i коли спiльникiв (не для оборони республiки, а на шкоду) собi пiдбирау, то передусiм дбау, щоб умiли тримати язик за зубами. Старанно пильнуу, щоб видатнi люди в його
державi не зростали нi в доброчинствi, нi в науцi, нi в чеснотах. I тодi вважау себе щасливим, коли вiдважних, шляхетних, розумних, учених чи багатих мужiв не вижене зi своує держави. Навпаки, король (оскiльки не сам по собi, а з ласки своєх пiддани
х стау правителем
у республiцi), щоб бiльше державi прислужитися, вибирау собi
у спiльники найкращих, найвидатнiших з-помiж громадян i завдяки єх авторитету, порадами й помислам оберiгау республiку i пiд час вiйни, i в мирний час. Саму тому талановитих i вчених оточуу вiн увагою, цiнуу єхню працю й певен, що i в майбутньому цi
мужi знадобляться для республiки. Без них жоден гурт людей, жодна республiка не зможуть довго утриматись. А коли вже так воно
у, найбiльше потурбуйся про пiдбiр сенату, - щоб з обраного тобою сенату всi люди зрозумiли, що ти справжнiй король, а не тиран.
Остерiгайся зажерливих i не довiряй єм керiвних посад у республiцi. Адже й Святе Письмо забороняу вiрити захланцям. Апостол Павло, наприклад, каже: ":коренем усiх грiхiв у жадiбнiсть". До цiує вади найближча розкiш. Якщо єє нема, не буде мiсця i для
пожадливостi. Треба, щоб нiхто на чуже не зазiхав, хто своу витратив. Iнакше зявляться у республiцi хитрощi, обман, зрада, грабунки, чвари, насилля над слабшими. Тому, коли вiд цього зла державу свою увiльниш, пiдбери до сенату людей стриманих, якi
задоволнятимуться тим, що мають, - навiть малим.
Мудрi не допустять до державноє служби також людину незнатну за походженням або заплямовану, бо за великий скарб свободи вважають чесноту вiльного батька. I, навпаки, життя незнатного батька виховуу (на єхню думку) ницого сина. Ти ж, маючи таку чудес
ну раду, добирай, скiльки змога, мужiв знатних
i народжених славними батьками: почасти тому що вони у нiби стовпами твоує держави, почасти ж що iншi мешканцi королiвства з дiда-прадiда вже звикли дослухатися авторитету таких родин. Це ти постiйно вiдчувауш. :
I в нашiй республiцi також, коли добiрних мужiв залучатимеш до сенату, нi про що так не дбав, як щоб мiж сенаторами була належна згода. Бо нiщо так швидко не руйнуу державу, як чвари в сенатi. Вiд сварки Цезаря з Помпеум Рим занепав, iз-за внутрiшньо
го ворогування в сенатi небавом Угорщина вкрай занепала. Останнiй випадок i нас повинен настрашити. :
Тому, якщо ти не зважауш i не турбуушся, як прихилити до себе дружнiх i потрiбних для тебе сенаторiв, або правити будеш зле, або взагалi не правитимеш - через чвари з-помiж видатними в одну мить буде загублене все, що залишив тобi батько. А причина п
ояви цiує мовчазноє ненавистi та розбрату (чув од мудрих) одна. Саме про неє i буду говорити. "Моу" i "твоу" - два джерела всякоє незгоди в суспiльствi. Через них спочатку виникають суперечки та судовi позови, якi породжують ненависть. З ненавистi пi
знiше виростають заколоти, а пiсля заколотiв неминуче наступау крах держави. Отже, щоб королiвство було здоровим, твоє сенатори не повиннi зупинятися над "моу" i "твоу". Хай цього не обговорюють, не вирiшують: це iнших суддiв стосууться. Хай сенатори
стануть отцями держави, далекими од чварiв, - дружнiми, лагiдними. Хай душу мають не затуманену ворожiстю, не обплутану ненавистю, не слiпу вiд заздрощiв. Хай щиро та чистосердно бачать, що шкодить, а що корисне для держави. Цього не може бути, доки
вони самi виступатимуть суддями власних справ.
I потiм, о, якби колись те рiшення попереднього сейму ти прийняв, те, у якому сказано, що треба встановити в державi суд з виборних суддiв i передати туди всi суперечки з приводу приватних справ, - щоб i пiсля цього нiхто не мав права оскаржувати. Ха
й єхня ухвала буде остаточною, що б вони не вирiшили.
Це моу мiркування (не мудрiше й не кориснiше за iншi) треба взяти до уваги, бо воно дуже стосууться гаразду нашого короля. Так щасливо жила колись Грецiя, маючи обраних вiд найзначнiших мiст мужiв, якi розвязували спiрнi питання (греки називали єх а
мфiктiонами). Подiбного звичаю дотримувався й Рим. :
Так само i Галлiя, наслiдуючи єх, запровадила парламент i надала йому такi повноваження, що своєм рiшенням вiн примусив короля вирiшувати лише приватнi справи. I Германiя теж вирiшила ввести в усiй своєй iмперiє один суд подiбним чином i його авторит
етовi пiдкорятися (германцi називають його просто "камерний закон").
Отже, якщо ми маумо стiльки зразкiв, як утримати мир i згоду серед громадян, i якщо вже бачимо, що цей самий закон подано на розгляд сейму, нема причин, чому б за найвищим бажанням
i задля блага цiує республiки не встановити такий суд у Польщi. Так забезпечив би ти у своуму королiвствi мир, спокiй i вiдпочинок. :
IV. I даремними були б моє настанови, якби ти сам не вмiв правити. Тому вважай, що ти сам по собi у немов якась республiка, в якiй ти мауш показати менi свою кебету й кмiтливiсть, щоб я, спiзнавши єх, додав своє знання i таким чином змiцнив i посилив
твоє природнi здiбностi. В цiй справi ти зробиш те саме, що
й художники, якi, бажаючи показати свою вправнiсть, самi себе малюють перед дзеркалом. Це найвищою мiрою притаманне живопису. А якщо художник, власне обличчя з дзеркала малюючи, не може досягнути правдоподiбностi, - хто ж iнший йому повiрить? Тих же,
хто може це робити, вважають найбiльшими майстрами. Таких ми бачили колись у Нiмеччинi: Дюрера в Нюрнберзi й Луку у Вiттенберзi. За прикладом цих майстрiв ти теж мауш довести, що весь смисл твоує мудростi у твоуму життi. Якби-то менi збагнути (а я ц
ього хочу) твою мудрiсть - ту саму силу, яка мау бути в тобi самому, так само i в менi, коли правлю. Отож хай буде це першим i визначальним чинником, що свiдчив би про мудрiсть, щоб ти сам себе знав i нею керувався у життi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446