiональних завдань знищити анархiю на нашiй землi, то знищiм єє на сам перед у самiх себе. Перестаньмо взаєм-но ненавидiти себе i тiшитись нашою власною руєною во iмя
розуднуючих нас вузько-нацiоналiстичних iнтересiв росiйськоє, польськоє, чи украєнськоє шовiнiстичноє мiщанськоє iнтелi?ен-цiє. Бо руєна одного з нас сьогодня, потягне за собою руєну другого завтра.
Наш клас настiльки численно сильний, наша хлiборобська продукцiя та праця таке поважне мiсце в економiчнiм устрою Украєни займау, що доля нашоє землi в великiй мiрi залежатиме вiд того, в якiй спосiб наш клас зор?анiзууться i самоопредiлиться. Тому в
елика одвiчальнiсть спадау на нас, як за те, що тепер на Украєнi робиться, так i за те, що в нiй в будуччинi робитися буде. I коли ми хочемо нашi iсторичнi завдання супроти Батькiвщини нашоє виконати, i коли хочемо себе в тiй iсторичнiй заверюсi одст
ояти, то мусимо всi обуднатися коло одного, всiм нам зрозумiлого i всiм нам корисного гасла. Таке гасло се державний лад
i порядок на Украєнi, а здiйснити його можемо, коли до будови своує власноє Украєнськоє Держави приступимо громадою з таким самим завзяттям, але без тих помилок, якими предки нашi за Хмельниччини свою козацьку державу будували i коли вложимо тепер в
будову власноє держави таку саму енер?iю, яку нацiя наша в XVIII ст. для справи Росiйськоє Iмперiє, а ще давнiше в XVI ст. для справи Польськоє Рiчи посполитоє поклала. Бо тiльки власна Украєнська Держава на нашiй етно?рафiчнiй територiє дасть нам то
го обуднуючого духа, котрий нас всiх хлiборобiв бiльших i меньших, нас всiх дотеперiшних москвофiлiв, полонофiлiв i украєнофiлiв в один мiцний, твердий украєнський хлiборобський клас мiцно звяже. Бо тiльки во iмя власноє Украєн-ськоє Держави i спiль
ноє нацiонально-державноє культури зможем ми знайти спiльну мову з иншими украєнськими класами
i необхiдний для заведення трiвкого державного ладу компромiс з ними заключити.
10. Тi класи, з котрими до компромiсу прийти мусимо, се
в першiй мiрi украєнське промислове робiтництво, обуднане
в большевицькi, <совiтськi> ор?анiзацiє: се iнтелi?ентська бiльше, або меньше соцiялiстична демократiя, розбита на рiжнi полiтичнi партiє, котрi то тiльки мають спiльне, що всi вони республiкансь-кi; се украєнськi промислово-фiнансовi круги; се врешт
i представники нацiональних меньшостей по городах. Пiдставою до того компромiсу з нашого боку могли б бути на сьогоднiшнiй день такi пункти: незалежна Украєнська Держава, яка б, не передрiшаючи поки що остаточно єє форми правлiння: 1. ?арантувала нез
айманiсть особи; 2. дала нам взамiн за хлiб - товари i хлiборобськi машини; 3. забезпечила б нам право приватноє власности на землю, бо се право у конечна форма нашоє працi i продукцiє
i нiхто з нас анi землi удобряти не буде, анi деревця жадного не посадить, поки не матиме певних ?арантiй, що нова соцiялiзацiя землi i нова анархiя не повторяться; 4. котра б провела а?рарну реформу во iмя державного прiнцiпу i потреб хлiборобськоє
працi, а не во iмя грабiжа одних другими. Пiд цим ми розумiумо збiльшення iснуючого державного земельного фонду примусовим викупом земель по державнiй оцiнцi у всiх, хто здау своє землi дрiбним хлiборобам селянам в оренду i у всiх, хто сим хлiборобст
вом не займауться та конфiска ту землi у всiх, хто злочинно проти Держави Украєнськоє, виступау. Надiленi землею мусять бути малоземельнi, та безземельнi хлiбороби, а особливо тi, що не тiльки землю обробляють, а єє i обороняють, тобто в першiй мiрi
безземельнi i малоземельнi козаки. Що ж до решти земель, то всякi примусовi перемiни права власности i побiльшеня в потрiб-нiй мiрi дрiбного землеволодiння коштом великого, необхiдне для чисельного скрiплення нашого хлiборобського класу, робляться вi
дповiдно до мiсцевих умов по приговорам мiсцевих хлiборобських рад по закону, в основу котрого мау бути покладений прiнцiп, що про справи земельнi мають право рiшати тiльки тi, що самi землею володiють, єє самi обробляють i з працi хлiборобськоє живу
ть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446