Не кажу, р
озумiуться, про якусь власть єх в сферi самоврядування громад: в сю сферу рада землi повинна мiшатись якнайменше, тiльки регулюючи, а нiяк не адмiнiструючи, не декретуючи того, що входить
в сферу компетенцiє громади. Але там, де кiнчаться ресурси i можливостi громадськоє чи волостноє ради - в органiзацiє всякого рода технiчноє, культурноє й органiзацiйноє помочi, де мау лежати центр ваги: в руках всеукраєнського конгресу чи в руках ра
ди землi?
Се питання мау своу значення, бо вiд такого чи iншого розвязання його залежить питання, чи украєнська радянська республiка мау бути унiтарна, чи федеративна.
Коли загальна органiзацiйна робота буде скуплена в органах земель, а всеукраєнський конгрес обмежиться тiльки тим, що доконче мусить бути скуплене в центральнiм органi, як справи мiжнародноє полiтики, оборона, адмiнiстрацiя вiйськова i морська
i т. iн., все ж iнше буде вiддано в компетенцiю землi, то украєнська республiка в останнiм рахунку буде федерацiую земель - сполученими штатами Украєни. Тодi тим самим вiдпаде питання про спецiальне становище краєв, котрим iсторичнi умови надали вiдм
iнну етнографiчну, економiчну чи культурну фiзiономiю, як, скажiм, Крим, Бесарабiя, Галиччина чи якi iншi.
Коли ж у центральних органах Укр. Республiки будуть сконцентрованi великi, широкi й рiзностороннi компетенцiє, а ради земель гратимуть роль бiльш обмежену i тiсну, тодi питання про становище таких краєв з окремою фiзiономiую та єх право на ширшу авто
номiю i федеральний звязок з iншими украєнськими землями виступить неминуче. Тодi, по аналогiє з ними, можливо, що й iншi бiльшi територiє захотiли б користати з федерального права, як стара Слобiдська Украєна, Гетьманщина, Новоросiя (Степова Украєн
а чи Запорiзька) i Украєна Правобiчна.
УПСР завсiди вважала своєм обовязком притримуватись старих федералiстичних принципiв, висунених кирило-мефодiєвцями (i ще ранiше <Обществом Соединенных Славян>, не кажучи про старшi прецеденти). Вона вважала право на федеральний звязок не тiльки пр
авом Украєни в вiдносинах до iнших нацiональних територiй, але також i за окремими частинами украєнськоє територiє признавала право домагатись федеральноє украєн-ськоє республiки. Я думаю, що тепер вона менше, нiж коли-небудь мау причини вiдступати в
iд сього свого принципу, особливо тому, що сей принцип мау легке розвязання питанням про землi спiрнi, не чисто украєнськi, або поставленi в окремi, спецiальнi умови. Питання тiльки що кориснiше: чи загальне переведення принципа широкоє децентралiза
цiє земель усiх загалом, значить перетворення Украєнськоє Республiки в бiльш-менш одностайну, рiвномiрну федерацiю невеликих земель (мiж котрими знайдуть своу мiсце i тi землi, так би сказати, спецiального характера), чи допускати принцип федерацiє н
а спецiальне домагання, як свого роду територiє, з котрою в федеративнiм звязку стоять деякi окраєннi землi бiльш вiдокремленого характеру?
Теоретично, здауться, краще перше. Але бути доктринером
в таких питаннях непринципiальних не вважаю потрiбним, хочу пiдчеркнути з усею силою, що слiдуу.
Чи буде Украєнська Республiка формально зватись федеративною чи нi, фактично вона однаково повинна органiзуватись як федерацiя своєх фактичних республiк-громад. Всяке накидування громадам механiчноє унiтарностi, примусових звязкiв буде величезною по
милкою, яка викличе тiльки вiдпiр, реакцiю, центробiжнiсть, або й дасть грунт для нових усобиць. Як я вище сказав, обуднання мусить вирости само собою в процесi життя, воно не може бути штучно форсованим, тим менше насильно, примусом накидуване.
Як вiдомо, натуральний процес в кожнiй добре налаженiй, вiдповiдно органiзованiй федерацiє йде в напрямi обуднання, в на-прямi розвитку компетенцiй центральних органiв i добровiльного самообмеження членiв федерацiє в iнтересах єє одноцiльностi
й одностайностi. Чи буде украєнська республiка зватись федеративною чи нi, вона повинна йти сею дорогою добровiльного розвитку тенденцiй одностi в процесi дружнього пожиття, а не дорогою <запросiв> одностайностi i уступок, <скидок> пiд натиском змага
нь до децентралiзацiє.
XI
Ся фактично чи юридично федеративна Украєнська радянська республiка мау бути самостiйна - чи входитиме в склад iншоє соцiалiстичноє федерацiє? Так ставлю я се питання - по iнерцiє того, як воно ставилось давнiше. Але в процесi революцiє се питання та
к обтерлось i обточилось, що тратить майже всяку рацiю в такiй постановцi, коли мислити собi будучi вiдносини в площинi соцiалiстичних радянських республiк. А я все досi розглядав, власне, в такiй площинi.
В минувшинi ми нiколи не були приклонниками незалежностi в ходячiм, вульгарнiм розумiннi сього слова. Мати власну армiю, митну сторожу, полiцiю, вязницi й шибеницi - се нiколи не захоплювало украєнських народникiв. Наскiльки се все мусило б зiстатис
ь невiдлучним атрибутом громадського пожиття, украєнськi народники вважали за краще принаймнi розложити сю неприумнiсть на бiльшу спiлку, на ширшу федерацiю. В федеральнiм устрою сi атрибути значно б змалiли, вiн знейтралiзував би багато боротьби, на
пружень, iнтриг, за котрi правлячим кругам приходиться одних людей садити до Iвановоє хати, а других займати наглядом i репресiями проти них та витрачати грошi на утримання армiй та кордонних охорон на державних границях, котрi любi-сiнько могли б бу
ти просто межами федеративних штатiв i т. д.
Така була наша стара , призабута в гарячцi останнiх лiт. Коли почали лунати першi голоснi оклики за незалежнiстю, почавши вiд Ukraina Irredenta Бачинського i <Самостiйноє Украєни> РУП, украєнськi народники старших категорiй ставились до си
х окликiв з великим скептицизмом, побоюючись, що з сього самостiйницького яйця вилупиться шовiнiстична реакцiя i всякi нацiоналiстичнi авантюри.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446